Олександр Хара
дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
Стрілянина у Лас-Вегасі – це велика трагедія для 59 родин загиблих та на порядок більшої кількості постраждалих. Уполювавши безневинних слухачів концертної програми, 64-річний пенсіонер, котрий раніше не був осуджений та не помічений у зв’язках з терористами, звів рахунки із власним життям. У його домівці та в машині вже виявлено хімічні речовини, що використовуються для виробництва вибухових пристроїв, але це не прояснює мотивів злочину, які вже стали предметом ретельного розслідування ФБР.
Очевидним є те, що це найбільше масове вбивство у США за останні 35 років. До нього лідирували терорист на ім’я Омар Матін, який винен у вбивстві 49 осіб у нічному клубі Орландо (червень 2016 р.), та студент Чо Син Хі, що застрелив 32 людей у Блексбурзі (квітень 2007 р.). Стівен Педдок також посів друге місце після 70-річного злочинця, за віком найстаршого з масових вбивць.
Наявність у його готельному номері 23 одиниць зброї, включаючи АК-47 та гвинтівки зі снайперським прицілом, знову викликала запеклу дискусію щодо посилення контролю над зброєю. Слідство має встановити, яким чином злочинець оволодів автоматичною зброєю (вірогідно, нелегально модифікував), дозвіл на яку надзвичайно складно отримати.
Право на володіння та носіння зброї міститься у Другій поправці до конституції США. При цьому під час її прийняття 226 років тому більше питань викликало не власне право громадян на зброю, а передача федеральному центру функції озброєння міліції. Американці завжди були підозрілими щодо уряду, вважаючи його природними вадами корупцію та потенціал до запровадження тиранії. Отже, громадяни озброюються не лише щоб полювати та захищатися від злочинців (дві третини опитаних кажуть, що придбали зброю з міркувань безпеки, лише 36% – для полювання), для американців це психологічний захист від потенційного свавілля уряду. Наразі у Сполучених Штатах зареєстровано 5,2 млн одиниць зброї, 630 тис. одиниць якої є автоматичною. Уся зброя розподілена по країні нерівномірно: найбільш озброєним штатом є Техас (588 тис. одиниць), найменш озброєним – Род-Айленд (4,2 тис.). Найбільше шанувальників автоматичної зброї – у Коннектикуті (52,9 тис.). Щороку ліцензії та різні дозволи отримують або поновлюють понад 31 млн. осіб.
Безумовно, зброя – це великий бізнес, обсяг якого сягає 11 млрд дол. Він не лише дає роботу 35 тис. осіб, а й поповнює казну на 123 млн дол. у вигляді податків із продажів. У 2015 році у США було виготовлено 9,3 млн одиниць зброї (343 тис. на експорт) та імпортовано ще 3,9 млн одиниць.
Має цей бізнес і велике лобі, зокрема Національну стрілецьку асоціацію (НСА), членами якої є до 5 млн осіб. Організація з бюджетом у 250 млн дол. щороку витрачає 3 млн дол. на лобістську діяльність, що перевищує показники всіх інших лобістів (за чи проти зброї), разом узятих. Безумовно, лави прихильників зміцнюються й поповнюються тими, хто проходить у НСА навчальні курси (понад 1 млн щороку).
Попри те що в 2017 році у Сполучених Штатах зареєстровано 11 тис. жертв застосування вогнепальної зброї, кількість громадян США, які виступають за більш жорсткі закони та правила придбання й володіння зброєю, постійно зменшується. Остання трагедія в Лас-Вегасі, очевидно, посилить дискусію щодо запровадження додаткових обмежень на продаж зброї, але навряд чи приведе до впровадження будь-яких нових суттєвих обмежень.
Як би там не було, допоки наявна інформація не вказує на те, що Стівен Педдок входив до групи ризику, зокрема у нього відсутні судимості та зв’язки зі злочинним світом чи екстремістами, за ним не помічали психічно неврівноваженої поведінки, хіба що був дещо азартний, але це залежність іншого типу. Отже, не виключено, що тільки-но спаде хвиля шоку від цієї трагедії, американці знову зосередяться на більш нагальних проблемах на кшталт боротьби з тероризмом і стану економіки.
Питання володіння зброєю актуальне й для України. На відміну від США, до загальних міркувань додається також необхідність адекватного реагування на російську загрозу. Повзуча агресія, яку ми спостерігали в Криму та на Донбасі, в умовах паралічу центральної влади була б менш ефективною, якби за прикладом Балтійських республік у нас була організована територіальна оборона на основі свідомих та підготовлених громадян із законною зброєю. Злочинне застосування «Беркутом» зброї на Майдані залишає відкритим питання протидії узурпації влади та повернення її проти громадян і держави. Злочинці, що незаконно володіють зброєю, досі мають перевагу перед громадянами, які нею вільно володіти не можуть. До того ж вибухонебезпечним є збільшення кількості незаконної зброї у населення, що стало можливим з огляду на бойові дії на території України. Отже, трагедія у Лас-Вегасі, окрім співчуття невинним жертвам, має підштовхнути українців до аргументованої публічної дискусії з питань володіння вогнепальною зброєю. Очевидно, що нам потрібно шукати свій баланс між публічним та приватним інтересом, враховуючи тривожну тенденцію фактичного (незаконного) озброєння населення та ворожого сусіда.
Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».
