Юрій Смєлянський
економіст, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
Цій публікації виповнився 1 рік. Що відбулося за цей час:
1) гоблін був змушений офіційно визнати відсутність прісної води на півночі окупованого Криму у Красноперекопському районі. Вирішення цієї проблеми окупанти не мають. Точніше, є одне - відселення жителів Красноперекопського району, міст Красноперекопська і Армянська. Питання - куди? Найімовірніше - привіт, далекосхідний гектаре. Такий злочинний варіант розвитку подій повністю "вкладається" у ту демографічну політику, яку окупанти проводять у Криму;
2) приблизно півроку тому окупанти запустили пробний проект опріснення води у сусідньому Первомайському районі. Але якось дуже скромно вони рапортують про вдалий експеримент. Установка вийшла на повну потужність і опріснює якусь кількість води, а на рік це становитиме стільки-то. Все. Нестандартно якось для них. Можна припустити, що баланс витрат електроенергії і об'єму опрісненої води, що отримується, не на користь окупантів при тривалій нестачі генерації в окупованому Криму.
Ось якось так...
[Публікація за 23 січня 2017 року]
"Стратегія розвитку Криму до 2030 року" від окупантів і колабораціоністів.
Епізод 3. Опріснювальний
На сьогодні у світі існує декілька методів опріснення солоної води, у тому числі морської. Технологічно вони відрізняються: хімічне опріснення, дистиляція, повний обмін, зворотний осмос, електродіаліз, заморожування. Кожний метод має свої плюси і свої мінуси. Об'єднує їх одне - вони енерговитратні. Враховуючи необхідність забезпечення безпеки під час процесу опріснення, потрібно до 10 кВТ х годин на 1м3 отримуваної після процесу прісної води.
«Стратегія соціально-економічного розвитку Криму до 2030 року» від окупантів і колабораціоністів передбачає ще один інструмент вирішення проблеми із забезпеченням Криму прісною водою: «опріснення води – на півночі Республіки Крим» (стор. 155 документу).
Враховуючи те, що проблема з прісною водою загальнокримська, а покриття необхідності за рахунок внутрішніх ресурсів на рівні 15%, ми вирішили оцінити можливості. І таки справді! Це – вирішення проблеми. Залишилося зовсім небагато.
Два розрахунки.
1. У США норма споживання прісної води на людину, враховуючи полив сільськогосподарських угідь, озеленення населених пунктів та інше – 8000 літрів на добу на душу населення. Якщо спиратися на цей показник і чисельність населення окупованої території Криму у 2400000 осіб, для енергетичного забезпечення покриття нестачі у Криму прісної води потрібно побудувати всього 10921 атомну електростанцію зі встановленою потужністю виробництва на рівні Запорізької АЕС.
2. У Росії встановлені інші норми споживання прісної води на душу населення. Норми середньодобової витрати для різних регіонів цієї країни встановлені в межах параметрів від 16 літрів до 240 літрів на добу на душу населення. Але ці норми не враховують полив сільгоспугідь, озеленення населених пунктів тощо. Для оцінки можливостей візьмемо норму в 16 літрів на добу на людину. Адже митися щодня необов'язково, можна і не вимазуватися. За такого варіанту, вирішення проблеми спрощується у багато разів. Потрібно буде побудувати лише 20 атомних електростанцій з встановленою потужністю виробнитцва на рівні Запорізької АЕС.
Зате, які бюджетні перспективи відкриваються! Питання – чи вистачить у Чорному морі води – залишаємо відкритим...
Оригінал за посиланням.
