Світ за тиждень 16 - 22 липня 2018 року

Олександр Хара

дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ»


Упродовж усього тижня увага світової спільноти була прикута до гельсінського американо-російського саміту та його наслідків. Заяви та поведінка Трампа сколихнула американський політикум, дехто навіть вважає, що підстав для імпічменту більше, ніж достатньо.

Окрім використання невігластва Трампа у міжнародній політиці, Путін фактично зіграв на двох слабкостях «стабільного генія». По-перше, це хвороблива реакція на будь-які прояви сумнівів, що колишній король нерухомості став президентом чисто, без зовнішньої допомоги. Власне тому, попри доповіді директора національної розвідки дворічної давнини, звіт сенатського комітету з питань розвідки три тижні тому, висунуті спеціальним прокурором Мюллером підозри дванадцяти співробітникам ГРУ РФ у переддень самміту, Трамп вперто відмовляється змиритися з фактами. При цьому, він плутає дві речі, які можуть не накладатися одна на одну – втручання та змову. Саме тому на спільній прес-конференції з людиною, що дала наказ втручатися, він став на бік Путіна, а не американської розвідспільноти. По-друге, марнославство і слабкість до питань статусу дозволили Путіну знов нав’язати наратив, що дві ядерні надпотуги несуть особливу відповідальність перед світом, отже проблематика ядерного роззброєння має стати сутністю двосторонніх взаємин, а не одним із їхніх елементів. Страх теоретичної можливості ядерного конфлікту, на думку росіян, має зробити позиції американців більш поступливими.

Законодавці обох політичних полюсів, включно з тими, хто в інших питаннях є трампістами, обурились таким дивним альянсом. Тиск Конгресу змусив Трампа виступити з «роз’ясненнями», які кардинальним чином змінили сказане ним під час прес-конференції з Путіним, адже свідчили про те, що втручання таки було. Але він відразу змазав цю «корекцію» повторенням тих самих суперечливих тез про те, що у вибори могли втрутитись й інші.

Після того, як з вуст Путіна та інших російських офіційних осіб світ почув про наявність усних домовленостей, у той час коли ані Конгрес, ані союзники США досі не поінформовані про їхній зміст, сенатори звернулись до Трампа з вимогою це виправити. Вони також заявили про наміри викликати для надання свідчень перекладача державного департаменту, що був присутній на тет-а-тет між Трампом та Путіним.

Відповідаючи під час спільної прес-конференції на питання щодо перспективи видачі російських ГРУшників американській Феміді, Путін пошився у дурні та почав розповідати про наявні договори, які передбачають таку можливість. Утім, він продовжив свої теревені, що Росія буцімто є демократичною державою з незалежною судовою владою, отже теж має право вимагати видачі для слідчих дій американських громадян, адже американці теж «втручались» у внутрішні справи Росії. І ось щойно Трамп повернувся додому, як російська прокуратура зажадала допитати… колишнього посла США в Москві, співробітників спецслужб, причетних до справи Магнітського та пана Браудера. Останній унаслідок афери позбувся своїх інвестицій в Росії, а його юриста (Сергія Магнітського), що розслідував корупційну складову справи, убили в російській буцегарні. І це була не остання смерть причетних. Пан Браудер енергійно взявся за покарання винуватців та їхніх покровителів, що вилилося у прийняття спочатку Акту Магнітського у США, а згодом і Глобального акту Магнітського в Америці, Канаді та ще чотирьох європейських державах – санкційного закону, спрямованого проти представників російської влади, причетних до вбивства юриста та будь-яких протиправних дій проти тих, хто виступає за боротьбу з корупцією та політичні й громадянські права.

Білий дім обмірковував декілька діб, чи даватиме можливість допиту американських громадян і, врешті-решт, відмовив. Але те, що Трамп взагалі міг допустити таку можливість, стало вибухом. Сенат навіть проголосував за заяву щодо неприпустимості надання «путінському уряду» таких повноважень. Показовим є те, що навіть сенатор-лівак Берні Сандерс, який утримувався від голосувань за будь-які антиросійські закони, включно з Актом про протидію супротивникам Америки через санкції, цього разу віддав свій голос. Мовчанка Білого дому спричинила певну нервозність у колишнього посла до РФ, утім її було компенсовано збільшенням покупок книги авторства пана Макфола, де йдеться про його переслідування Путіним як під час дипломатичної каденції в Москві, так і після.

«Хороша новина полягає в тому, що ваш улюблений президент не зробив нічого поганого», – так відреагував президент США на новину, що ФБР віднайшло записані особистим адвокатом Трампа розмови зі своїм клієнтом. Зокрема, вони можуть містити й вказівку Трампа вирішити питання щодо покупки за 130 тисяч доларів напередодні президентських перегонів мовчання колишньої порнозірки Стормі Деніелз, яка стверджує, що мала з похилим мільярдером сексуальні стосунки. Враховуючи, що Трамп стверджував та продовжує стояти на тому, що йому нічого не відомо про «компенсаційну» оплату, нові деталі скандалу (підтвердження брехні) можуть вдарити по його позиціях, адже американці в цілому, а тим більше його «ядрьоний» електорат, дотримуються доволі консервативних поглядів на позашлюбні взаємини.

Виступаючи перед сенатським комітетом з питань розвідки, очільники ЦРУ, ФБР, АНБ, а також директор національної розвідки попередили про небезпеки використання комунікаційного обладнання китайських фірм Huawei та ZTE, яке дає можливість здійснення «контролю над нашою телекомунікаційною інфраструктурою… можливість зловмисно змінювати чи красти інформацію… вести приховане шпигунство». У той же час українська влада, схоже, не вважає проблемою, що два найбільших українських мобільних оператора належать російським компаніям, власники однієї з яких є наближеними до президента РФ.

Міністр фінансів США підтвердив, що афілійовані з наближеним до Путіна олігархом Дерипаскою можуть бути виключені з санкційних списків, куди вони потрапили у квітні цього року за причетність до втручання в американські вибори. Причин такого кроку може бути дві – ймовірна домовленість на гельсінському саміті Трампа і Путіна, а також те, що РФ є третім найбільшим постачальником алюмінію до США (на суму в 1,6 мільярда доларів у 2017 році), відтак санкції не лише зменшили статки путінського друга на 1,3 мільярда доларів, а й спричинили 33% зростання цін на сировину того ж таки дня, що вдарило й по американським споживачам.

Нижня плата польського парламенту проголосувала за законопроект, що дозволяє президентові посилити контроль над вищим судом та суддями в цілому. Боротьба правлячої  партії за судову гілку влади вже викликала масові протести поляків та незадоволення в ЄС. Але Анджей Дуда має далекоглядні плани щодо зміни конституції 1997 року, відтак очікує на ухвалення сенаторами ідеї проведення у листопаді відповідного референдуму. Такій настирливості не заважає той факт, що 51% поляків не вважають за потрібне змінювати Основний закон, і лише 31% погоджуються з ідеєю свого президента.

У Туреччині, країні що нещодавно почала жити за зміненою Конституцією із збільшеними президентськими повноваженнями, скасовано надзвичайний стан. Його було запроваджено два роки тому під час військового путчу. За цей час понад 130 тисяч військових, державних службовців, адвокатів, вчителів та громадян інших категорій було зміщено зі своїх посад, а близько 77 тисяч відбувають покарання «за заколот» у в’язниці або очікують на судовий вирок. Німеччина скасувала санкційне обмеження в розмірі 1,5 мільярда євро, яке було запроваджено торік за затримання німецького та п’ятьох турецьких активістів-захисників прав людини.

Нідерланди та Туреччина домовились нормалізувати дипломатичні взаємини. Торік напередодні референдуму щодо розширення повноважень президента, турецький уряд організовував акції підтримки за «народною ініціативою» в різних країнах, включно з Нідерландами, де проживають понад 300 тисяч турків. Офіційний Амстердам не надав дозвіл на в’їзд міністру закордонних справ, який збирався взяти участь в демонстрації турецьких експатів в Роттердамі, на що Анкара заявила про передчасність повернення до країни нідерландського посла та заблокувала доступ до посольства й генерального консульства.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації