2019-й: рік світової гонки озброєнь

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олег Бєлоколос

дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ»

«Це чудовий, прекрасний подарунок країні до Нового року!» – саме так учора, 26 грудня, президент Росії оцінив випробувальний пуск ракети комплексу «Авангард» з гіперзвуковим крилатим бойовим блоком. Саме ж випробування цієї явно наступальної зброї здійснили ракетні війська стратегічного призначення. За наявною інформацією, Путін оцінив пуск як успішний.

 Що ж, вочевидь це не лише «чудовий подарунок» росіянам, а й чергове, більш ніж наочне підтвердження того, що Москва продовжує демонструвати усьому світові свою агресивність.

Як також нещодавно стало відомо, у 2019 році Росія, зокрема, планує поставити на бойове чергування міжконтинентальні балістичні ракети «Ярс» і «Авангард»; прийняти до бойового складу флоту атомний підводний човен проекту «Борей А», оснащений ракетами «Булава»; посилити авіацію чотирма ракетоносцями Ту-95; поставити в берегові частини ВМФ та десантні війська 719 сучасних броньованих машин; направити у збройні сили один бригадний комплекс «Іскандер-М»; дві бригади зенітно-ракетних комплексів С-400В4. У повітряно-космічні війська (ПКС) і протиповітряну оборону планується поставити 143 нових і модернізованих літальних апарати; два полкових комплекти зенітно-ракетних систем С-400 «Тріумф»; один зенітно-ракетний комплекс «Витязь»; сім дивізіонів комплексу «Панцир». Взагалі, у сухопутних військах частку сучасних зразків озброєння планується довести до 50,8%, у повітряно-космічних – до 81,8%, у ВМФ – до 64%.

Водночас НАТО також почало посилювати свою боєздатність і сумісність військових контингентів країн Альянсу. При цьому значна увага приділяється саме сухопутним силам, збільшенню їхніх логістичних, розвідувальних і бойових можливостей. У різних доповідях наголошується, що таке переозброєння здійснюється зокрема й з урахуванням сьогоднішньої ситуації у Східній Європі та досвіду протидії збройній агресії Росії на сході України.

Аналіз наявної інформації дає підстави вважати, що наступного року в усіх індустріально розвинутих країнах також суттєво зростуть витрати на засоби кібернападу й захисту.

Отже, окупацією Криму в 2014 році й наступними агресивними діями Росія спровокувала безпрецедентну з часів холодної війни світову гонку озброєнь, яка вже набрала неабияких обертів і, серед інших чинників, безсумнівно визначатиме головні тренди 2019 року.

Так, за інформацією міністерства оборони США, лише у грудні цього року нові контракти різного обсягу отримали такі компанії, як Northrop Grumman Systems Corp., Boeing Co., MTU America Inc., Raytheon Co., General Dynamics Land Systems Inc., Lockheed Martin Rotary and Mission Systems, General Atomics Aeronautical Systems Inc., General Electric Aviation, BAE Systems Land & Armaments LP. Спектр виконання робіт в інтересах американського оборонного відомства надзвичайно широкий: від інформаційного забезпечення усіх родів військ і ремонту різноманітного озброєння до модифікації субмарин і оновлення транспортних засобів та удосконалення логістики. Зокрема, 17 грудня відома компанія Northrop Grumman Systems Corp., Rolling Meadows, Illinois, отримала контракт на більш ніж 3,5 мільярда доларів на оснащення літаків засобами захисту.

Як зазначає державний департамент США, за останній фінансовий рік експорт американської зброї зріс на 13% і сягнув 192,3 мільярда доларів. Найбільшими з низки експортних угод стали контракти з продажу військових кораблів Саудівській Аравії (6,5 мільярда доларів), літаків F/A-18 Кувейту (5,1 мільярда доларів); продаж протиракетних систем Patriot Польщі (4,6 мільярда доларів), Румунії (756 мільйонів доларів) та Саудівській Аравії (1,6 мільярда доларів); постачання гелікоптерів AH-64 Apache для Об’єднаних Арабських Еміратів (1,9 мільярда доларів), літаків F-16 для Бахрейну (2,1 мільярда доларів), літаків A-29 для Нігерії (500 мільйонів доларів) та модернізація гелікоптерів AH-64 Apache для Нідерландів (1,07 мільярда доларів).

Також активно нарощують пакети оборонних замовлень і компанії Німеччини, Китаю, Франції, Британії тощо. Слід констатувати й збільшення відповідних показників державної російської компанії «Рособоронэкспорт».

Однак, порівнюючи 18 грудня цього року під час засідання колегії міністерства оборони Росії її витрати у розмірі 46 мільярдів доларів США із 725 мільярдами доларів, які планують витратити на оборону Сполучені Штати, російський президент, здається, все ж таки не зміг приховати ані заздрощів, ані занепокоєння таким величезним диспаритетом.

Що ж, фактично нав’язавши світу збройні перегони, Росія тепер може спробувати й сама замінити «одностороннє роззброєння» – а саме так, демонструючи притаманну йому браваду, назвав Путін підписання СРСР у 1987 році Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, – на одностороннє російське озброєння.

Ось тільки є певні сумніви, чи вдасться сьогоднішній путінській Росії витримати цю вельми витратну гонку озброєнь, чи на неї чекає доля Радянського Союзу, економіка якого не витримала гігантських військових витрат?..

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації