Богдан Яременко
дипломат, голова правління фонду "Майдан закордонних справ"
Відчуваю потребу пояснити тему, "чому патріоти виступають за воєнний стан, але проти "міні-воєнного стану" (як не дуже охайно висловилась одна ФБ-френдеса), запропонованого президентом і його партією в законопроекті 7163.
Перш за все, ми виступаємо за те, що Україну треба обороняти. Цей засадничий постулат ніби повинен єднати нас, опозицію з владою.
За тисячоліття історії людство напрацювало величезний досвід ведення воєн. Цей досвід дуже грамотно і стисло викладено в Законі України "Про оборону". В ньому чітко зафіксовано алгоритм дій держави для відбиття зовнішньої агресії.
Ось з цього місця починаються розбіжності між різними політичними силами і "школами політологічної думки".
Досі владою, і усім, що навколо неї крутиться, було названо лише один аргумент не виконувати положення закону про оборону (введення воєнного стану, створення ставки Верховного головнокомандувача і тд) - у нас йде гібридна війна, і звичайні правила ведення війни не підходять для цієї "незвичайної війни".
Насправді це лише певна спроба теоретичної "відмазки" для приховування справжніх мотивів відмови верховного головнокомандувача і правлячої верхівки виконувати положення Конституції і закону про оборону. Зараз не будемо розбиратися з їх справжніми мотивами, продовжимо про їх аргументацію.
Вона не витримує жодної критики.
Усі форми і методи т.зв. гібридних воєн описані десь в 512 році до Різдва Христового китайським генералом Сунь-цзи. Техніка і технології змінились, а форми і методи ведення воєн - ні.
Не важливо хто і як дає визначення гібридної війни, але з лютого 2014 року в Україні ця війна ведеться у формі звичайного збройного конфлікту - солдати, зброя, обстріли, руйнування, вбиті, втрачені території. Нічого гібридного.
І положення Закону про оборону цілком придатні для того, щоб організувати оборону держави в такому конфлікті.
Противники застосування положень Закону про оборону в частині введення воєнного стану люблять лякати скороченням прав людини. Але в тому ж то і справа, що лише воєнний стан (а це особливий правовий режим) дає відповідь на питання - які права, у зв"язку з чим, на який період можуть бути (саме можуть бути, а не будуть) скасовані чи обмежені.
Наприклад законодавство дійсно передбачає, що під час воєнного стану можуть реквізовуватися на потребу оборони матеріальні засоби, техніка, залучатися громадяни і тд.
Але ці ж закони передбачають, як це робить, ким, як компенсуються втрати для громадян, установ чи компаній.
Те, що українська влада пропихує в законі 7163, фактично забезпечує владу тими ж правами, що надає воєнний стан, але не покладає на неї ніяких обов"язків. Роби що хочеш, закон забороняє втручатися, не передбачає права Верховній Раді зупинити це або навіть якось втрутитися. Така собі диктатура.
Ось саме проти цього ми і виступаємо.
Скасування чи обмеження якихось прав тимчасово, на період війни, з чітким поясненням як це відбувається, і як компенсується, на це здоровомислячі патріотичні люди мають погодитися, якщо мова йде про виживання своєї держави. Але під видом боротьби за Україну нам пропонують узурпацію влади - з цим потрібно боротися.
Оригінал за посиланням.
