"Велика" стратегія або ж Хвалитися нічим

Юрій Смєлянський

економіст, експерт фонду "Майдан закордонних справ"


Рік з моменту публікації. Рік - це термін, по завершенню якого дають перші звіти щодо виконання "Стратегії розвитку". Думаю, кримчани пам'ятають, скільки інформації публікувалося у 2011 році (1-й рік реалізації Стратегії розвитку Криму до 2030 року). Представники Ради міністрів АРК приїжджали для зустрічей, у тому числі по ВНЗ Криму, на яких звітували про виконану роботу в рамках реалізації Стратегії. В інформації за 2017 рік з окупованого Криму такої активності не спостерігалося.

Якщо поглянути на статзвітність за підсумками 2017 року, то:
1) за зайнятістю статдані опубліковані нібито за три роки (2015, 2016 і проміжкові 2017). Але за 2017 і 2016 вказано, що це інформація за 2017 рік. Причому в одному - 2 квартали, в іншому - 1. В одному більше даних, в іншому - менше. З того, де дані повніші.

За 1 півріччя (ймовірно 2017 року) планувалося звільнити (окупанти скромно називають це "вивільненням") 3094 особи. Це ті, у кого звільнення ще попереду.

Було звільнено: 1-й кв. - 21322 осіб; 2-й кв. - 51151 осіб. Враховуючи, що у незручних для окупантів ситуаціях у них виникає "неохайність" у цифрах, можна припустити, що це поквартально зростаючий підсумок. Хоча реальність ситуації в окупованому Криму говорить про те, що сумувати ці цифри потрібно, тоді виходить 72473 офіційно визнаних звільненими. За два квартали звільнено приблизно 8% працівників від від довоєнної кількості функціонуючих робочих місць в Криму.

Приховане безробіття. За неповним робочим часом: 1-й квартал - 18260. 2-й квартал - 18057 осіб.
Відпустка за власний рахунок: 1-й кв. - 27682 осіб. 2-й кв. - 27618 осіб.

В принципі, ситуація зрозуміла. 1-ий квартал - це не сезон, особливо збирати немає чого, та й непогода. А ось з другим незрозуміло. Може, неврожай? Хоча по зернових все чудово вийшло, щоправда зберігати немає де, ось і продали все у такі самі сірі зони, що й сам Крим.

2) Статдані за об'ємами промислового виробництва і валового регіонального продукту стали засекреченими. Звідки такий висновок? А в 2017 році уточнюються дані за 2015 рік. Інших не публікують. З Кремлем не встигли узгодити.

В той самий час злі язики стверджують, що об'єм падіння промислового виробництва склав близько 30%. Це, мабуть, як раз те, що звільнені і приховані безробітні не дозбирали.

Найімовірніше саме тому й забули кримські колабораціоністи і окупанти про свою "велику стратегію" - похвалитися нічим!

 

[Публікація за 24 січня 2017 року]

"Стратегія розвитку Криму до 2030 року" від окупантів і колабораціоністів.
Епізод 4. Мистецтво збиральництва

«Розділ 2. Історичні сходинки розвитку суспільства
§ 6. Перша сходинка: полювання і збиральництво

Не дуже багато відомо нам про перші дні людини. Вчені не сходяться у поглядах навіть стосовно часу й місця появи людини у її розвинутій формі.
Перші люди, яких, ймовірно, було всього кілька десятків тисяч, блукали землями в пошуках їжі, будучи залежними від зміни пір року та кліматичних змін.
На ранній стадії первісного суспільства, тобто 200-100 тис. років тому, коли населення не доходило до 1 млн. осіб, невеликі групи людей жили на значних відстанях одне від одного. Вони являли собою невеликі об'єднання від 20 до 60 осіб, пов'язаних кровними зв'язками, і вели бродячий спосіб життя. Вони не мали постійного житла. Його замінювали тимчасові притулки (стоянки), де чоловіки зводили тимчасові стояки, у яких, йдучи на довге полювання, залишали жінок, дітей і старих людей. Групи чоловіків-мисливців, міцних і витривалих, пересувалися на дуже далекі відстані, полюючи або збираючи рослини. Для прожитку всій первісній групі потрібна була площа у кілька сотень квадратних кілометрів». (підручник для 5 класу)

У «праці», яку окупанти назвали «Стратегією соціально-економічного розвитку Криму до 2030 року» на сторінці 107 йдеться про те, що «Пріоритетні напрямки розвитку агропромислового комплексу Республіки Крим розділяються на дві групи:
1 група - напрямки, які можуть максимально ефективно використовувати регіональні переваги Республіки Крим і володіють максимальною віддачею від вкладених інвестицій, але які не зможуть зробити суттєвий внесок до ВРП – вирощування ефіроолійних культур, горіхів, марикультур (мідії, устриці, рачок Артемія), виробництво вина.
2 група - напрямки, які дадуть максимальний приріст ВРП, яке є менш ефективними, ніж напрямки групи 1, – вирощування зерна, соняшника, плодово-ягідних культур, винограду, рибальство і рибництво, виробництво рослинної олії, борошна, рибних консерв, переробка овочів і фруктів».

Зупинимося на 1 групі. Ця група визначає напрямки, які, з точки зору окупантів, «можуть максимально використати регіональні переваги» окупованої території Криму. Ці напрямки ще й «володіють максимальною віддачею від вкладених інвестицій». У той самий час вони «не зможуть зробити суттєвий внесок до ВРП (валовий регіональний продукт)». Які напрямки розглядаються: вирощування ефіроолійних культур, горіхів, марикультура.

Максимальна ефективність використання регіональної переваги:
1) «обширна берегова лінія, що забезпечує виключну для Росії можливість розвитку марикультури» (стор. 108 документу). Один з чудових спогадів дитинства і юності – ловля креветок сачком для метеликів, пірнання для збору мідій і крабів. А потім на залізному аркуші, під яким багаття... Мідії виходять дуже смачними, плюс романтика. У Чорному і Азовському морі ще риба поки-що водиться.

Досвід встановлення під контроль якого-небудь процесу владою країни-окупанта відпрацьований давно і якісно. Особливо якщо є інтерес, наприклад, у звітності про позитивну динаміку збору дарів моря. Всіх любителів на облік, довести план збору і зобов'язати до виконання, а ще ж і податки потрібно збирати. Інвестиції мінімальні, близькі до нуля. Відповідно, економічна віддача дуже висока.

2) «унікальний для Росії комплекс агрокліматичних умов, що забезпечує високу врожайність традиційних культур і дозволяє вирощувати багато субтропічних культур, у тому числі виноград, фрукти, горіхи, ефіроолійні». Традиційні культури і фрукти – це до другої групи. Інтерес до винограду, горіхів і ефіроолійних є глибшим. Наприклад, у кримських горах збереглися цілі гаї грецьких горіхів, та й на вулицях, вздовж доріг, у населення у дворах вони ростуть теж. А ще терен, кизил, ліщина, фундук, лавровий лист, інжир, гранат.

Вводь той самий елемент організації, менеджменту процесу збирання, плановість і контроль. З тим самим близьким до нуля рівнем інвестицій, що й для марикультур, з впровадженням високотехнологічного комп'ютерного контролю над процесом дозрівання (5 технологічний рівень), кримінальною відповідальністю за підібраний, зірваний і не зданий горіх, інжир і так далі (досвід є, закон про п'ять колосків) – готова позитивна реляція про «успіхи». Максимізована віддача від інвестицій. Технологічний прорив як є – не просто неорганізований стадний збір дарів кримської природи, а організований процес. У порівнянні з первісним суспільством явний прогрес.

Варто чесно визнати, напрямки, визначені у першій групі розвитку з використанням регіональних переваг Криму, дійсно, при правильних підходах дасть «великий позитивний» ефект.

Оригінал за посиланням.

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації