Станом на 30 квітня, три доби як тривала епопея з українцями, що не могли повернутися з Єгипту. За останніми на той час повідомленнями, більше 200 осіб чекали на свій рейс у Шарм-ель-Шейху. Це все клієнти компанії "Join UP", які збиралися летіти літаками Авіакомпанії МАУ. Але цих літаків чомусь вчасно не було.
"За інформацією туркомпанії, ситуація з перевезенням українців із Шарм-ель-Шейху в Україну ускладнюється. Причина — відсутність літаків... Консул вживає заходів для врегулювання ситуації", — йдеться у повідомленні туристичної компанії "Join UP".
Разом із тим, як повідомив "5 канал", в аеропорту "Бориспіль" три сотні туристів більше доби не могли вилетіти на відпочинок у Єгипет. Самі МАУ обмежилися сухим коментарем у Facebook, де вказано, що туристів перевезуть лише з Єгипту в рамках конкретних рейсів. І лише відповідно до договорів між авіакомпанією і туроператором. Виконання будь-яких інших чартерних рейсів для перевезення туристів "Join UP" не передбачається.
У ситуацію втрутився Президент України. Він доручив МЗС і Міністерству транспорту й зв'язку зробити усе необхідне для повернення українських туристів додому. Про це повідомив 30 квітня прес-секретар Президента Святослав Цеголко.
Хто винен у такому збої перевезень і як можуть діяти дипломатичні служби, розповів у ефірі радіостанції "Голос Столиці" дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ" Олександр Хара.
— Якимось чином українські дипломати можуть допомогти українським туристам, що застрягли в Єгипті?
— Доволі обмежений інструментарій у наших консулів. Справа в тому, що є такий консульський статут, який показує, чим вони можуть займатися, і відповідно межі їх повноважень. Здебільшого консульські співробітники займаються тим, що вони сприяють захисту інтересів наших громадян, шляхом того, що фактично примушують, якщо в цьому є необхідність, приймаючу сторону, тобто іншу країну, виконувати внутрішнє законодавство, а також міжнародні договори. Якщо, звичайно, як в цьому випадку, є недоброякісна робота туроператора, чи можливо авіакомпанії, мені складно тут сказати, то звичайно що можливості консула надзвичайно обмежені. У нього немає ні власного літака, ані грошей, які він міг би заплатити, щоб купити квитки для наших громадян. І власне, те що сказав президент, він доручив МЗС, а у нього є повноваження, але також він доручив Мінінфраструктури, тобто фактично транспортній, на що воно не має повноважень згідно українській Конституції, доставити звідти українських громадян, може бути прийняте рішення на Кабміні, виокремити гроші, і щоб потім якась або державна авіакомпанія, або приватна, зробила, фактично, екстрений переліт, для того щоб витягнути їх звідти.
— Умовно кажучи, як колись було з ситуацією з землетрусом в Непалі: відправити туди державний літак для евакуації цих людей до України?
— Безумовно, така можливість є. Якщо Кабмін може виокремити гроші і прийняти рішення задіяти наявний транспорт, або орендувати його. А так, з точки зору того, що консул може прийняти рішення власноруч на місці і зробити, звичайно, це було б позитивно і правильно зробити, але є певні повноваження.
— У подібних випадках, якщо у туристів закінчилися гроші, ніде їм зараз жити, в аеропорту три доби вони вже перебувають, необхідно хоча б душ прийняти, десь переночувати, в такому випадку чи можна скористатися послугами консульства, попроситися там переночувати, або якусь допомогу в такому сенсі отримати, суто в побутовому?
— Перш за все, у нас, якщо ми кажемо про Єгипет, у нас є лише посольство, яке знаходиться в Каїрі, і там є консульський відділ, в Шарм-Ель-Шейху, або в інших, облюбованих нашими туристами місцях, нема консульських представництв, і тому треба ще й добратися туди. Другий момент, звичайно, що державні установи не є готелями, не є банком, який надає якусь допомогу і т.д. Функція консулів абсолютно інша. Наприклад, якщо, не дай Боже, щось відбулося з нашим туристом, його взяла поліція. І тут, звичайно, обов'язок нашого консульського співробітника, для того щоб відвідати, щоб надати допомогу, або безпосередньо попросити когось з адвокатів цим займатися. Або, якщо, наприклад, є проблеми з документами, втрачений український паспорт, чи щось інше, і звичайно немає юридичної можливості повернутися, звичайно, це питання консула. Надання грошей, або душ, звичайно, це не є функцією консулів і наших диппредставництв, і тут навряд чи вони допоможуть. Тут, скоріше за все, по-перше, громадяни мають розуміти, куди вони летять.
До речі, я подивився на сайті нашого МЗС, 15.04 цього місяця було таке повідомлення, рекомендація громадянам України, у зв'язку зі складною безпековою ситуацією в Єгипті утримуватися від поїздок до цієї країни, зокрема, категорично не рекомендується здійснювати поїздки, перебувати на півночі, в центральній частині півострова, а також в пустельних районах, оскільки там зависока загроза тероризму і фактично є надзвичайний стан в країні. Тобто ми маємо розуміти, що ми маємо очікувати від держави, і представників держави, і те, що є просто здоровим глуздом українських громадян, що вони мають розуміти, що тут мають бути страховка, що вони мають престижні або надійні компанії, купувати квитки та інші речі. Тобто ми не живемо в патерналістичній державі і тому дуже велика частина провини в цій ситуації є на громадянах, оскільки вони обрали компанію, яка, як бачите, виявилася не дуже надійною.
— Якщо знову ж таки пригадувати історію з Непалом, тоді саме на території консульства багато українців розміщувалося, хтось ставив намети біля території консульства. Саме в тому сенсі чи можливі тут аналогії, чи можуть тут допомогти консули?
— Їм спочатку потрібно якось добратися до Каїра. Я розумію, що там є громадяни, які ні в чому не винні, окрім того, що обрали не зовсім гарного туроператора, я розумію, що там є діти, але ви знаєте, просто це позаштатна ситуація. І якщо з точки зору правової, то звичайно, що консул намагатиметься зробити що можливо, звичайно, що нормальні консули мають певні відносини з туристичними компаніями, їх представництва, і він може попросити, щоб надали, там, воду, чи якісь інші послуги, але це не є, скажемо, за великим рахунком, його функцією і звичайно, що ці компанії не мають цього робити. Це може бути добра воля, особливо, якщо ці компанії пов'язані з бізнесом в Україні, звичайно, вони щось таке можуть зробити. Але це не є, скажемо так, функцією, яку виконують представники держави у вигляді консульських співробітників.
— А чи є можливості та ресурси, та й власне повноваження у державних структур, якимось чином вплинути на позицію тієї самої авіакомпанії, яка каже, що, вибачте, у нас рейсів немає?
— Звичайно, вони можуть погрожувати і чинити певний тиск, але враховуючи наше законодавство, максимум чого може боятися ця компанія, це судового позову.
— Судового позову з боку держави, чи з боку людей, які зараз опинилися в аеропорті?
— Звичайно, людей, оскільки держава тут не є стороною, якщо, наприклад, було порушено якесь законодавство, то звичайно це може прокуратура брати як певне розслідування, вести. Але я думаю, що варто всім цим громадянам, які постраждали, всім об'єднатися і витягнути з цієї компанії все за моральну шкоду.
— Хто має провести розслідування з пошуку винних в цій ситуації?
— Це вже цивільно-правові відносини, і тут держава абсолютно ні до чого, якщо ці компанії не порушили законодавство. Якщо є порушення контракту, а коли громадяни оформили поїздку, вони підписували певний договір. Треба дивитися перш за все цей договір, і звичайно, краще проконсультуватися у юристів, тому що договір це одна річ, але є ще загальноукраїнське законодавство, яке може дати підстави для наших громадян вимагати від цих компаній більше, аніж записано в договорі. І власне це питання громадян і компаній, а не держави, тобто держава лише може втрутитися, якщо було порушено, наприклад, безпеку громадян, або я не знаю, якісь там інші порушення, за які відповідає держава. В цьому випадку це виключно громадяни і компанія — або перевізник, а скоріше за все туристична компанія.
— Як подібні випадки впливають на відносини між туристичною компанією та єгипетськими структурами?
— Безумовно, якщо є поважні компанії, для яких і є щось важливим, то звичайно вони можуть зробити такі висновки, щоб не співпрацювати більше з Україною. Але мені зараз складно сказати, це відносини між господарюючими суб'єктами, як вони поставляться до цього.
