Безпекові плани Країни Фіордів: як Норвегія зміцнює свою оборону

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олег Бєлоколос

експерт фонду "Майдан закордонних справ"


Нещодавно, а саме 17 травня, норвежці відзначали головне національне свято – День конституції, адже саме цього дня 204 роки тому було затверджено Основний закон Норвегії – країни з давніми демократичними традиціями, розвиненою економікою, особливим ставленням до збереження довкілля та належною увагою до забезпечення обороноздатності.

Особливо ця увага зросла після 2014 року, коли агресивна й непередбачувана політика Росії спонукала переважну більшість її європейських сусідів уважно поглянути на власну безпеку. Ця тенденція суттєво посилилась на тлі політики адміністрації Трампа, яка почала наполегливо вимагати від союзників по НАТО більше дбати про власну обороноздатність самим.

У цьому контексті достатньо згадати виступ віце-президента США Майка Пенса на конференції в Мюнхені в лютому 2017 року, під час якого він наголосив, що Сполучені Штати твердо підтримуватимуть НАТО, але водночас доволі аргументовано звернув увагу на те, що захист Європи є справою не лише американців, а й європейців, і нагадав про зобов'язання країн – членів Альянсу щодо фінансування оборонних витрат, погоджених на Уельському саміті 2014 року.

У результаті вже впродовж минулого року можна було побачити доволі поширений тренд зростання витрат на оборону серед членів Альянсу. Не оминув він і Країну Фіордів – Норвегію, міністр оборони якої Франк Бакке-Єнсен справедливо зазначив: «Кричуще порушення й неповага до міжнародного права з боку Росії, які проявилися в незаконній анексії Криму та військових діях у Східній Україні, нагадали нам, що міждержавні конфлікти в Європі більше не є віддаленою можливістю».

Так, за останніми даними Осло планує придбання 52 багатоцільових винищувачів F-35 на заміну наявним на озброєнні F-16 Fighting Falcons; морських патрульних літаків P-8 Poseidon; сучасних підводних човнів, зокрема виробництва Німеччини – ці програми визнані як пріоритетні. Наприкінці минулого року ВПС Норвегії вже підписали контракт на придбання ракет класу «повітря-повітря» AIM-120C-7, вартістю 170 мільйонів доларів.

У рамках нещодавно оприлюдненого перспективного планування модернізації норвезьких збройних сил на 2018-2025 роки, зокрема, також передбачено:

  • Придбання нових танків класу Leopard 2, бойових і розвідувальних машин CV 90 (Швеція), відповідної інженерної техніки на шасі Leopard 2. 
  • Модернізацію бронетранспортерів M113 (США) та Sisu XA-203 (Фінляндія).
  • Придбання різних видів легкого озброєння і стрілецької зброї та сучасного екіпірування для піхотинців і солдатів спеціальних сил.
  • Посилення можливостей військової медицини.
  • Придбання нових засобів зв’язку, розмінування, хімзахисту.
  • Збільшення кількості артилерійських систем, засобів протитанкової боротьби, технічних засобів розвідки.
  • Придбання багатоцільових вертольотів NH90, протикорабельних ракет.
  • Модернізацію фрегатів класу Fridtjof Nansen.
  • Оновлення можливостей військово-транспортних літаків C-130J та багатоцільових вертольотів Bell 412.
  • Удосконалення систем інформаційного забезпечення збройних сил.

З метою зміцнення взаємодії країн – членів Альянсу восени цього року на території Норвегії відбудуться найбільші за останні роки військові навчання західних союзників Trident Juncture за участю 35 тис. військових з різних країн НАТО. 

Осло також виступає за необхідність перегляду та адаптації до нових реалій процесу прийняття рішень у рамках НАТО, що вважається ключовим елементом безпеки країни. Зокрема, на думку міністра оброни Норвегії: «Загрози й напади виникають і трапляються несподівано. Тому рішення мають прийматися досить оперативно, що є викликом для такої організації, як НАТО, яка діє на підставі консенсусу 29 держав-членів. Однак ми маємо з цим впоратись».

Визнає ця сусідня з Росією країна й необхідність посилення координації з Європейським Союзом в оборонній галузі – як на двосторонній основі, так і в контексті взаємодії НАТО – ЄС на засадах сумісності, промислової кооперації та спільного бачення загроз.

Отже, у Норвегії наразі добре розуміють стратегічне значення своєї країни, яка є ключовою з погляду забезпечення трансатлантичних морських зв’язків і колективної оборони учасників Північноатлантичного альянсу, і приділяють сфері оборони належне значення.

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації