Брекзит у тумані

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олександр Хара

дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"


Торік у червні острів’яни прийняли рішення, яке змінило не лише життя у Сполученому Королівстві, а й траєкторію політико-історичного розвитку всієї Європи. Намагаючись консолідувати націю навколо свого бачення процесу «розлучення» з Євросоюзом і конструювання нового формату взаємин, прем’єр-міністр оголосила дострокові вибори. Втім, замість більш сильного мандату Тереза Мей отримала хитку коаліцію та розмаїття візій щодо підходів до перемовин та їхньої кінцевої мети.

У березні цього року уряд Сполученого Королівства запустив формальну процедуру виходу, що має привести до нової реальності у взаєминах із ЄС уже навесні 2019 року. У червні в Палату представників внесено проект великого білля про вихід із ЄС, який передбачає рецепцію законодавства ЄС у британську правову систему. Такий крок спрямовано на унеможливлення появи прогалин у законодавстві, на заспокоєння бізнесу, що має працювати у зрозумілому та передбачуваному середовищі, а також із тим, щоб не витрачати час на гармонізацію законодавства, що є передумовою нового modus operandi з об’єднаним континентом після оформлення «розлучення». Сам процес є значним викликом, адже з понад 12 тис. обов’язкових правових документів ЄС британські парламентарі прийняли 7,9 тис. окремих біллів, а також 186 актів, що імплементували механізми безпосереднього впливу європейського законодавства та інституцій на Сполучене Королівство.

Задля спрощення процесу уряд планує внести зміни до законодавства (актів конституційного характеру, оскільки у Британії немає консолідованого в одному документі Основного закону), щоб здобути повноваження, подібні до тих, що були запроваджені королем Генріхом VIII. Тобто рецепція європейських регуляцій проходитиме за спрощеною процедурою, фактично прийматиметься шляхом прокламації (оголошення їх законом). Така ідея викликала шквал критики з боку опозиційних партій, які почали вимагати більшого контролю законодавців над процесом, а також поступок із принципових для них питань. Ще однією складністю процесу рецепції є те, що з часів приєднання Британії до Європейської Спільноти у 1972 році в країні відбувався процес передачі повноважень у регіони, отже, Вестмінстер прийматиме закони, що стосуватимуться питань і проблем, вирішення яких належить до компетенції Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії.

З міркувань політичної доцільності, повномасштабний переговорний процес почнеться після проведення у вересні виборів у Німеччині. Втім, уже відбулися три раунди зустрічей, яким передувало оприлюднення Лондоном одинадцяти позиційних документів, зокрема стосовно майбутньої митної угоди, порядку вирішення суперечок, Північної Ірландії та Ірландії, захисту інтересів громадян, переміщення товарів, доступу до ринків тощо. Допоки єдиним результатом стало те, що британські дипломати, враховуючи силу-силенну проблем, які належить вирішити, запропонували збільшити кількість планованих раундів перемовин. Англійці воліли б отримати ще й перехідний період після укладення угоди, але домовленості щодо цього можливо буде досягнути не раніше прийдешнього року. У свою чергу, представники ЄС висловилися за необхідність отримання від Лондона менш туманних позицій щодо переговорів. Показовим є те, що навіть самі британці скептично ставляться до спроможності уряду вести ефективні перемовини (так вважають 55%, і лише чверть британців впевнені у наявності необхідних якостей у своїх політиків).

Логіка Брюсселя передбачає узгодження нових параметрів співіснування та взаємодії лише після завершення процесу «розлучення». Фактично, найзапекліші баталії точитимуться навколо питань балансу «чотирьох свобод» (переміщення людей, товарів, послуг і капіталів), а також остаточного фінансового розрахунку.

Безумовно, британський бізнес зацікавлений у доступі до єдиного ринку. Але європейці не погоджуються залишити до нього доступ, якщо не буде забезпечено свободу пересування робочої сили. Передусім ідеться про статус та права 3,5 млн громадян ЄС, які мешкають та працюють у Сполученому Королівстві, а також 1,2 млн британців, що живуть і працюють у ЄС. Іншим аспектом є вирішення проблеми з єдиним сухопутним кордоном між ЄС та Королівством (Ірландія – Північна Ірландія), адже скасування кордонів усередині ЄС та єдине правове поле було наріжним каменем мирного врегулювання «ірландської проблеми». Натомість прагнення повернення контролю над міграційними процесами було одним із ключових у русі за вихід із ЄС.

Не менш болючою є й проблема фінансових зобов’язань Лондона в рамках загального бюджету ЄС, що може сягати 80 млрд євро. Ускладнює процес і підхід єесівських переговірників: «нічого не узгоджено, допоки все не узгоджено», що відкриває можливість просування інтересів окремих країн на додачу до загальноєвропейських.

При цьому уряд Терези Мей, що виступає за «жорсткий вихід», боротиметься як із Брюсселем, так і з власною опозицією, яка тяжіє до «м’якого виходу».

«Жорсткий вихід» передбачає повернення контролю над власним бюджетом, законотворчістю в повному обсязі, а також міграційною політикою ціною втрати доступу до єдиного ринку ЄС. Сполученому Королівству буде необхідно укласти з ЄС торговельну угоду та/або угоду чи низку угод стосовно співробітництва між галузями економік. Якщо таких угод укладено не буде, торгівля регулюватиметься правилами Світової організації торгівлі, що означатиме наявність тарифних обмежень.

«М’який вихід» матиме форму компромісу, що залишить для Британії доступ до єдиного ринку в обмін на певний ліберальний режим переміщення робочої сили, певну контрибуцію до загальноєвропейського бюджету, а також дію окремих аспектів законодавства ЄС.

Аналітики Morgan Stanley оцінюють вірогідність «жорсткого виходу» у 70%. Економічна ціна такого підходу – рецесія у розмірі 7,5% ВВП (понад 140 млрд фунтів стерлінгів). Втім, наразі британський бізнес почувається дещо певніше, ніж прогнозувалося напередодні референдуму. Хоча темпи економічного зростання Великої Британії у першій половині поточного року майже вдвічі повільніші за загальноєвропейські, вони все ж таки мають позитивне значення й коливаються у межах 0,2-0,3% ВВП. Безробіття дещо знизилось і становить 4,4%. До євро фунт стерлінгів утратив 23 пенси за період від референдуму до серпня цього року. Morgan Stanley передбачає досягнення, вперше за 18 років, паритету між валютами навесні наступного року.

Умовний барометр процесу Брекзиту від фінансового видання Bloomberg (враховує зайнятість, інфляцію, економічне зростання та невизначеність) показує «вітряну погоду», але щоб розвіяти туман, уряду потрібно консолідувати позицію політикуму та дати чіткі сигнали британським громадянам, бізнесу й партнерам «по розлученню».

 

Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації