Ворожа риторика триває

Зупинити цю суперечку здатна лише сильна українська влада.

Заявив у коментарі для газети День Богдан Яременко, голова правління фонду «Майдан закордонних справ».


Днями міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто знову зробив резонансну заяву щодо нашої держави, поскаржившись на те, що Київ досі не вніс зміни до Закону «Про освіту».

«Ми маємо щодо цього серйозний конфлікт, бо Україна абсолютно нічого не зробила у сенсі очікувань і Венеційської комісії, і Європейського Союзу. Ми продовжуємо з ними переговори, однак нічого не було зроблено, маючи майже вісім місяців для того, щоб привести (закон про освіту. — Ред.) у відповідність до міжнародних очікувань», — сказав він у інтерв’ю «Радіо Свобода». При цьому міністр пригрозив, що Будапешт не підтримає просування України в Євросоюз та євроатлантичну спільноту, якщо Київ не внесе зміни до «мовного пункту». При цьому Сіярто нагадав, що саме через блокування Угорщини минулого тижня не відбулося засідання Комісії Україна — НАТО під час саміту в Брюсселі.

Нагадаємо, що суперечка з Угорщиною щодо «мовного пункту» Закону «Про освіту» розпочалася одразу після його ухвалення у вересні 2017 року. Будапешт вважає, що «мовний пункт» документа, а саме сьома стаття, в якій йдеться про те, що «мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова», грубо порушує права угорської меншини. Відтоді Будапешт постійно блокує роботу комісії Україна — НАТО». І хоча наприкінці червня на Закарпатті відбулися українсько-угорські консультації щодо закону, Будапешт усе-таки заблокував проведення засідання Комісії Україна — НАТО минулого тижня під час саміту НАТО в Брюсселі, і Україна тільки взяла участь у спільному з Грузією засіданні. Також не було ухвалено фінальної декларації засідання щодо України, замість неї була тільки зроблена заява головуючого.

— Як і будь-яка пропаганда, це є напівправдою. Правда полягає в тім, що зміни в Закон «Про освіту» не вносились і, зокрема, в ту частину, що дуже непокоїть Угорщину — що стосується мов викладання для нацменшин. Але з іншого боку, ніщо й не зобов’язувало Україну вносити зміни в цей закон. Є висновки Венеційської комісії, які радше стосуються практики застосування цього закону, а не необхідності внесення якихось конкретних змін. Це одностороння вимога Будапешта, на яку Україна абсолютно не зобов’язана приставати, тим паче що будь-яка інша країна світу, крім Угорщини, не наполягає на цьому.

Те, що Угорщина грає на руку Москві — це теж українське пропагандистське кліше і, можливо, не найкраще. Угорщина керується своїми вузьконаціональними інтересами, і питання становища закордонних угорців, традиційно, є дуже важливим. В Угорщини періодично виникають аналогічні скандали з іншими сусідніми країнами, де є угорська нацменшина. Це питання важливе з точки зору мобілізації електорату, оскільки воно так чи інакше стосується єдності нації, опосередковано пов’язано з проблемою міграції. Всі ці проблеми зараз важливі в ЄС. Угорський уряд, розуміючи свою силу та бачачи нездатність Української держави ні протистояти, ні вирішити питання, набирає бали у внутрішньополітичній боротьбі. Для нього ні Україна, ні Росія не є метою цієї кампанії. Це лише засоби, за допомогою яких угорські політики при владі, досягають своєї цілі.

Зупинити цю суперечку між Києвом та Будапештом здатна сильна українська влада, яка, з одного боку, може зупинити незаконні втручання Угорщини на українській землі, а з іншого — готова до відкритого діалогу зі своїми громадянами, в тому числі угорської національності, може вирішувати питання в загальних українських інтересах і в інтересах кожного окремого українця, в тому числі угорського походження. Бездіяльність, інституційна слабкість української влади не дає можливість вирішити це питання або повернути в іншу площину. Угорщина відверто, цинічно користується слабкістю України.

Річ у тім, що ці правки до закону, яких вимагає Угорщина, очевидно, не будуть внесені. Ми не можемо створити окремий режим для однієї національної меншини. Повинні бути застосовані загальні підходи. А загальний підхід України щодо поширення вивчення української мови, обов’язковості її вивчення, був схвалений Венеційською комісією. Але саме це не подобається Угорщині. Вона наполягає на тому, що ніхто не повинен примушувати угорців вчити українську мову. Тому на сьогодні не факт, що взагалі можливо домовитися з Угорщиною з цих питань. Мені здається, що можна створити іншу ситуацію, за якої Угорщина зрозуміє, що вона не може нічого досягти і що в її інтересах (можливо, треба створити ці інтереси) припинити дискусії з цих питань або знизити градус напруги. Втім, у тій термінології, якою користуються угорські політики, вирішити питання буде неможливо.

Фото: Baltnews

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації