Візит Трампа до Великої Британії, 75 річниця висадки в Нормандії та наслідки ізоляції Росії на світовій арені

Олександр Хара

експерт Фонду "Майдан закордонних справ"

Дональд Трамп відвідав Сполучене Королівство із державним візитом

Дональд Трамп удостоївся найвищих почестей, передбачених форматом державного візиту до Великої Британії. Втім, візит відбувся не без жорсткостей. Напередодні трансатлантичного перельоту господар Білого дому назвав мера Лондона невдахою. Той порівняв заморського гостя з одинадцятирічним хлопчиком, на прокази якого не лічить відповідати симетрично, але зазначив, що Трамп є «зростаючою глобальною загрозою».

Через броньоване вікно президентського лімузину Трамп міг помітити акції невдоволених англійців, до яких приєднався й лідер Лейбористів Джеремі Корбін, який до того ж ще й відмовився вшанувати гостя своєю участю у протокольній вечері від імені Її Величності. Трамп компенсував таку «втрату» зустріччю з не менш одіозним персонажем, але з іншого боку політичного спектру – Найджелом Фараджем, якому країна значною мірою «завдячує» за рішення щодо виходу з ЄС. Попри схвальні слова Трампа на адресу Бориса Джонсона, останній вирішив не зустрічатися з неоднозначним гостем, аби не піддавати ризику свої шанси очолити Консервативну партію і відтак уряд Королівства.

Двосторонні перемовини між Терезою Мей та Дональдом Трампом мали скоріше формальний характер, адже очільниця британського уряду йде у відставку. Втім президент США наголосив на важливості розвитку союзницьких взаємин та готовності укладення вигідних договорів. Не утримався він і від порад, як краще проводити перемовини з європейцями, що можна вважати скоріше незграбною поведінкою, ніж втручанням у внутрішні справи.

Західні союзники відзначають 75 річницю висадки в Нормандії. Путіна не запросили

Королева Єлизавета та 16 світових лідерів, включаючи президента США взяли участь у церемонії вшанування героїв війни у місті Портсмут. Після цього Дональд Трамп у супроводі Еммануеля Макрона відвідав пляж Омаха на французькому узбережжі, куди 75 років тому висаджувалися головні сили США. На фоні цих заходів кумедними та недоречними виглядають стаття міністра закордонних справ Сергія Лаврова та заяви прессекретаря МЗС РФ, де вони звинувачують західних політиків у «русофобії» та «викривленні» історії, що спрямовані на приниження ролі СРСР, який є «головною» силою, що переламала хребет фашизму. Російські дипломатичні пропагандисти не оминули й Україну, де державним святом було визнано день заснування «злочинної організації» – УПА, де «центральними вулицями міста-героя Києва крокують необандеровці»… Напевно, така нервова реакція обумовлена не трактуванням історії, а тим, що Володимира Путіна знов не запросили на de facto саміт світових лідерів.

Сі Цзіньпін зустрівся зі своїм «найкращім другом»

Поки лідери демократичного світу відзначали важливу історичну подію, у Москві з візитом перебував Голова КНР. Ізоляція Росії після анексії Криму, початку агресії на Донбасі, сирійської м’ясорубки та інших агресивних дій підштовхнула Путіна до більш тісних зв’язків із Китаєм. Попри зустріч лідерів РФ та Китаю у величезній кремлівській залі, що має підкреслити великодержавний статус, а також те, що Сі Цзіньпін назвав Путіна «найкращім другом», рівними ці двосторонні відносини та таку дружбу складно назвати.

Торік обсяг двосторонньої російсько-китайської торгівлі збільшився на 27,1% і склав 107 млрд дол. Однак лише позитивне сальдо торгівельного балансу Китаю у взаєминах зі США склало 323 млрд дол., а загальний товарообіг – 659,8 млрд дол. Китай є найбільшим торгівельним партнером Росії, тоді як остання посідає лише 10 місце. Найбільшими статями експорту до Китаю є енергоресурси та природні копалини, росіяни імпортують устаткування, машини та продовольчі товари.

Отже підписані 30 угод скоріше посилять таку нерівну дружбу, а наміри у двосторонній торгівлі використовувати рубль та юань не надто впливатимуть на глобальні ринки. Серед домовленостей згадується і намір розбудовувати в Росії мережі 5G на основі китайських технологій та обладнання корпорації Huawai. І це при тому, що з огляду на загрози національній безпеці Сполучені Штати закрили свій ринок для комунікаційного обладнання китайського гіганту, який є найбільшим постачальником мережевого обладнання та другим за обсягами продажів мудрофонів у США, а також ускладнили йому доступ до американських комплектуючих та програмного забезпечення. На додаток до цього низка європейських країн запровадила обмеження для китайських компаній. Виток інформації щодо розбіжностей між членами Ради національної безпеки Уряду Сполученого Королівства, яка вирішила частково обмежити доступ до власної інформаційно-комунікаційної інфраструктури, навіть спричинив відставку міністра оборони. Таким чином, на додаток до сировинної залежності Росія отримає й технологічну.

Сіндзо Абе летить до Ірану

Перебуваючи з візитом у Токіо місяць тому, Дональд Трамп позитивно сприйняв ідею свого японського колеги відіграти посередницьку роль між Вашингтоном і Тегераном. Отже офіс прем’єр-міністра оголосив про намір Сіндзо Абе відвідати Іран (вірогідно 12-14 червня), аби зняти напругу та унеможливити сповзання до збройного конфлікту із непередбачуваними наслідками.

Відновлення санкційного тиску на Іран (експорт нафти знизився з 3,8 у 2018 до 1,1 млн барелів на день у березні 2019, коли почали діяти обмеження) спричинило не лише більш войовничу риторику аятол, а й декілька випадків диверсій проти танкерів країн-союзників США. Це, а також наявна розвідувальна інформація щодо планів нападів на американські збройні сили в регіоні, стало причиною посилення ударних спроможностей США. Понад те, Трамп пригрозив, що у разі нападу на американських військових Іран припинить своє існування.

Професор міжнародних відносин Казуо Такахаші чітко сформулював інтереси Японії у віддаленому регіоні, яким «відповідає утримання Сполучених Штатів від ще однієї війни на Близькому Сході… Головною проблемою Японії є ані Іран, ані Сирія, а Китай. Ми не хочемо, аби Америка марнувала свою енергію на Іран, Ірак, Сирію чи Афганістан».

Конгрес США блокує продаж зброї своїм близькосхідним союзникам

Двопартійна група сенаторів планує внести на розгляд Конгресу 22 окремих законодавчих акти, що блокуватимуть продаж Саудівській Аравії, ОАЕ та Йорданії зброї на 8,1 млрд дол. Окрім занепокоєння методами ведення судовцями та їх партнерами війни в Ємені, а також невдоволення відсутністю адекватної реакції на вбивство журналіста Джамаля Кашогі у консульстві Саудівської Аравії в Стамбулі, американськи конгресмени вважають неприйнятним намагання Білого дому обійти законодавчо встановлені процедури погодження збройових контрактів. Конгрес все ще може уможливити реалізацію контракту попри використання Дональдом Трампом повноважень в надзвичайний період, обумовлений бажанням адміністрації посилити регіональних союзників в умовах можливого зіткнення з Іраном. Втім конгресмени вимагають відкликання надзвичайних сертифікатів на продаж та провести контракти через Конгрес, як це передбачено законодавством.

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації