Олександр Хара
дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ»
Головні події: полювання на Вінні-Пуха та його довічну владу; кремлівські м’ясники-«миротворці»; чучхе по-путінськи та футуристичний шантаж; дипломатичний кокаїн та олігархічний ескорт; попри допінгові перемоги Росія знову в олімпійському строю.
Упродовж тижня світові ЗМІ та експерти обговорювали майже неминучу зміну до конституції КНР, яка скасує обмеження обіймати посаду лідера країни більш ніж два терміни. Цими вихідними Всекитайські збори народних представників мають ухвалити рішення, що дасть змогу Сі Цзіньпіну очолювати країну навіть довічно. Тим часом у китайських соцмережах посилилося полювання на Вінні-Пуха, адже саме цього персонажа китайці використовують для жартів та критики Сі Цзіньпіна в умовах потужної цензури.
Втім, кінець минулого та цей тиждень по праву належать Росії. Після численних зволікань та перепон Москва розблокувала процес прийняття Радою Безпеки ООН резолюції щодо тимчасового припинення вогню в Сирії. Напередодні бомбардування сягнуло найбільшої інтенсивності за весь час війни. Очевидно, що й Москва, і її клієнти в Дамаску поспішали змінити ситуацію на землі за допомогою бомб та хімічної зброї, зокрема в оазі Гута. Ми бачили таку тактику під час підписання т. зв. Мінських домовленостей і наступного захоплення Дебальцевого. Документ передбачає щонайменше 30-денне припинення вогню та забезпечення гуманітарного коридору. Разом з цим, бомбардування та зіткнення не припинилися, катастрофа – занадто м’яке слово, щоб охарактеризувати гуманітарну ситуацію в окремих районах Дамаска та інших непідконтрольних режиму Асада частинах країни. Москва заблокувала діяльність оонівської комісії з розслідування фактів застосування хімічної зброї, адже попередні звіти свідчать, що було використано речовини, цілком ідентичні тим, яких за посередництва Росії Сирія мала позбутися. До речі, на цьому тижні до мас-медіа потрапив новий звіт-розслідування ООН, який свідчить про те, що Північна Корея постачала до Сирії матеріали та обладнання, необхідні для виробництва хімічної зброї.
Звернення до Федерального зібрання президента РФ Володимира Путіна у перший день весни нагадувало з’їзд північнокорейської робітничої партії як з точки зору змісту, так і з погляду бурхливих овацій, викликаних виступом незмінного керманича. Спіч мав дві аудиторії. Для внутрішнього вжитку пропонувалася гордість за туманні досягнення та необхідність «проривного росту», «утвердження як демократичної спільноти на вільному, самостійному шляху», що в умовах міжнародної ізоляції мало чим відрізняється від північнокорейського чучхе – спирання на власні сили. Очевидно, що всі нові обрії, які окреслив вождь, є частиною його передвиборчої програми.
Розповідь про досягнення у розробці диво-зброї була покликана надихнути не лише присутніх, а й усіх росіян, які готові пишатися й терпіти утиски свобод і катастрофічне падіння рівня життя заради курсу на «вставання з колін». Але ця невеличка за обсягом частина виступу фактично переважила всі інші, менш цікаві геополітичному гравцю. Без сумніву, ще більшою мірою вона адресувалася цільовій аудиторії, що знаходиться за океаном. Путін вкотре повторив набір міфологем про «підступний» Захід, який скористався слабкістю Росії та оточує її з усіх боків тощо. Втім, за його словами, Росія підготувала таку відповідь, таку зброю, якої світ дотепер не бачив. І ось побачив ролик сумнівної якості, що продемонстрував авіаційний ракетний комплекс «Кинджал». Розповідав він і про інше озброєння. Втім, навіть заявлена загроза не має залишитися без відповіді. Так, речниця Пентагону заявила, що «Цю зброю розробляють уже дуже давно. Наша політика в царині ядерних озброєнь все це враховує». Хоча, можливо, у Вашингтоні скептично ставляться до такої демонстрації, адже знають про загальну технологічну відсталість Росії, великі проблеми в побудові космодрому та із запусками ракетоносіїв, що розроблялися ще за радянських часів, тобто вимагають лише виконання перевірених часом технологічних умов. Отже, не може не викликати сумніву здатність росіян реалізовувати проекти на порядок вищої технологічної складності.
Мережа вибухнула жартами та глузуванням з російських дипломатів у зв’язку з виявленням у посольстві РФ в Аргентині майже 400 кг кокаїну. Цей вантаж вартістю 61 млн дол. залишив співробітник, який за певний час до того «звільнився». Замість наркотиків до першопрестольної урядовим літаком було відправлено аргентинське борошно та радіомаячки. Подейкують, що у спецоперації брав участь секретар ради національної безпеки РФ Микола Патрушев. Впоравшись з цим делікатним завданням, він помчав виконувати більш пікантну роботу до Таїланду, де до буцегарні потрапила дівчина з ескорту наближеного до Путіна олігарха Олега Дерипаски та одного з його гостей – керівника апарату уряду РФ Сергія Приходька. Анастасія Вашукевич на прізвисько Рибка заявила, що готова розкрити американським спецслужбам інформацію про зв’язки росіян з командою Дональда Трампа. Судячи з її дописів у соцмережах та відеозйомки, вона дійсно може багато чого розповісти про залаштунки російської політики, тож краще «Біжи, Рибко, біжи».
Двоє російських олімпійців не пройшли допінг-тест на зимових Олімпійських іграх (довелося повертати бронзову медаль), де вони серед 168 атлетів виступали як незалежні спортсмени, адже РФ не допустили до участі в іграх з огляду на широкомасштабну державну допінгову програму, що її було викрито торік. Незалежна російська команда взяла 17 медалей та посіла 13-те місце після таких «зимових» країн, як Австралія, Японія та Італія. Втім, попри два виявлених випадки наявності допінгу 25 лютого Міжнародний олімпійський комітет поновив повноваження Російського МОК, тож ми знову побачимо російську символіку на наступних іграх.
