Міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон заявляє, що наказ використовувати нервово-паралітичну речовину на території Сполученого Королівства, «найбільш імовірно», віддав особисто президент Росії Володимир Путін. Цю заяву речник Путіна Дмитро Пєсков назвав «разючим порушенням дипломатичних правил пристойності». Перед цим Британія і Росія вже обмінялися гострими заявами щодо отруєння колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля та його дочки Юлії в британському Солсбері. Зокрема, міністр оборони Британії Ґевін Вільямсон порадив Росії «забиратися геть і замовкнути». На що речник речник міноборони Росії Ігор Конашенков відповів, що це «риторика базарної хабалки».
До обговорення реакції країн Заходу на цю справу в ефірі програми «Ваша Свобода» долучився експерт фонду «Майдан закордонних справ», дипломат Олександр Хара.
- Пане Хара, якщо подивитися скептично на потенціал Заходу в протидії Росії, чи не вийде так, що через пару тижнів, місяців усе забудеться, проведуть успішно в Росії, поза будь-яким сумнівом, той же Чемпіонат світу з футболу, і триватиме це надалі до «чергового Скрипаля» (даруйте за цинізм)?
Олександр Хара: По-перше, Захід не є об’єднаним настільки, наскільки нам хотілося б. По-друге, звичайно, всі зважають на взаємозалежність. Якщо кажемо про Великобританію, про Лондон, де осіли гроші російських олігархів, корупціонерів, то це є можливість притримати негативну реакцію на будь-які події.
Подивимося, що буде, окрім висилки 23 шпигунів, які ховалися під російськими дипломатичними паспортами. Але чи буде «заморожування» активів або навіть конфіскація активів російських олігархів, наближених до Путіна, які причетні до злочинів проти Скрипаля, інших, проти злочинів, скоєних в Україні, втручання у вибори? Це буде найголовніший удар.
Захід – оскільки це демократичні країни – їм доволі складно об’єднатися і виробити певні кроки. Але якщо вироблені, то їх складно й зупинити. У цьому сенсі авторитарні режими гнучкіші – відразу концентрують всі ресурси і можуть завдати певний удар.
Наша влада не повела себе як Тереза Мей. Казали: це росіяни, от паспорти є, «заблудилися» «зелені чоловічки» чи російські спецназівці. З британцями чітко все спрацювало.
На жаль, наша влада не повела себе так, як прем’єр-міністр Тереза Мей. Постійно казали: нам здається, що це росіяни, от паспорти є, от «заблудилися» «зелені чоловічки» чи російські спецназівці. А росіяни: «нас там немає». У випадку з британцями чітко все спрацювало. Є реакція – це висилка впродовж тижня.
Застосовуватимуть закон щодо незаконних фінансів. Це найбільш болюча штуковина, яку Путін і його оточення бояться.
Але ще є наміри посилити контррозвідувальний режим, навіть законодавці збираються змінити, модернізувати «акт Магнітського», щоб був ширшого застосування, можливо, застосовуватимуть закон щодо незаконних фінансів. Це найбільш болюча штуковина, яку Путін і його найближче оточення бояться. Британці відпрацювали дуже швидко.
Можливо, Путін хоче довести до червоної лінії, коли Захід вирішить, що треба щось з цим робити.
Можливо, Путін хоче довести до червоної лінії, коли Захід вирішить, що треба щось із цим робити. Треба згадати Карибську кризу…
– Пане Хара, на Вашу думку, така заява Джонсона – це Рубікон?
Без Путіна такий крок не можна було зробити.
Олександр Хара: Ці слова були сказані не просто так. Навіть у США, коли ухвалюються рішення, щоб завдати удар по цілях в Іраку або в інших гарячих точках, тим паче, якщо там є громадянин США, рішення може ухвалити виключно президент США. У російському випадку, враховуючи ієрархію, яка там є – це неправова, недемократична держава, є людина, яка контролює всі гілки влади, тим паче спецслужби, – без Путіна такий крок не можна було зробити.
Якщо була акція «залякати» британців, світ чи показати власному плебсу, що ми такі сильні і нас бояться – це одне. Інше, коли вони це намагалися зробити приховано. Речовина «Новачок» роздроблялася за радянських часів так, щоб її не можна було вистежити.
The Guardian писала: ймовірно, що Скрипаль співпрацював з Крістофером Стілом, колишнім британським розвідником, який підготував «досьє Стіла», на основі чого ФБР почала розслідувати зв’язки Росії і вплив Росії на вибори у США. Скрипаль не був розвідником у повному сенсі, він був кадровиком – знав прізвища. Максимальну шкоду, яку зробив, він уже зробив. І наслідки подолані. Він працював і в МЗС, і в Головному управлінні розвідки Міноборони. Можливо, ці зв’язки були використані, щоб зібрати елементи інформації для досьє, щоб показати зв’язок між Трампом і Путіним.
