Всесвітній економічний форум у Давосі. Частина 1: переспективи нової кризи

Олексій Куроп`ятник

дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"


23-26 січня в Давосі відбулося 48-ме щорічне засідання Всесвітнього економічного форуму, яке цього разу було присвячене «Спільному майбутньому у фрагментованому світі». На відміну від попередніх форумів, воно напряму торкається довгострокових інтересів України, оскільки стосується подальшої долі демократії, політики глобалізації та капіталізму як такого. В дискусіях зіштовхнулися два різних розуміння глобалізації та багатосторонності – США та Європи, висловлювалися різні оцінки подальшої долі Європи та напрямків її  трансформації. Виявлені суттєві розбіжності в розумінні перспектив подальшого розвитку ринкового капіталізму на тлі усвідомлення необхідності сміливих та рішучих дій для спростування думки про те, що «лідери країн думають не лише про гроші, оскільки у світі жадоба до грошей залишається основним економічним стимулом». 

Враховуючи наші євроінтеграційні та євроатлантичні прагнення, зупинимося на позиції та підходах лідерів об’єднаної Європи.

 

Чи готовий капіталізм до нової кризи, що насувається?

Дискусії про перспективи капіталізму та демократії виявили значні розбіжності  в прогнозах розвитку світової економіки на коротку перспективу. Для оптимістів це пов’язано із поточною позитивною динамікою, яка заважає зрозуміти глибинні процеси: глобальна експансія економічного росту залишається потужною, ширшою та більш здоровою, 80% економічного росту походить від інвестицій. Вважається, що інтеграційні процеси в ЄС пристосували світову банківську систему для акумулювання майбутніх фінансових стресів. Стурбованість у багатьох викликає лише завищена оцінка більшості активів, яка може швидко обвалитися та створити чергову фінансову кризу, наслідки якої складно передбачити для ринку та реального сектору економіки. Значна частина учасників форуму вірить у те, що такі події спричинять лише незначне коригування цін на активи, але не вразять світову фінансову систему, за виключенням КНР, де  структурні дисбаланси можуть спричинити певні кризові явища. Решта світу створила у фінансовій сфері достатні запаси капіталу на випадок кризи цін активів.

Водночас, керівництво МВФ хоча і не наполягало на швидкому наближенні чергової фінансової кризи, визнало існування інших серйозних ризиків, окрема, нерівність розподілу доходів від економічноо росту, брак міжнародного співробітництва, геополітичні ризики, до яких віднесена навіть податкова реформа у США у середній перспективі. Подальше економічне зростання вважається нестабільним, невдовзі прогнозують складну для подолання рецесію, а поточне економічне зростання відбувається завдяки нетривким факторам, дія яких припиниться без рішучих монетарних стимулів та розширення бази оподаткування. Відзначається, що з 2012 року зарплати у всьому світі знижуються на тлі повільного вирівнювання країн та посилення процесів глобалізації, особливо в розвинутих країнах. В умовах поточної цифрової революції МВФ порекомендував посилювати витривалість національних суспільств, розширювати економічні вигоди зростання на більші верстви населення.

Проте на форумі виявилися і песимістичніші голоси: через 2-3 роки варто очікувати на чергову фінансову кризу, яка суттєво поляризує населення,.  На такий сценарій вказують високі фінансові ризики на тлі безтурботної ситуації на світовому ринку, зокрема, надто високий поріг заборгованості за кредитами. Такі експерти обговорюють не вірогідність фінансової кризи, а безпосередні приводи, які її запустять. За їхніми прогнозами, «ера дешевих грошей» завершується, відтак знизиться рівень споживання та обсяг інвестицій. Можливий світовий конфлікт значно погіршить ситуацію. Центробанк КНР, попри стриманішу позицію, також погоджується зі сценарієм недалекої нової глобальної кризи, до якої слід готуватися розширенням бази оподаткування та проведенням необхідних реформ. Характерно, що на тлі ринкових «бульбашок» з активами, завеликою заборгованістю за кредитами, нестабільною монетарною політикою, геополітичними ризиками, МВФ, ОЕСР та Європейський Центробанк закликали лідерів країн робити те саме, що і Цнетробанк КНР: продовжувати економічні реформи та створювати нові зони для оподаткування. Це торкається і України.

Найважливішими у переліку реформ названа освіта громадян упродовж життя, яка має надати можливість самостійно знаходити вихід з кризових ситуацій на ринку праці, знизить рівень майнової нерівності, яка визначена серед найбільших загроз у світі. Фактично, на форумі закликали до фундаментального реформування ринкового капіталізму, без чого подальший гуманітарний розвиток є неможливим.

Минулого року світову еліту стурбувало кілька подій: перемога Дональда Трампа, Брекзит та масові протести проти глобалізації. Проте позитивні економічні показники нейтралізували будь-які спроби щось змінювати. Як результат, на 10 річницю краху корпорації Lehman Brothers, усі системні виклики (включно з нерівністю статків та доходів), популізм та націоналізм суттєво посилилися, як і ризики нової рецесії. Але усі основні загрози, так само як непевність, нестабільність та нетривалість, залишаються без відповідних заходів реагування. Це може призвести до насильства з боку пересічних робітників та студентів, як це трапилося 50 років тому в Європі та США. Народні бунти складно передбачати, тому що приводи для них завжди залишаються невідомими до останнього моменту.

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації