Світ за тиждень. 1-5 жовтня 2018 року

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олександр Хара

експерт Фонду "Майдан закордонних справ"

Фонд «Майдан закордонних справ» продовжує спільний з політичною партією «Українське об'єднання патріотів – УКРОП» проект «Світ за тиждень».

Головні події: Сенат США визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українців; Південна Корея не на словах бореться з корупцією; європейці зачищають російських шпигунів; НАТО поміркує, як протидіяти новій загрозі Росії, котра порушує договір про РСМД; ізраїльтяни готові знищувати комплекси С-300, що були передані сирійцям; американський санкційний закон заблокував поставку російських Су-35 до Індонезії; нове життя старої НАФТА.

Сенат Сполучених Штатів прийняв резолюцію (S.Res. 435), якою «визнає висновки, що їх представила Конгресу 22 квітня 1988 року Комісія щодо голоду в Україні, включно з тим, що «Йосип Сталін та його оточення скоїли акт геноциду проти українців у 1932-1933 роках». Тим часом у Росії було заарештовано директора карельського музею Сергія Колтиріна, який бере участь у проекті пошуку поховань жертв сталінських репресій. До нього путінський режим переслідував члена організації «Меморіал» Юрія Дмитрієва, який займався пошуком поховань та вшануванням пам’яті жертв тоталітарних злочинів.

Південнокорейський суд осудив колишнього президента Лі Мьон Бака на 15 років ув’язнення та зобов’язав сплатити штраф у розмірі 11,5 млн дол. за корупційні дії. У серпні цього року апеляційний суд країни осудив першу жінку-президента, першого демократично обраного главу держави, якого було усунуто від влади за процедурою імпічменту, до 25 років ув’язнення за корупційні дії та наклав штраф у розмірі 17,8 млн дол.

Нідерланди видворили з країни чотирьох співробітників ГРУ РФ під дипломатичним прикриттям, а США висунули звинувачення проти них та ще трьох російських шпигунів щодо численних кіберзлочинів. Зокрема, ці співробітники військової розвідки були задіяні в хакерських атаках на Організацію із заборони хімічної зброї, де досліджувались речовини, що були використані при отруєнні Скрипалів у Британії та при хімічних атаках у Сирії, на Всесвітню антидопінгову організацію, яка позбавила росіян права участі в Олімпіаді під прапорами РФ, на компанію Westinghouse, яка постачає на українські АЕС альтернативні російським тепловидільні елементи, а також на комп’ютери Республіканської та Демократичної партій США під час президентських перегонів 2016 року. На додачу до цього, датська та британська спецслужби виявили понад 300 співробітників ГРУ за допомогою бази даних російської держінспекції, де ці горе-шпигуни реєстрували свої транспортні засоби за адресою військової частини ГРУ.

Напередодні зустрічі міністрів оборони НАТО американці та їхні союзники звинуватили Росію у порушенні угоди РСМД (про заборону ракет середньої та малої дальності). Американці намагались урегулювати ситуацію у партнерському дусі ще у 2014 році. Втім, росіяни, як завжди, заперечуючи наявність такої ракети (те, що деякі «роботи» над проектом ідуть, вони не заперечували), звинувачували США у порушенні домовленостей шляхом розміщення елементів системи протиракетної оборони у Польщі та Румунії. Цього разу, окрім очікування пояснень Москви, члени Альянсу обговорять конкретні кроки, спрямовані на протидію новій загрозі з боку Росії.

Абсурдне звинувачення ізраїльтян у начебто навмисному підставленні російського розвідувального літака під ракети сирійських ППО було використано для постачання туди комплексів С-300. Ізраїльське військове командування вже заявило, що у разі загрози їхнім льотчикам ці засоби будуть знищені. Більше того, у спільних навчаннях з греками, які мають на озброєнні російськи системи ППО, ізраїльські ВПС уже відпрацьовували варіанти обминання, «осліплення» та знищення С-300. На додачу до цього вони планують більш активно задіювати F-35, багатоцільові винищувачі п’ятого покоління, що використовують технології «невидимки».

Індонезія не може отримати російські літаки Су-35, адже Вашингтон не гарантує незастосування Закону про протидію супротивникам Америки через санкції (Джакарта точно не хоче проблем через це), а росіяни не мають змоги залучити жоден з комерційних банків для здійснення схеми оплати, адже це означатиме неминучі санкції.

США, Канада та Мексика погодили нову торговельну угоду про Північноамериканську зону вільної торгівлі. Попри те що Дональд Трамп веде мову про принципово нову угоду, вона фактично є лише модифікацією попередньої – НАФТА. Канада погодилася відкрити свій ринок молочних продуктів, але разом з Мексикою зберегла доступ до автомобільного ринку США. Відтепер обов’язковою умовою стала наявність 75% комплектуючих північноамериканського походження (збільшення на 12% порівняно з попередньою угодою), що опосередковано вдарить по Китаю та інших країнах. До того ж від 40% до 45% комплектуючих мають бути вироблені працівниками, мінімальна оплата праці яких становить 16 дол. за годину. Електронні товари (музика, фільми, книги, програми та відеоігри) не обкладатимуться митом.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації