Світ за тиждень. 7-11 січня 2019 року

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олександр Хара

дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ»

Фонд «Майдан закордонних справ» продовжує спільний з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» проект «Світ за тиждень».

Велика «мексиканська» стіна й «закриття» американського уряду

З 22 грудня чверть американського уряду не отримує фінансування, що означає закриття деяких урядових установ повністю, а інші частково припиняють свою роботу. На відміну від України, де неприйняття бюджету означає витрати на рівні 1/12 минулого року, у Сполучених Штатах діє закон про антидефіцит (державного бюджету) 1982 року, який не дозволяє перевищувати витрати, що їх асигнував Конгрес. Цілком логічно, що виконавча влада не може витрачати гроші, які їй не виділили народні обранці – конгресмени. До того ж задум такого закону полягає в тому, аби виконавча та законодавча гілки мали більше стимулів до пошуку компромісу. Втім, це чомусь не дуже працює з Дональдом Трампом, адже ми бачимо вже третє закриття уряду за його каденцію, і воно однозначно б’є рекорд – двадцятиодноденне закриття у 1996 році.

Ще під час передвиборчих перегонів 2016-го кандидат у президенти Дональд Трамп обіцяв виборцям бетонну стіну на кордоні з Мексикою, за яку заплатять самі мексиканці. Його електоральне ядро має потужні антиіммігрантські настрої. Так, напередодні минулорічних проміжних конгресових виборів для 75% республіканців проблема нелегальної імміграції була на першому місці, а для 25% опитаних – взагалі ключовим питанням, яке визначило їхнє голосування. Отже, адміністрація Трампа підготувала проект будівництва стіни завдовжки 1,6 тис. км (загальна довжина кордону – 3,1 тис. км, упродовж 1 тис. км уже існують захисні споруди) та вартістю 5,7 млрд дол.

8 січня президент Дональд Трамп у позачерговому порядку звернувся до нації, що зазвичай робиться задля оголошення початку військової кампанії чи під час загальнонаціональної кризи. Саме такою він намагається зобразити ситуацію щодо нелегальної імміграції з півдня. Наступного дня Трамп зустрівся з лідерами демократів у палаті представників та Сенаті. Втім, після чотирнадцятихвилинної зустрічі, яку президент охарактеризував як «тотальне марнування часу», проблему не було вирішено.

Дональд Трамп переслідує такі цілі. Отримавши більшість у палаті представників, демократи концентрують свої зусилля на критиці контроверсійних дій президента, а також на розкручуванні маховика, пов’язаного з розслідуванням втручання Кремля у виборчу кампанію 2016 року. Але міграційна «криза» заставить їх піти у захист, отже, менше часу залишиться на критику Трампа на інших напрямках. Поляризація вигідна президенту й для того, аби згуртувати навколо свого порядку денного республіканців. Ось уже голова юридичного комітету Сенату Ліндсі Грем (республіканець) заявив, що «якщо ми ослабимо президента, то це кінець його президентства й кінець нашої партії». Очевидно, має бути задоволеним і електорат Трампа, адже з понад 10 млн нелегалів приблизно 8 млн працюють на тих малооплачуваних роботах, які в інакшому випадку могли б дістатися фермерам та «блакитним комірцям».

Демократи не вважають будівництво стіни виправданим. Передусім вони не є прихильниками обмеження напливу іммігрантів, адже на них було побудовано Америку, яка їх і дотепер потребує, аби розвиватися. Байдуже, бетонна стіна чи сталева – вона лише візуально дає відчуття захищеності. Занадто дороге відчуття. Натомість демократи пропонують виділити 1,3 млрд дол. на посилення безпеки кордону, зокрема на вдосконалення систем спостереження та зміцнення існуючих захисних споруд. До того ж не витримують критики аргументи Трампа щодо існування «кризи».

Попри те що торік до країни потрапило 396 тис. нелегалів (на 90 тис. більше, ніж у 2017-му), статистика свідчить про кардинальне скорочення їхнього припливу за останні двадцять років (у 2000-му цей показник сягнув 1,6 млн осіб). До того ж більшою проблемою є ті, що потрапили у країну легально, але працюють без робочої візи чи прострочили дозволені терміни перебування на території США.

Трамп традиційно нагнітає пристрасті, щоб зобразити всіх нелегалів злочинцями, накродилерами чи торговцями зброєю. Прес-секретарка Білого дому навіть заявила, що так до країни потрапляють і терористи, попри те що жодного факту на користь цього не було зафіксовано. Дійсно, згідно з даними Агентства з боротьбі з наркотиками, більшість наркотичних речовин потрапляє з південного напрямку, але їхня левова частка переправляється не пустелею, а, власне, через офіційні пункти пропуску. Тож і в цьому випадку масивна сталева забаганка Трампа мало чим може зменшити загрози.

41% американців підтримують ідею побудови додаткової стіни, але водночас лише 35% погоджуються, аби витрати на неї йшли з бюджету країни. Не переконавши мексиканський уряд заплатити за стіну, Трамп вдався до маніпулювання, заявивши, що південні сусіди таки профінансують її, але не безпосередньо, а через ті «мільярди додаткових доларів», які Сполучені Штати отримують унаслідок підписання нової угоди про зону вільної торгівлі між США, Мексикою та Канадою. Дарма, що Конгрес ще не затвердив угоду.

Негативні економічні наслідки, окрім тих, кому не змогли заплатити за рахунками бюрократи (близько 800 тис. осіб), поки що відчули лише кілька крупних компаній, які, з огляду на закриття Комісії з цінних паперів та бірж, були вимушені змінити свої плани стосовно первинного розміщення акцій. Втім, агенція Fitch попереджає, що кредитний рейтинг країни (зараз – ААА) може бути знижено в березні з огляду на туманні перспективи корегування «боргової стелі».

Трамп погрожує запровадити надзвичайний стан, що уможливить використання на будівництво стіни коштів міністерства оборони. Такий крок, окрім загострення політичної ситуації, спричинить судові позови, як це вже було з першим рішенням Трампа на президентській посаді – забороною в’їзду до США громадян низки ісламських країн.

Оскільки демократи не збираються відступати, ми матимемо шанс спостерігати затяжну політичну боротьбу з прицілом на президентські вибори 2020 року. Для нас це буде своєрідним дежавю, адже в Україні теж відбувались запеклі баталії щодо «стіни Яценюка». Отже, створення штучних криз та їхнє «героїчне» подолання притаманне не лише українським політикам…

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації