Олександр Хара,
експерт фонду «Майдан закордонних справ»
Фонд «Майдан закордонних справ» продовжує спільний з політичною партією «Українське об'єднання патріотів – УКРОП» проект «Світ за тиждень».
Головні події: тернистий шлях Британії з ЄС; Інтерпол не очолюватиме російський кандидат; небезпечна робота військового шпигуна; Росія не уникнула санкцій за постачання іранської нафти та фінансування «Хізбалли»; демократи у палаті представників розпочинають війну проти президента; убивство саудівського журналіста може болісно відгукнутись Трампу; парламент Франції створив інструментарій для боротьби з неправдивою інформацією та іноземним впливом у ЗМІ.
У Лондоні продовжує зростати градус політичних пристрастей, адже очільниця британського уряду дотепер не спромоглась консолідувати парламентарів на підтримку свого бачення виходу з ЄС, що має відбутися 29 березня наступного року. Замість підготовки до ратифікації погодженого тексту угоди, парламентарі поринули в боротьбу щодо термінів та умов виходу Британії з ЄС. Окремі депутати навіть намагаються змінити політичний курс країни шляхом проведення ще одного референдуму про членство в Євросоюзі. Ситуацію ускладнює й те, що, окрім угоди про вихід із ЄС, сторонам також потрібно обговорити майбутній характер відносин Євросоюзу та Сполученого Королівства після Брекзиту. Ці перемовини будуть значно складнішими, ніж угода про сам вихід. Саме тому ЄС вибрав дату 25 листопада для голосування щодо угоди про Брекзит, аби залишився час для обговорення майбутніх відносин.
У Дубаї відбулось голосування за очільника Інтерполу, ним став представник Південної Кореї Кім Чон Ян (101 голос проти 61). Це обрання було перемогою не лише для нього особисто та країни, де широко святкували цю подію, а й для України та світу. Вірогідність обрання російського кандидата підняла хвилю обурення правозахисників та політиків, адже це гарантовано означало б посилення спроб Москви використовувати цю міжнародну організацію у своїх недружніх цілях. Так, Росія сім разів намагалась оголосити в міжнародний розшук Білла Браудера – підприємця та активіста, який робить усе для того, щоб притягнути кремлівську зграю до відповідальності за вбивство адвоката Сергія Магнітського. Завдяки його зусиллям у США було ухвалено Акт Магнітського, який згодом був трансформований у Глобальний акт Магнітського, що передбачає санкції не лише проти безпосередньо причетних до вбивства адвоката, а й проти всіх, хто переслідує правозахисників, журналістів та опозиціонерів.
У Москві після «тривалої та важкої хвороби» помер керівник головного управління Генштабу РФ (більш відомого за старою назвою – ГРУ), який очолював відомство останні два роки. У 2016-му він замінив на цій посаді іншого керівника, який за офіційними даними помер вдома від серцевого нападу, а за іншими – у Лівані за загадкових обставин. Цього тижня неурядова організація Bellingcat, що спеціалізується на розслідуваннях, оприлюднила дані про причетність ще одного гереушника до заколоту в Чорногорії два роки тому.
Мін’юст США викрив складну російсько-іранську схему фінансування постачання нафти до Сирії, частина грошей від якої йшла терористичному угрупуванню «Хізбалла». У зв’язку з цим до санкційного списку було включено дев’ять суб’єктів (компаній та фізичних осіб), зокрема російських. Цікавим є те, що серед 35 танкерів, що використовувались у цій схемі, дев’ять порушували європейські та американські санкції, запроваджені проти Росії у зв’язку з анексією Криму. За підрахунками Bloomberg Economics, дія санкцій упродовж чотирьох років коштувала Росії не менше 6% її економіки.
В американських ЗМІ з’явилась інформація про наміри керівництва демократичної більшості у палаті представників розпочати в комітеті з питань розвідки розслідування щодо фінансових зв’язків Трампа з Кремлем. Законодавців, зокрема, цікавить епізод із Deutsche Bank, який у 1990-х роках надав Трампу велику позику, тоді як інші банки не наважились на це з огляду на фінансовий стан будівельної імперії. Німецький банк торік було оштрафовано на 700 млн дол. за оборудки з російськими фінансовими інституціями, які мають ознаки відмивання брудних грошей; зараз продовжує розвиватися скандал з естонським Danske Bank, який було викрито у відмиванні грошей разом з Deutsche Bank. Отже, американські конгресмени вважають, що заборгованість президента у розмірі не менш як 175 млн дол. німецькому банку пов’язана з «російським фактором», вагомість якого й збираються дослідити.
Для Трампа є й інші підстави турбуватись. Керівники сенатського комітету із закордонних справ звернулись до президента із запитом щодо визначення, чи причетний саудівський кронпринц Мухаммед ібн Салман до вбивства журналіста Джамаля Хашоггі? Згідно з положеннями Глобального акту Магнітського, президент США має упродовж 120 днів або додати підозрюваного у злочині до санкційного списку, або пояснити відмову. ЦРУ надало президенту доповідь щодо цієї справи, включаючи запис розмови принца, де він начебто дає відповідну вказівку. Втім, Трамп заявив, що ЦРУ не встановило та безпосередньо не звинуватило принца в цьому злочині. «Можливо, він це зробив, можливо, ні… Король Салман та принц Мухаммед ібн Салман рішуче заперечують будь-яку обізнаність у плануванні чи причетність до вбивства пана Хашоггі», – заявив президент (до речі, вислів добряче нагадує те, як Трамп пояснював непричетність Путіна до втручання у вибори…). Ба більше, у своєму «Твіттері» він подякував Саудівській Аравії за зниження ціни на нафту з 82 дол. до 54 дол. та закликав знизите ще…
Національна асамблея Франції ухвалила декілька законів, спрямованих на боротьбу з неправдивою інформацією в мас-медіа та соціальних мережах. Віднині упродовж трьох місяців до виборів політичні партії та політики можуть звертатися до суду з вимогою припинити поширення фальшованої інформації, а суд прийматиме рішення упродовж 48 годин. Вища аудіовізуальна рада наділяється правом припинити мовлення програм чи каналів, що контролюються чи перебувають під впливом іноземних держав. На додачу до цього, соціальні мережі зобов’язані більш пильно проглядати та відсіювати комерційні повідомлення.
