Олександр Поліщук
військовий дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ»
Головні події: виборча «інтрига» у Вірменії; переконлива політика «м’якої сили» щодо КНДР; ядерна угода з Іраном під загрозою; Роберт Мюллер проти Дональда Трампа; «Антонов» на службі бундесверу; військові навчання «Їжак-2018».
*
Інтрига щодо вибору чергового прем’єр-міністра Вірменії наближається до своєї логічної розв’язки. Саме новий очільник уряду, а не президент, в умовах переходу цієї країни до парламентської форми правління матиме всю повноту влади. Це й обумовило жорстку боротьбу між опозиційною фракцією «Елк» та правлячою Республіканською партією, яка намагалася «зцементуватися» у владі шляхом призначення на посаду прем’єра колишнього президента Сержа Саргсяна. Під тиском вуличних протестів, які організувала опозиція, він змушений був подати у відставку.
Однак 1 травня Республіканська партія, яка контролює більшість у Національних зборах Вірменії (парламент) зірвала призначення лідера опозиції Нікола Пашиняна на посаду прем’єр-міністра. Невдоволені цим протестувальники 2 травня оголосили «тотальний» страйк, перекрили основні автомагістралі до столиці та заблокували аеропорт. 3 травня парламент повторно, третиною голосів, як того вимагала Республіканська партія, висунув кандидатом у прем’єр-міністри Нікола Пашиняна. Лідер «дивної революції» оголосив призупинення вуличних протестів до 8 травня – запланованої дати проведення нових парламентських виборів.
Якщо чергова спроба обрати главу уряду не буде успішною, то президент республіки, відповідно до законодавства, повинен розпустити Національні збори та призначити не раніше як за 30 днів і не пізніше ніж за 45 днів дострокові парламентські вибори.
Однак такий сценарій розвитку подій не може влаштовувати Нікола Пашиняна. Тому він заздалегідь оголосив про готовність зібрати у день виборів до п’ятисот тисяч своїх прихильників, що, вочевидь, повинно «стимулювати» парламент до прийняття «правильних» рішень. Саме цей фактор робить результати виборів доволі передбачуваними й не залишає сумнівів у перемозі опозиції. Слід очікувати, що в подальшому політична боротьба розгортатиметься за посади в новому кабінеті міністрів. Тому Вірменія ще досить довго залишатиметься в центрі уваги міжнародних політичних аналітиків.
*
Результат радикальної зміни у 2018 році політики США щодо Північної Кореї перевершив сподівання. На цьому тижні практично завершено узгодження місця особистої зустрічі Дональда Трампа та Кім Чен Ина, яким стане Дім миру/Дім свободи у демілітаризованій зоні на кордоні між двома Корейськими державами. За видатний внесок у справу денуклеаризації КНДР та завершення війни на Корейському півострові південнокорейський лідер Мун Чже Ін висуває президента США Дональда Трампа на здобуття Нобелівської премії миру у 2019 році. Цю ініціативу підтримали 18 конгресменів-республіканців у Сполучених Штатах.
Ще рік тому експерти характеризували ситуацію на Корейському півострові як украй напружену й таку, що може спровокувати світову війну із застосуванням ядерної зброї. Рішучість та готовність до силового варіанту вирішення проблем демонстрували основні потенційні учасники конфлікту – Північна Корея та Сполучені Штати. Політичні пікіровки лідери підкріплювали цілком конкретним нарощуванням американської військової присутності в регіоні та тестовими пусками північнокорейських балістичних ракет. Росія, Китай, Південна Корея та Японія однозначно давали зрозуміти, що не залишатимуться осторонь конфлікту. На піку загострення протистояння відбулася зміна в команді адміністрації Трампа. Внаслідок цього стратегію «жорсткої сили» було змінено на стратегію «м’якої сили» щодо КНДР з боку США. Очевидно, як переконливу аргументацію для Пхеньяна було застосовано погрозу призупинення участі США в міжнародних програмах допомоги КНДР, зокрема в рамках Всесвітньої продовольчої програми, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Всесвітньої організації охорони здоров’я тощо.
Водночас керівництво Сполучених Штатів сприяло поновленню конструктивного діалогу між лідерами Сеула та Пхеньяна, а також пообіцяло скоротити чисельність свого військового контингенту на території Південної Кореї, який на цей час налічує понад 28 тисяч військовослужбовців.
Американські мирні ініціативи спонукають КНР до активізації зусиль зі збереження впливу у регіоні. Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї 2-3 травня відвідав Пхеньян. Він провів зустріч з Кім Чен Ином з метою переконати його в тому, що Китай залишається найкращим другом КНДР. Пекін має суттєвий економічний важіль впливу на Пхеньян, однак на тлі зростаючої стратегічної конкуренції між Китаєм і США занепокоєний тим, що Кім може використати це суперництво для того, щоб зменшити залежність Північної Кореї від КНР.
*
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху у своєму виступі 30 квітня звинуватив Іран у реалізації секретної програми з виробництва ядерної зброї. За його словами, ізраїльська розвідка виявила іранське досьє, з якого зрозуміло, що Тегеран приховував ядерні об’єкти перед підписанням ядерної угоди 2015 року. Новий держсекретар США Майк Помпео підкреслив, що документи, які представив Ізраїль, автентичні, а іранська ядерна угода «була побудована на брехні».
Канцлер ФРН Ангела Меркель 2 травня 2018 року заявила, що ядерна угода з Іраном не повинна бути розірвана, водночас «рамки для переговорів» щодо неї мають бути розширені. Президент США Дональд Трамп закликав інших підписантів угоди – Велику Британію, Францію та Німеччину до 12 травня 2018 року виправити «недоліки» угоди від 2015 року. Інакше Вашингтон вийде з угоди й поверне санкції проти Тегерана.
Водночас Генсек ООН Антоніу Гутерреш закликав президента США не виходити з Іранської ядерної угоди. Він наголосив на тому, що угода була «важливою дипломатичною перемогою», допомогла уникнути ризику реальної війни у 2015 році та донині не має альтернативи.
*
На початку травня спеціальний прокурор США Роберт Мюллер, який розслідує ймовірне втручання РФ у президентські вибори 2016 року, передав адвокатам президента Сполучених Штатів Дональда Трампа список із більш ніж 40 запитань. На додачу він попередив керманича США, що у разі відмови надати відповідь на запитання Дональд Трамп буде повісткою викликаний для свідчень у суді перед журі присяжних у розширеному складі. Такою жорсткою була реакція Роберта Мюллера на заяви юристів Дональда Трампа щодо відсутності зобов’язань у президента США відповідати на запитання спецпрокурора.
За оцінкою фахівців запитання, які підготував Роберт Мюллер, є незручними для Трампа, котрого вже не раз підозрювали в неправдивих свідченнях. Президент США висловив готовність зустрітися зі спецпрокурором Мюллером, щоб довести, що він «не робив нічого поганого». Водночас його адвокати не мають даних щодо того, якою компрометуючою інформацією володіє Роберт Мюллер, тож не можуть якісно підготувати Дональда Трампа до бесіди з ним.
Наразі спецпрокурор Мюллер має намір викликати 70 осіб на засідання суду у справі втручання Росії у президентські вибори у США в 2016 році, заплановане на 10 липня ц. р. в місті Александрії, штат Вірджинія.
*
На цьому тижні міністерство оборони ФРН оголосило про намір продовжити контракт з українською компанією «Антонов» із залучення транспортних літаків у 2019 – 2021 роках до виконання стратегічних авіаційних перевезень в інтересах бундесверу. Таким чином німецьке оборонне відомство сподівається отримати альтернативу використанню недостатньо надійних літаків Airbus A400M. Орієнтовна сума чотирирічного контракту оцінюється у близько 25 млрд євро. «Антонов» має позитивну репутацію завдяки участі у програмі НАТО SALIS, надаючи послуги вантажних перевезень країнам – членам Північноатлантичного альянсу.
*
У середу 2 травня в Естонії розпочалися найбільші в сучасній історії цієї держави військові навчання «Їжак-2018», які триватимуть до 14 травня. До участі в них залучено понад 15 тисяч військовослужбовців і співробітників інших силових структур. У навчаннях також беруть участь підрозділи союзників Естонії по НАТО, зокрема США, Великої Британії, Польщі, Данії, ФРН, Франції, Латвії, Литви, Канади, Бельгії та партнерів – Фінляндії, Швеції, Грузії, Ірландії й України.
Сценарій навчань, який підготував Центр ведення спільних операцій НАТО (Норвегія), передбачає спільне реагування на спроби противника, зокрема шляхом військового втручання, дестабілізувати ситуацію в Естонії й Латвії, а також випробувати «на міцність» союзницькі зобов’язання в рамках колективної оборони. Поряд з підрозділами регулярної армії до участі в навчаннях залучається латвійська добровільна організація Zemessardze, яка є по суті національною гвардією Латвії та організаційно входить до складу збройних сил цієї країни.
У світовому рейтингу армій світу Global Firepower Естонія з населенням у 1,3 млн осіб за рік «злетіла» зі 110-го на 108-ме місце (Україна – на 29-й позиції), обігнавши Нігер (з населенням понад 20 млн осіб), Камерун (23 млн осіб) і Мозамбік (28 млн осіб). У естонців є всі передумови, щоб у 2019 році піднятися в цьому рейтингу ще вище.
У Естонії розташована найбільша в Балтійському регіоні авіабаза НАТО (Емарі) «повітряної поліції» Альянсу, де базуються, зокрема, винищувачі ВПС США F-15 Eagle і новітні багатоцільові F-35 Lightning II. Розширюється також естонська військова база Тапа, де базуються американські танки Abrams M1A2 і британські Challenger 2.
На початку травня командувач морської піхоти США анонсував на осінь поточного року ще більш масштабні навчання НАТО «Поєднаний тризуб», які відбудуться поблизу кордонів з Росією та неподалік узбережжя Норвегії. До участі в них планують залучити понад 45 тисяч військовослужбовців, десятки бойових кораблів та літаків Альянсу.
