Грузія суттєво випереджає Україну на шляху інтеграції до НАТО.
Про це заявив голова правління Фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко у коментарі для Радіо Свобода.
Олександр Лащенко: Пане Яременко, «пояс оборони» готуються будувати – що це?
Богдан Яременко: Мова йде просто про реакцію Росії на новий розвиток подій у відносинах Грузії і НАТО. Грузія суттєво випереджає Україну на шляху інтеграції до цього оборонного союзу. Відтак Росія намагається упередити розвиток ситуації погрозами, примушуючи реагувати НАТО на своє небажання бачити розширення альянсу на схід.
Це відповідає російській доктрині – вона вважає, що НАТО, очевидно, є якимсь військовим супротивником. Попри те, що докази, аргументи цілком незрозумілі, але декларує розширення НАТО на схід, як загрозу для національних інтересів Росії. Це російське бачення сприйняття ситуації.
Я не вбачаю, у чому є загроза. Як таких аргументів не існує, за винятком «притягнутих за вуха» епізодів з розгортанням системи протиракетної оборони, яка теоретично може збивати і на старті російські ракети, які стартують з європейської частини Російської Федерації в напрямку США, відтак руйнувати баланс якийсь у стратегічних озброєннях. Враховуючи те, що в цілому зазнає корозії і система договорів у сфері стратегічної безпеки, то всі ці аргументи, як на мене, є «висмоктані з пальця».
Звичайно, мова йде ні про який «оборонний рубіж» – оборонятися від Грузії Росії буде «дуже складно». В районі Сочі оборонятися Росії від України теж «вигідно». Це можна робити за серйозні бюджетні кошти. Тут теж є великий інтерес російських промислових кіл, які будуть щось будувати.
Комбінований інтерес російської еліти – залякати світ, не дати реалізувати право грузин і право європейців обирати спосіб взаємодії між собою, заодно створити підстави інформаційні, політичні для майбутніх трат трильйонів нових доларів, які будуть витрачатися на ракети, які не літають або не долітають, або на кораблі, які не стільки знищують супротивників, скільки самі тонуть.
– Пане Яременко, а саме НАТО готове бачити Україну у своїх лавах?
Богдан Яременко: Питання про те, чи хоче НАТО – риторичне. І несвоєчасне. Україна не готова до вступу. Ні на якому рівні. В умовах, коли Україна веде війну, коли Україна вважається, на жаль, такою і є однією із найбільш корумпованих держав в Європі, вимагати політичного рішення без того, щоб технічно Україна була готова, смішно. Реформи дуже поверхові і дуже повільні. Щодо цінностей, на яких повинні базуватися спецслужби, сектор оборони і безпеки, ми й досі ближче до Росії і Білорусі, ніж до держав НАТО.
Достатньо сумнівна політика України – просуватися в НАТО деклараціями, чи ми готові, чи не готові, чи Захід готовий, чи не готовий. Цю гру української влади зрозуміли і наші достатньо «травоїдні» сусіди, як Угорщина, починають на цьому грати, десь нас щипати – якщо для вас важливе не членство в НАТО, а імітація процесу, то давайте ми вас на цьому зловимо і заблокуємо зустрічі і контакти на високому рівні. При цьому Угорщина не блокує нам програми співробітництва з НАТО, розуміючи, що це важливо. Захід не готовий тому, що не готова Україна.
Президент каже, що за наслідками п’ятого вибуху (на військових складах – ред.) нарешті звернемося до НАТО, щоб допомогли зберігання налагодити, з утилізацією надлишковою боєприпасів. Так після попередніх вибухів до НАТО зверталися. Натовці сказали: візьміть наші стандарти, ось так – повинні виглядати склади, так – треба маркувати боєприпаси, так – вони повинні зберігатися. Зробіть це в себе – це і буде інтеграція в НАТО в конкретному питанні. На що українська сторона відповіла: так ви не будете будувати за свої гроші нам склади на території України? Тоді нам це нецікаво. Знову ж таки – безвідповідальність офіцерів перед солдатами. У нас ніхто не покараний за страшні промахи початку війни, коли люди гинули у кількості і за ситуації, які неможливо пояснити.
Натовці присутні тут. Вони – не діти, не сліпі. Беруть у всьому цьому участь. Наскільки можуть, намагаються допомагати. Але існує великий сумнів в тому, чи Україна справді хоче змінитися? Це питання, яке несумісне з членством в НАТО.
