Світ за тиждень. 29 квітня - 05 травня 2017 року

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Фонд «Майдан закордонних справ» продовжує спільний проект з політичною партією "Українське об'єднання патріотів - УКРОП" - «Світ за тиждень».

До вашої уваги пропонуємо щотижневий огляд подій і тенденцій у світі за 29 квітня - 05 травня 2017 року​.

Як Путін намагається використовувати Перемогу у Другій світовій війні на свою користь

Нещодавно на одному із засідань у Кремлі російський президент глибокодумно зазначив, що історія «допомагає зміцнювати добросусідські відносини». Що ж, нічого несподіваного. Адже не секрет, що останнім часом зовнішня політика Російської Федерації стала значно більш цинічною й лицемірною. Сьогодні її невід’ємною складовою є інструменти так званої м’якої сили, тобто засоби, за допомогою яких можна отримати бажаний результат без застосування військової потуги.

Зокрема, наразі Москва активно використовує весь ідеологічний інструментарій радянського зразка, дещо модернізований відповідно до потреб сучасного путінського режиму. У даному випадку йдеться про проведення численних круглих столів, семінарів, мистецьких заходів, міжнародних конференцій та масових акцій у різних країнах, під час яких пропагуватиметься виключно кремлівське бачення історії Другої світової війни.

Для посилення пропаганди під патронатом Путіна створено спеціальний оргкомітет «Побєда», до роботи якого безпосередньо залучені міністерства закордонних справ, оборони, культури та освіти, а також проросійські неурядові організації, проурядові ветеранські об’єднання, закордонні центри «Россотруднічєства» тощо. Активно працюють і російські ЗМІ, зокрема відома RT (колишня «Росія сьогодні»), ініціюються нові прокремлівські проекти в Інтернеті та соціальних мережах, у яких використовується як архівна кінодокументалістика часів Другої світової, так і нові 3D-формати.

Усі ці зусилля, звісно, мають компенсувати те, що за роки відносного добробуту, яким РФ завдячує високим цінам на нафту та газ, путінський режим так і не спромігся створити динамічну, ефективну і привабливу соціально-економічну модель. А між тим Кремль сьогодні як ніколи потребує всенародної підтримки на тлі стагнації, витрат на гонку озброєнь, «демонстрації м’язів» у Арктиці, окупованого Криму та воєн в Україні й Сирії.

Тобто кремлівська пропаганда, яку попри все продовжують щедро фінансувати, активно працює і, слід визнати, часом небезуспішно, особливо в Росії. Так, за повідомленнями ЗМІ, нещодавню трансляцію фейкового штурму фейкового Рейхстагу в Підмосков’ї дивилась рекордна кількість російських телеглядачів.

Відповідно й цього року путінська Росія також намагається використати Перемогу над нацистською Німеччиною для чергового підсилення суто національних міфів щодо споконвічного протистояння Росії й Заходу та привласнення собі історії колишніх країн пострадянського простору, а надто України, у тому числі шляхом пропагування тези щодо начебто «спільної історії двох братніх народів».

Не припиняються й різноманітні акції, спрямовані на розповсюдження роспропаганди в Україні. І тут Перемога також є приводом для реанімації діяльності широкого спектру проросійських сил: від комуністів до прибічників «слов’янської єдності», які, свідомо чи ні, але «грають за московськими нотами», розхитуючи Україну зсередини.

Водночас можна констатувати, що переважній більшості українських громадян уже стало очевидним: Росія, окупувавши Крим і розв’язавши війну на сході України, втратила символічне право бути правонаступницею СРСР як країни – переможця нацистської Німеччини. 

Тому можливі спроби поширення з боку російських дипломатів та різноманітних місцевих провокаторів у наших містах і селах так званих георгіївських стрічок, про що вже поспішили повідомити російські ЗМІ, слід розцінювати виключно як кремлівську ідеологічну диверсію, спрямовану на підрив громадянського миру в Україні.

Наша ж відповідь на кремлівські провокації та історичні фальсифікації має ґрунтуватись на усвідомленні того, що українці, воюючи в арміях різних держав, брали участь у визволенні Європи та цілком справедливо мають святкувати перемогу над нацизмом саме 8 травня, разом з іншими країнами – учасниками антигітлерівської коаліції.

Ну а символом Перемоги в нашій країні уже став червоний мак, що символізує пам’ять, вшанування ветеранів і примирення заради нового майбутнього єдиної України.

 

Битва Сіндзо Абе за безпекову суб’єктність і території Японії

Державного діяча від звичайного політика відрізняє наявність стратегічної мети, якої він досягає незважаючи на складнощі та зміну обставин упродовж тривалого часу. Саме таким є нинішній прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе, який уже вдруге за свою політичну кар’єру обіймає цю посаду. Він вважає за свій обов’язок перед нацією досягнення успіху в територіальних суперечках із Росією, розширення сфери застосування Сил самооборони Японії та зміну конституції, що зробило б роль військових більш чіткою.

27 квітня прем’єр-міністр Сіндзо Абе відвідав Москву, де провів уже сімнадцяту зустріч із Володимиром Путіним. Головною метою візиту японського прем’єра було наближення підписання японсько-російського мирного договору, що ймовірно лише за умов вирішення спірних питань із чотирма островами, які Радянський Союз незаконно захопив у 1945 році. Безумовно, у Токіо розуміють неможливість остаточного розв’язання проблеми найближчим часом, особливо в умовах «кримнашистського» психозу. Втім, офіційний Токіо спробував скористатися міжнародною ізоляцією Росії, сподіваючись, що вона зробить Кремль більш поступливим. З огляду на окупацію Криму японці виявили верх делікатності стосовно України. Вони не лише були авторами та промоутерами резолюції Генеральної асамблеї ООН щодо підтвердження територіальної цілісності нашої держави (68/262 від 27.03.2014) – у червні 2015 року прем’єр Абе перед зустріччю з Путіним у ході засідання «Великої двадцятки» у Німеччині відвідав Київ та запевнив у підтримці України. Ну а про рішення щодо надання нашій країні кредиту в 900 млн дол. годі й нагадувати.

Разом із цим японці намагаються «відкрити питання» врегулювання територіальних суперечок із Росією за допомогою гуманітарних акцій та економічної співпраці. Так, Москва вже дозволила відвідання цвинтарів колишнім мешканцям островів та їхнім нащадкам (СРСР депортував з окупованих територій понад 17 тис. осіб), погодилась на створення додаткових пунктів пропуску на о. Хабомаї. Також сторони домовились про направлення на острови дослідницької місії задля опрацювання питання спільної господарської діяльності. До речі, з метою унеможливлення хоча б опосередкованого визнання російського суверенітету над окупованими територіями японський уряд виступає проти будь-якої активності там третіх країн, а також дозволяє японським громадянам відвідувати їх лише за спеціальною безвізовою схемою.

Згідно з інформацією японського посольства в Москві, Абе «за допомогою відеороликів продемонстрував Путіну хід розвитку та вигоди співпраці в галузі медицини та міського середовища», було підписано 28 документів щодо регіонального співробітництва.

Окрім питання боротьби з міжнародним тероризмом, яке цивілізований світ визнав чи не єдиною сферою дієвої співпраці з Росією, радше для підтримання видимості глобального гравця з Путіним поговорили про Сирію та Північну Корею. «Абе закликав РФ до виконання конструктивної ролі як постійного члена Ради Безпеки ООН» у північнокорейському питанні. Очільник японського уряду закликав усі сторони, включно з Росією, до конструктивних дій із реалізації Мінських домовленостей, які можуть покращити ситуацію.

Третього травня, під час відзначення 70-ї річниці Конституції країни, прем’єр-міністр оголосив, що 2020 року в Японії буде новий Основний закон із більш чітким визначенням ролі військової сили (наразі, 9-та стаття Конституції забороняє країні мати будь-які сили з військовим потенціалом, покладаючись при цьому на міжнародний мир, що базується на праві та порядку). Проведення конституційних змін є нелегким завданням, оскільки Абе має не лише заручитися підтримкою двох третин парламентарів у обох палатах парламенту, подолавши протидію опозиції, а й досягти ухвалення свого проекту на загальнонаціональному референдумі. При цьому питання конституційних змін розділяє суспільство навпіл, де 46% виступають проти змін, а 45% – за. А ще до проблем, пов’язаних із «конституційними амбіціями» прем’єра Абе, необхідно додати неоднозначну реакцію країн регіону, передусім Китаю.

Втім, реальна північнокорейська загроза може зіграти на руку Абе, який уже фактично закріпив за Силами самооборони проактивну оборонну роль. Наприкінці квітня японський уряд направив вертольотоносець «Ідзумо» на підтримку американської ударної групи авіаносця «Карл Вінсон», що прямує до Корейського півострова. І хоча це рішення передбачає використання свого найбільшого військового корабля лише в територіальних водах Японії, воно має безпрецедентний характер, оскільки щось подібне відбувається вперше після Другої світової війни. Можливість використання Сил самооборони у спільних операціях оборонного характеру й таких, що спрямовані на захист союзників, передбачена відповідним законом від 2015 року, який ініціювала партія, очолювана Сіндзо Абе.

Намагання виправити історичну несправедливість та необхідність реагування на кардинальне погіршення глобальної й регіональної безпекової ситуації сприятимуть подальшій трансформації безпекової та зовнішньої політики Японії. Враховуючи спільність цінностей, наявність ресурсів і зацікавленість у наданні нам допомоги, Японія є природним партнером України у Далекосхідному регіоні, тож розвиток стратегічних взаємин, із перспективою виведення їх на рівень союзницьких, має стати пріоритетом для офіційного Києва.

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації