Світ за тиждень. 1-7 вересня 2017 року

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Фонд «Майдан закордонних справ» продовжує спільний з політичною партією «Українське об'єднання патріотів – УКРОП» проект «Світ за тиждень».

Пропонуємо до Вашої уваги огляд подій і тенденцій у світі за 1-7 вересня 2017 року. Головні теми: «Гарві» проти Дональда; Вашингтонська турбулентність.

 

«Гарві» проти Дональда

Олексій Куроп'ятник

дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"

У США існує традиція класифікувати великі тропічні шторми та урагани, даючи їм людські імена. Щороку затверджується список назв, які починаються з кожної літери алфавіту. Першому шторму чи урагану дають ім’я, що починається з літери «А» й далі рухаються за абеткою. Зазвичай сезон атлантичних штормів триває з 1 червня по 30 листопада. Цього року перший тропічний шторм «Арлен» було класифіковано незвично рано – у квітні.

Саме на 12-ту річницю руйнівного урагану «Катріна» 2005 року природа іронічно продемонструвала Президенту Д. Трампу та ключовим фігурам його адміністрації, що найгірше трапляється саме тоді, коли господар перестає цього чекати та не готується до ймовірної події.

Високий рівень опадів у Південно-Східному Техасі, зокрема навколо Хьюстона, та в Луїзіані, став цілковитою несподіванкою: повінь сягала 130 см, були затоплені цілі райони штату на узбережжі. Загинуло понад 40 осіб, 33 тисячі мешканців були переселені до 230 пунктів тимчасового притулку, постраждало 20 тисяч будинків, із яких сотні потребують фінансової допомоги для відновлення.

Для президента Трампа та його урядової команди ураган «Гарві» став першим серйозним випробуванням. Прогнози щодо справжньої потужності та руйнівної сили стихії до останнього моменту були непевні, проте експерти та населення сприйняли перші дії адміністрації позитивно.

Трамп одразу визнав ураган своїм пріоритетом № 1 і залучився до роботи з енергією, яку до того мало коли виявляв: детально з’ясовував ситуацію у Хьюстоні та Галвестоні, скасував переїзд до резиденції у Кемп-Девіді, більшу частину тижня строчив твіти та робив публічні заяви щодо буревію з обіцянками надати допомогу усім постраждалим. Він двічі відвідав уражений ураганом штат, зокрема містечко Корпус-Крісті (Corpus Christi), яке постраждало, як і Хьюстон. Те саме зробили члени його уряду: віце-президент Майк Пенс, міністр енергетики Рік Перрі, голова департаменту внутрішньої безпеки Ілен Дюк, міністр надзвичайних ситуацій Брок Лонг. Понад 21 тисячу працівників МНС США було мобілізовано до Техасу для порятунку життя мешканців та підтримки їхньої життєдіяльності.

Коментатори постійно порівнювали дії влади під час ураганів «Гарві» та «Катріна» (коли невдалі дії уряду Дж. Буша нівелювали його репутацію до кінця президентського терміну). Чинний президент відверто поставив собі за мету уникати помилок адміністрації Б. Клінтона, Дж. Буша та Б. Обами в подібних ситуаціях. Ба більше, вирішив зробити дії свого уряду зразком для всіх інших. Так, федерали не стали створювати єдиний суперпритулок, як це було на переповненому людьми стадіоні в Новому Орлеані при «Катріні», а відкрили цілу низку притулків по всьому регіону. Крім того, на авіабазі ВПС «Рендолф», Техас, розташованій неподалік від епіцентру урагану, МНС США створило допоміжну базу постачання тисяч літрів питної води, запасів їжі, ковдр та палаток. Крім МНС США (FEMA), до заходів були залучені Берегова охорона, Служба міграції та митниці та Національна гвардія. Більшість заходів було здійснено за алгоритмом, ухваленим після урагану «Катріна».

Не обійшлося й без політичних помилок. На оцінці діяльності Трампа в цей період більшою мірою позначилось різке публічне невдоволення його рішенням помилувати колишнього шерифа штату Аризона Джо Арпайо, котрий був засуджений у липні за расову дискримінацію латиноамериканців і перетворився на символ ненависті до іноземців, у підігріванні якої під час виборчої кампанії звинувачували й Трампа. Крім того, президента закликали відвідати місця урагану не після, а до його початку; очільнику США дорікали за ігнорування зустрічей з постраждалими та за елементи театральності: у Техасі Трамп розмахував прапором штату перед тисячами своїх прихильників, які збиралися «раптово та нізвідки», оскільки маршрут пересування президента в постраждалих регіонах не був публічним.

Проте головною проблемою Трампа та його адміністрації є створена власними руками фінансова обмеженість щодо подальших дій. Конгрес Сполучених Штатів має ухвалити законопроект про виділення невідкладної федеральної першої допомоги потерпілим від стихійного лиха, потім схвалення другого законопроекту із більшим бюджетом щодо подолання наслідків «Гарві» у жовтні. Білий дім уже просуває законопроект щодо першочергової допомоги на суму $7,85 млрд, що на $2 млрд більше, ніж адміністрація сподівалася напередодні.

Проте згідно із законодавством США, допоки стихійне лихо не скінчилося, заходи допомоги та подолання перебувають у компетенції місцевого уряду. Але щойно лихо завершиться, починається спільна відповідальність місцевої та федеральної влади, а на стадії відновлення основна роль із виділення грошей припадає на федеральний уряд. Адміністрація просуває свої законопроекти, основну роль виконує Конгрес, який традиційно ухвалює законопроекти про першочергову допомогу. Однак цього року виникнуть складнощі.

По-перше, виділення допомоги постраждалим може бути провалене на тлі зростаючого державного боргу та необхідності збільшити його нові ліміти. Крім того, попри встановлення контролю за обома палатами Конгресу з боку республіканців, з серпня стрімко посилилися суперечності та непорозуміння із Білим домом (республіканці не добрали один голос для скасування обамівського закону про охорону здоров’я).

По-друге, і це головне, залишається питання, звідки саме братимуть гроші на допомогу та чи вистачить їх.

Буквально напередодні урагану Трамп наполіг на тому, щоб суттєво скоротити на наступний фінансовий рік, який починається 1 жовтня, бюджети федерального та місцевих урядів і громад, призначені саме на випадок стихійного лиха. Ці скорочення залишають уряд та Конгрес без джерел фінансування програм допомоги, а президент дав нації чіткий сигнал про те, що подолання надзвичайних ситуацій насправді його не цікавить.

Запропоновані скорочення торкаються всіх ключових програм державної допомоги після урагану «Катріна» 2005 року, який забрав життя 1800 осіб переважно в штаті Луїзіана, що стало приводом для започаткування федеральних програм для кращого прогнозування ураганів та збільшення ефективності заходів із подолання їхніх наслідків. Зокрема, було започатковано грантову програму прогнозування штормів для рибалок та мешканців узбережжя на суму $73 млн. Додаткові заходи запровадив президент Б. Обама для подолання наслідків кліматичних змін та підняття рівня океану.

Водночас адміністрація Д. Трампа урізає програми МНС США на суму $667 млн, призначені для надання державних грантів, скорочує на 25% фінансування з федерального бюджету аналогічних місцевих програм. Ці програми реалізують такі федеральні служби, як МНС США, Департамент житла та місцевого будівництва, що допомагає відновлювати зруйновані будинки, парки, готелі, комунальні центри, Національна служба погоди, яка попереджає про урагани та шторми, і Національна служба океанів та атмосфери (Noaa), що веде дослідження та допомагає мешканцям прибережної смуги готуватися до ураганів і негоди. Її бюджет скорочується на 16%, бюджет дослідницької служби – на 32%. Окремі програми, що скасовуються, мають мале фінансування, але велике загальнонаціональне значення: це навчальні курси для місцевих чиновників щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій та попередження шкоди від повеней.

Команда Трампа почала скорочувати бюджет зазначених програм у березні 2017 року – на 9%, потім у вересні, під час ухвалення бюджету на 2018 фінансовий рік. Перша фаза зменшення фінансування торкнулася Департаменту внутрішньої безпеки під гаслом, щоб «зробити уряд США більш ефективним, щоб він більше відповідав потребам приватного сектору та штатам». Скорочення федеральних програм на $200 млн передбачає припинення заходів протидії кліматичним змінам, які були ініційовані при Б. Обамі: його адміністрація намагалася заощаджувати бюджетні гроші на відновлювальні роботи шляхом започаткування програм страхування від повеней, грантових програм розвитку громад із бюджетом $3 млрд через Міністерство житла та міського розвитку. Трамп щойно скасував вимоги до будівельних проектів враховувати ризики повеней та підняття рівня моря, які стосувалися саме прибережних штатів.

Бюджет метеорологічної служби, яка прогнозує урагани, скорочено на $62 млн, національної програми страхування від повеней, яка визначає регіони ймовірного затоплення та впливає на страхові виплати, – на $190 млн. Департамент сільського господарства втратив $114 млн на допомогу фермерам на відновлення поголів’я худоби, посівного матеріалу та обладнання, що є актуальним у зонах затоплення в Техасі, офіси цього департаменту є основними пунктами контакту фермерів із урядом. Бюджет департаменту охорони здоров`я, на який припадає значна робота з відновлення нормального життя після повені (її здійснюють відряджені до Техасу лікарі, сестри, фармацевти та інші медики), урізаний на $27 млн і нині становить усього $227 млн, чого явно недостатньо. Передбачається також значне скорочення національного фонду лікарняних ліжок: ця програма була створена спеціально на випадок стихійних лих, тож її згортання матиме особливо важкі наслідки.

Проте економічний ефект діяльності Трампа буде повністю протилежним: заходи першочергової допомоги не покривають довготермінові втрати багатьох програм подолання стихійних лих, які підпали під скорочення. Існуючі програми попередження стихійних лих заощаджують державні кошти на відновлення збитків у чотири рази.

Іронія в тому, що «перша реакція» адміністрації Трампа на ураган ґрунтувалася на інструментах, які створили попередні адміністрації, і які нова команда чинного президента вже заходилась завзято руйнувати. Остаточні зміни мають відбутися саме зараз, на початку вересня, при ухваленні бюджету на наступний рік, а сезон ураганів розпочинається на південному сході США в кінці серпня.

Тепер завдання пошуку джерел фінансування програм подолання наслідків урагану повністю лягає на адміністрацію Трампа та перетворюється на реальну проблему. Гроші можна знайти поза рамками скасованих програм, проте суми будуть суттєво меншими. Існує надія, що Конгрес провалить запропоновані скорочення. Багато мешканців Техасу покладають надії на продовження дії національної програми страхування від повеней, яка має дефіцит $25 млрд та стала мішенню для найбільших скорочень.

Пік сезону ураганів на Атлантиці незмінно припадає на середину серпня, однак члени команди Трампа, відповідальні за заходи з підготовки до стихійних лих, призначалися на посади із великим запізненням, що не дозволило їм здійснити усі належні заходи до початку прогнозованого урагану: їм просто забракло часу. Так, Брок Лонг, голова МНС США (FEMA), був затверджений на посаді 20 липня, проте дві посади його заступників залишаються вакантними. Це попередній керівник відомства Крейг Фюгейт опрацював і здійснив усі належні заходи та підготував службу до урагану, що б там Трамп не заявляв про зразковий характер дій саме його уряду під час стихійного лиха.

Трамп не встиг призначити керівника Національної океанічної та метеорологічної служби (Noaa), яка є ключовою для прогнозування ураганів та повеней і яка спрацювала у штатному режимі. Служба ураганів також залишається без керівника. Ця установа є частиною Департаменту національної безпеки, що також залишається без керівника з липня 2017-го, відколи Джон Келлі очолив адміністрацію в Білому домі. Новий керівник МНС США Б. Лонг визнав, що шанси мешканців узбережжя Техасу уникнути збитків залежали від їхнього завчасного попередження про ураган з боку відповідних федеральних служб, бюджет яких буде скорочений.

 

Вашингтонська турбулентність

http://www.ukrop.com.ua/uploads/assets/images/1200px-thumbnail.jpg

Олександр Хара

дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"

Наче ракета, що, набуваючи швидкості, позбувається відпрацьованих та дедалі більш обтяжуючих ступенів, Дональд Трамп розстається з членами команди, яка зробила реальністю його мрію про президентство.

Очевидні організаційні проколи, з одного боку, та пієтет Трампа до успішних і дисциплінованих військових – з іншого, спричинили заміну одного з ключових функціонерів Білого дому – керівника адміністрації. Трьома головними завданням генерала-морпіха стануть: упорядкування доступу до голови держави, розв’язання конфліктів усередині адміністрації, а також налагодження процесу об’єктивного та всебічного інформування президента з найважливіших державних справ.

До речі, де-факто завданням українських очільників адміністрації президента традиційно були: монополізація доступу «до тіла», створення керованих конфліктів, які збільшують ціну арбітра, а також фільтрування та спрямування інформаційного потоку, що адресується президенту у вигідному для глави адміністрації руслі.

Джон Келлі вже став хранителем входу до Овального кабінету, з чим були вимушені погодитися навіть родичі-радники Іванка Трамп та Джаред Кушнер. Несподівані візити друзів та соратників із «правої справи» припинилися, отже, часу на читання та міркування у Трампа побільшало, як, на жаль, і на твіттер-політику. Відтепер не допоможе обійти чотирьохзіркового генерала й Кіс Шіллер – давній конфідент та керівник служби безпеки організації Трампа, до речі, теж колишній морпіх, який згодом повернеться до приватних справ. І знову паралель із пострадянською політичною «культурою»: згадаймо пана Олександра Коржакова, який був радше керівником кремлівської адміністрації, ніж просто бодігардом Бориса Єльцина.

Позбувся посади головного стратега в адміністрації Трампа й Стів Беннон, який був справжнім архітектором «перемоги варварів» на президентських виборах. Його дисонуючі з традиціями управління у сфері національної безпеки, а також екстравагантні економічні ідеї заважали нормальному функціонуванню двох важливих президентських інструментів – Ради національної безпеки та Національної економічної ради. Звільнення припало на час оголошення стратегії стосовно Афганістану (яку підготував Герберт Макмастер), що передбачає збільшення американського військового контингенту, стимулювання афганського уряду до більш швидкого перебирання на себе відповідальності за безпеку в країні, альянс з Індією та зменшення ролі Пакистану. Беннон виступав за повне згортання американської військової присутності – таке собі самоусунення із проблемогенеруючого регіону. Ізоляціоністські та протекціоністські підходи Беннона не подобались і його колишньому колезі по Goldman Sachs – Гері Кону, який є прихильником ліберальних економічних ідей, передусім – вільної торгівлі. Отже, кадрові перестановки повертають човен адміністрації до більш традиційного республіканського фарватеру.

Втім, Стів Беннон пішов з Білого дому, але не в забуття. Як він зазначив, «у Білому домі я мав вплив, а у «Брейтбарті» (очолюване ним ультраправе видання) я маю владу». Отже, він наповнюватиме ідеологічним змістом альт-правий рух. Також Беннон залишатиметься сполучною ланкою між Трампом і тими прошарками американського соціуму, без яких він не оселився б у Білому домі. «Сірий кардинал» корисний і у протистоянні Трампа з представниками республіканського істеблішменту, що опираються деяким його ініціативам.

Зменшення кількості комфортних людей навколо себе спонукатиме Трампа до посилення функціонального навантаження на внутрішнє коло – доньку та зятя, яким він повністю довіряє. Це, вочевидь, викликатиме незадоволення професіоналів, тож виникатимуть нові й нові конфліктні ситуації. Подейкують, що Трамп уже розмовляв на підвищених тонах із нещодавно призначеним керівником адміністрації, якого утримує від відставки лише підвищене відчуття відповідальності перед нацією.

Отже, шанси Трампа вивести свою адміністрацію із зони турбулентності є мізерно малими, адже він за своєю сутністю і є конфліктом.

 

http://www.ukrop.com.ua/uploads/assets/images/WEEK-WOLLD-01_300.png

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації