Олег Бєлоколос
дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
Вже дуже скоро, 24 вересня цього року, Німеччина обиратиме новий склад парламенту. Від результату голосування також залежатиме, хто стане канцлером ФРН. Головним конкурентом лідера християнських демократів і сьогоднішнього канцлера Анґели Меркель є соціал-демократ Мартін Шульц, однак участь у перегонах беруть також інші політики, які активно дискутують у ЗМІ й намагаються завоювати прихильність потенційних виборців.
При цьому зараз поруч із внутрішніми питаннями значна увага приділяється й зовнішньополітичній проблематиці, де останніми роками накопичилася маса вкрай серйозних питань, що впливають на країну: нестабільність у Північній Африці; війна в Сирії; міграційна криза; проникнення в Німеччину ісламського тероризму з Близького Сходу та радикалізація тамтешньої молоді під впливом ідеології Ісламської держави; окупація Криму та агресія Кремля на Сході України й санкції щодо Москви; посилення авторитарних тенденцій у Туреччині та їхній вплив на німців турецького походження; тертя з низкою східноєвропейських країн щодо тематики біженців; розбіжності зі США стосовно питань зміни клімату та протекціонізму в міжнародній торгівлі; фінансова криза у Греції й ставлення Берліна до неї; суперечки навколо «Північного потоку – 2».
Канцлер Анґела Меркель та прем'єр-міністр Баварії Горст Зеєгофер, які очолюють партії, що формують консервативний блок ХДС/ХСС, представили свою програму 3 липня. У зовнішньополітичній сфері привертають увагу наміри щодо врегулювання «конфлікту Росії з Україною» в рамках Мінських домовленостей; ідеї посилення безпеки ЄС і заявленого бажання дотримуватися вимог НАТО про поступове збільшення військових витрат до рівня у два відсотки ВВП; нарощення допомоги Африці.
Лідер Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Мартін Шульц оприлюднив свою програму 16 липня, у якій, зокрема, висловився за посилення Євросоюзу, поширення використання відновлюваних джерел енергії, розвиток інновацій у промисловості. Натомість він виступив проти збільшення рівня витрат на оборону до двох відсотків ВВП, як це зобов'язалися зробити країни – члени НАТО.
Згодом активна внутрішньополітична дискусія продовжилася в контексті обговорення найбільш актуальних тем за участю інших сил.
Так, кандидат у канцлери на майбутніх парламентських виборах від партії Зелених Німеччини Джем Оздемір зауважив, що запроваджені через події в Україні санкції проти Росії «мали б бути посилені». За словами Оздеміра, ситуація на Донбасі не покращується. «А тому я не бачу підстав для скасування санкцій», – зазначив співголова партії Зелених.
У інтерв'ю німецький політик, чиї батьки прибули до ФРН із Туреччини, серед інших торкнувся й теми німецько-турецького конфлікту. Йдеться про суперечку навколо доступу депутатів Бундестагу до розташованої в Туреччині військової бази НАТО, де дислоковані військовослужбовці Бундесверу. На думку Оздеміра, поводження президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана в цій суперечці не відповідає поведінці партнера по НАТО.
При цьому слід зазначити, що взаємини з Анкарою останніми днями, вдруге після сутичок у Німеччині прихильників і противників президента Туреччини Реджепа Ердогана перед референдумом про конституційні зміни в квітні цього року, стали болючим питанням для Берліна. Так, міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель на тлі затримань правозахисників у Туреччині, серед яких є громадянин ФРН, повідомив про «переорієнтацію» відносин Берліна з Анкарою. У четвер, 20 липня, він заявив, що необхідно переглянути інвестиційні кредити й економічну допомогу Туреччині, як і допомогу країні, пов'язану з підготовкою до вступу в ЄС. Габріель наголосив, що зміна зовнішньополітичного курсу стосовно Туреччини погоджена з Анґелою Меркель. «Ми очікуємо повернення до європейських цінностей», – процитувало заклик глави МЗС до Туреччини інформагентство AFP.
Отже, активний передвиборчий дискурс у Німеччині триває, і зовнішньополітичні аспекти наразі посідають у ньому важливе місце. Звичайно, майбутній зовнішньополітичний курс країни визначатиме політична сила-переможець, однак їй буде явно непросто, адже виклики, які стоять перед ФРН, навряд чи можна назвати простими. І тут надважливим з погляду визначення можливої ролі Німеччини в Європі буде усвідомлення на національному рівні того, що, за словами постійного оглядача Deutsche Welle Крістофа Штрака: «цінності мають свою ціну».
Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».
