Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олександр Хара

експерт фонду "Майдан закордонних справ"


Головні події: США полишили Раду ООН з прав людини, але не їхній захист; чи байдужі Трампи до долі розділених сімей?; Європа завдає Америці удару у відповідь; геополітичні полюції навколокремлівського стратега; новозеландське людське та політичне диво.

Сполучені Штати Америки заявили про вихід з Ради з прав людини ООН, мотивуючи це тим, що означений орган (створений у 2006 році) не зміг стати «справжнім чемпіоном» у питанні захисту прав людини та неупередженим критиком їхніх порушень у всьому світі. Натомість його використовують для упереджених дій, зокрема гострої критики щодо союзника США – Ізраїлю. І справді, складно назвати Раду неупередженою та поважною, адже до неї у різні роки, окрім демократичних країн з високим ступенем захисту прав людини, обирались такі країни, як Росія, Саудівська Аравія, Венесуела, Китай та Куба. При цьому постійний представник США в ООН наголосила, що вихід з Ради не означатиме, що захист прав людини перестає бути важливим елементом зовнішньої політикиВашингтона. Втім, така заява пролунала на тлі гострої критики дій адміністрації Трампа щодо обмеження потоку біженців до Сполучених Штатів.

Антиіммігрантські гасла лунали ще під час президентських виборів, коли Трамппогрожував перекрити міграційні потоки та відгородитися від Мексики стіною, побудованою за її ж рахунок. Одним з його перших указів була заборона на в’їзд до США громадянам семи ісламських країн, що викликало не лише обурення американців, а й судові рішення, які призупиняли дію указів у окремих штатах. Цього разу шквал обурення було спричинено новим указом, що запровадив більш жорсткі правила поведінки з нелегальними мігрантами, унаслідок чого затриманих нелегалів відокремлювали від їхніх дітей. За останні шість тижнів кількість відібраних у батьків дітей сягнула двох тисяч. Очільнику Білого дому довелося поступитися, і він підписав новий порядок поводження з мігрантами, який гарантує «збереження сім’ї разом», і навіть відправив свою дружину до одного з таборів утримання дітей у Техасі, щоб продемонструвати людяність Трампів. Втім, Меланія зновувтрапила в халепу в цьому ж самому штаті. Торік її нещадно критикували за високі підбори – перша леді тоді обрала модельне взуття, відвідуючи зі своїм чоловіком місця, що постраждали від урагану. Цього разу ще більш недоречною журналісти та громадськість визнали її куртку з написом:«Мені справді байдуже. А вам?».

Наразі м’яч на боці законодавців, котрі мають ухвалити закон, що дещо врегулює ситуацію. Він має стати компромісом, який, з одного боку, залишить кримінальне покарання за незаконний перетин кордону (раніше перший незаконний перетин вважався адміністративним, а не кримінальним правопорушенням, а отже, не вимагав утримання порушників у неволі), асигнує гроші на посилення його охорони (25 млрд дол.), включно з побудовою стіни, а з іншого – дасть можливість отримання громадянства т. зв. мрійникам, тобто дітям незаконних мігрантів, які тривалий час перебувають на території США. Тим часом Пентагон отримав доручення підготувати наявні на кордоні з Мексикою військові бази для розміщення 20 тис. осіб…

У відповідь на тарифні обмеження щодо імпорту з ЄС виробів зі сталі та алюмінію (25% та 10% відповідно), які запровадила адміністрація Трампа, Європа завдала удару по американському імпорту загальною вартістю 2,8 млрд євро. З цієї п’ятниці 25%-ві тарифи діятимуть щодо американських цигарок, журавлини та символу свободи – мотоциклів HarleyDavidson. А ось щодо взуття, деяких видів одягу та пральних машин запроваджено мито у розмірі 50%. Пам’ятаючи про те, що Трамп, з одного боку, похвалявся, що торговельні війни – це добре, та їх легко вигравати, а з іншого – про його погрози вдатися до заходів у відповідь на контрзаходи, слід очікувати поглиблення протистояння США з ЄС, а також Канадою, Японією та Китаєм, які теж планують запровадити обмеження на імпорт американських товарів у відповідь на шантаж з боку Вашингтона.

Росія б теж воліла запровадити якісь обмеження, але,враховуючи свою економічну «міць», що виражена в обсязі двосторонньої торгівлі на рівні 24 млрд дол. (торік обсяг торгівлі лише товарами між США та ЄС склав 717,8 млрддол.), напевно,утримається. У Москві переймаються більш «важливими» справами – новим світоустроєм. Голова комітету ради федерації навіть виклав концептуальні думки щодо «Гельсінкі-2», що передбачають залишити за дужками окуповані Південну Осетію, Абхазію і, звісно, Крим. І при цьому з «обнуленої позиції» домовитись про принципи міжнародного життя, зокрема про співвідношення права націй на самовизначення й непорушність кордонів. Ці «принципи» передбачають, що територіальна цілісність є вищою, допоки не почнеться збройне протистояння всередині (громадянська війна) країни, відтоді території мають право від’єднуватись і, напевно, відразу приєднуватись до Росії. Пану Косачову не заважає те, що принцип самовизначення націй не поширюється на росіян у Криму та,власне, й деінде, адже всі, хто хоче жити в РФ, мають можливість туди переїхати. За оцінками цього геополітичного «архітектора» Росія перетнула тонку лінію в Чечні, оскільки прийшла врешті-решт до політичного врегулювання, а ось «київська хунта» в Криму й на Донбасі – ні. Як би там не було, навряд чи таке новаторське прочитання міжнародного права знайде розуміння у радника президента США з питань національної безпеки ДжонаБолтона, який планує опрацювати в Кремлі параметри саміту Трамп – Путін. Досвідчений реаліст республіканець усвідомлює небезпеку, яку становить путінська Росія. Не зрозуміє «гумору» й група сенаторів-республіканців, які планують обговорити в Москві стан та можливі кроки для нормалізації взаємин. Напевно, саме тому у заголовок статті було винесено вислів путінського зовнішньополітичного пропагандиста: «якщо сенатори їдуть з метою повчання, то діалогу не вийде».

Дивом у світі політики стало народження дитини у діючого прем’єр-міністра Нової Зеландії. По-перше, навіть у найдемократичніших країнах ще не досягнуто пропорційного представництва жінок у політиці, годі й казати про найвищі посади. У Британії Маргарет Тетчер була першою жінкою – главою держави, і лише три десятиліття потому це повторила Тереза Мей. Гілларі Клінтон не вдалося стати першою жінкою– президентом США, очевидно, що Іванка Трамп не наблизиться навіть до супротивниці, що програла її батьку. По-друге, небувалим став сам факт уродин, адже вік прем’єра (37 років) – це радше виняток. Наймолодшим політиком є австрійський канцлер, якому 31 рік. Залишається побажати новонародженій дівчинці вирости в суспільстві з рівними можливостями та реалізуватися не гірше за матусю…

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації