Світ за тиждень. 8-13 квітня 2018 року

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олег Бєлоколос

дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ»


Головні події: вибори в Угорщині; криза у відносинах між Заходом і Росією; Організація із заборони хімічної зброї підтверджує висновки Великої Британії; американські та афганські сили завдали авіаударів по базах талібів у Афганістані; свідчення Марка Цукерберга в Конгресі США.

У неділю, 8 квітня ц. р., в Угорщині відбулися чергові парламентські вибори, на яких правляча правоцентристська партія «Фідес» прем’єр-міністра Віктора Орбана отримала конституційну більшість. Подія стала історичною не лише персонально для Орбана та партії «Фідес», а й для всього регіону Mitteleuropa (Центральна Європа), куди, окрім Угорщини, входять Польща, Австрія, Чехія та Словаччина. Тут уперше після 1989 року та ж сама партія отримала переконливу перемогу втретє поспіль. Результати голосування стали несподіваними навіть для виборчого штабу самої «Фідес» і, водночас, викликали неабияке розчарування у багатьох політиків в інституціях ЄС, а також у нас, в Україні. Для прем’єра Віктора Орбана третій поспіль термін на посаді означає можливість продовжити свій курс проти міграційної та інтеграційної політики Євросоюзу. Слід визнати, що, незважаючи на неоднозначний імідж у Європі, Орбан має потужну електоральну підтримку в Угорщині. Він здатний чітко формулювати політичні цілі, які імпонують широким верствам населення, і пропонує зрозумілу пересічним угорцям національну ідентифікацію. Крім того, партія «Фідес» має ефективну організаційну структуру, а опозиція поки не здатна на бодай якусь конкуренцію. Тож ера Орбана далека від завершення.

Між тим на цьому тижні відносини Заходу та Росії звалилися у стрімке піке: 9 квітня посол США в ООН Ніккі Гейлі відверто заявила на засіданні Ради Безпеки, що «руки російського режиму в крові сирійських дітей», а метою Сполучених Штатів є притягнення до відповідальності монстра, який застосував хімічну зброю в Сирії. Представниця США також наголосила, що сирійські військові, які завдають удару по цивільних, використовують відповідне обладнання з Росії.

Слід згадати, що напередодні гострої дискусії в ООН гуманітарні організації повідомили про застосування сирійськими урядовими військами бойових отруйних речовин під час бомбардування Східної Гути. Зокрема, 9 квітня агенція «Аль-Джазіра» поінформувала про щонайменше 85 загиблих, серед яких багато жінок та дітей, а жахливі кадри з наслідками хіматаки обійшли весь світ.

Як відомо, 9 квітня Рада Безпеки ООН проголосувала за запропонований США проект резолюції про розслідування ймовірної хімічної атаки в Сирії. Резолюцію підтримали 12 країн – членів Ради Безпеки, проти виступили Росія та Болівія.

Аналіз наявної інформації дає підстави вважати, що наразі до дієвих заходів проти режиму Башара Асада готові США, Велика Британія та Франція. Вірогідно, основним питанням є саме головна мета й тактичні цілі можливої військової операції. Адже сирійські урядові війська вже знають про ймовірну атаку та, безумовно, провели необхідну передислокацію. Отже, Вашингтон, Лондон і Париж мають обрати найоптимальнішу модель подальших дій.

У той час як реакція російської сторони на розвиток подій навколо Сирії вражає своєю істеричністю й дозволяє констатувати, що в Москві явно перестали відрізняти мову внутрішньої кремлівської пропаганди від мови відповідальної міжнародної дипломатії.

Своє розслідування щодо останнього застосування хімічної зброї в Сирії проводить і Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ). Вона ж 12 квітня підтвердила висновки Великої Британії про те, що Сергія та Юлію Скрипалів отруїли нервово-паралітичною речовиною «Новачок». Зразки, які проаналізували незалежні експерти ОЗХЗ, «підтверджують висновки Великої Британії щодо того, яка саме токсична речовина була використана в Солсбері, унаслідок чого серйозно постраждали три особи» – йдеться у висновку організації. Того ж дня ЗМІ повідомили, що Лондон ініціює засідання Ради Безпеки ООН через публікацію зазначеного звіту ОЗХЗ. Наразі очікується, що засідання відбудеться наступного тижня.

На поточному тижні ЗМІ також повідомили, що американські та афганські сили завдали авіаударів по 11 об’єктах з виробництва наркотиків, розташованих у провінціях Фарах і Німруз та пов’язаних з угрупованням Талібан. Авіаудари здійснювали легкі літаки F-16, штурмовики A-10 та розвідувально-ударні безпілотники MQ-9 Reaper. З наявних даних можна зробити висновок, що вказана операція є частиною оновленої Стратегії США щодо Афганістану та спрямована на знищення опорних пунктів, а також баз і шляхів постачання наркотиків, які «курують» таліби.

У цьому контексті на увагу заслуговує те, що США звинувачують Росію в намаганні дестабілізувати Афганістан шляхом підтримки Талібану. Так, американські високопосадовці вже не перший місяць стверджують, що РФ постачає бойовикам зброю. Зокрема, йдеться про прилади нічного бачення, кулемети великого калібру та стрілецьку зброю. Є інформація, що таліби хотіли б також отримати від росіян зенітні ракети й установки, з якими вони змогли б кинути виклик американській військовій перевазі в повітрі. Вочевидь, Москва хотіла б створити для Сполучених Штатів додаткові проблеми в Афганістані, тому не виключено, що вона потрапить разом з Талібаном до умовної «вісі зла» – списку найбільших ворогів Вашингтона.

Дводенні свідчення засновника мережі «Фейсбук» Марка Цукерберга перед американськими парламентарями на поточному тижні виявили, що соціальні мережі стали важливою політичною та суспільною темою. Зокрема, члени Республіканської та Демократичної партій висловились за необхідність упровадження правил регуляції «Фейсбуку», включно з використанням політичної реклами. Цього разу, здається, Цукерберг змирився з тим, що певні зміни все ж відбудуться, однак сам хід подальшого законодавчого процесу в цій площині експерти оцінюють доволі скептично. На думку фахівців, у найближчій перспективі можливим оптимальним варіантом є шлях саморегуляції «Фейсбуку».

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації