Олександр Поліщук
експерт Фонду "Майдан закордонних справ"
Як болгари посилюватимуть армію, аби, в разі чого, дати відсіч Кремлю?
Болгарія планує підвищити оперативні можливості своїх збройних сил у відповідь на стурбованість Софії з приводу зростаючої російської потуги у Чорноморському регіоні та агресивної поведінки Кремля, яка призвела до анексії українського Криму в 2014 році. Як і інші країни регіону, Болгарія вважає, що підвищення військового потенціалу можна досягнути лише через модернізацію озброєння і військової техніки, насамперед найбільш мобільних компонентів сил оборони – військово-морських та військово-повітряних сил.
Цього тижня стало відомо, що уряд Болгарії оголосив тендер на придбання двох бойових патрульних суден для збройних сил. Очікується, що 16 квітня заявки на участь у конкурсі подадуть італійська компанія Fincantieri, німецька Lürssen і болгарський суднобудівник MTG Dolphin, а контракт, вартість якого оцінюється в близько 567 млн дол. США, буде остаточно підписаний до кінця цього року. Перше судно буде передано ВМС Болгарії до кінця 2023 року, друге – до кінця 2024 року.
Інтрига цієї закупівлі полягає в тому, що наприкінці 2017 року уряд Болгарії скасував свій проект рішення про замовлення двох патрульних суден у єдиного учасника торгів – MTG Dolphin. Керівництво болгарської судноверфі вирішило вийти з переговорів щодо угоди через зміни у національному законодавстві, які передбачали запровадження податку на додану вартість для військових закупівель. Внаслідок цього, економічна доцільність проекту для суднобудівника зменшувалася приблизно на 20%.
У нових умовах, коли іноземні конкуренти допущені до торгів, MTG Dolphin втрачає монопольне право на постачання бойових кораблів і не може надалі диктувати свої умови міністерству оборони.
Не менш цікава історія розгортається навколо придбання Болгарією нових бойових літаків.
Минулого року болгарську спільноту сколихнуло рішення уряду щодо модернізації старого парку бойових літаків (МіГ-29 – у Росії та Су-25 – у Білорусі), на яку передбачалося витратити близько 76 млн дол. США. Така витрата державних коштів сприймається нелогічною та невиправданою у контексті більш ніж трирічних дебатів навколо вибору нового типу бойових літаків для ВПС Болгарії. У ролі конкурентів виступали нові шведські багатоцільові літаки Saab JAS 39 «Гріпен» та модернізовані F-16, які були в експлуатації у португальських ВПС.
Позиція уряду та президента Румена Радева (колишнього командувача ВПС Болгарії, генерал-майора запасу), який очолив Болгарію з 13 листопада 2016 року кардинально відрізняються. Президент вважає, що рекомендації міжвідомчої комісії Міноборони для уряду Болгарії стосовно надання переваги F-16 є радше даниною стратегічному партнерству з США аніж демократичною процедурою, у якій перемагає найкраща пропозиція. Його опоненти вважають, що вибір «Гріпен» є необґрунтованим з огляду на відсутність практики бойового застосування цього літака, а також неможливості його пакетного постачання (при потребі оснащення ескадрильї у 16 літаків, Saab готовий був надати на першому етапі лише 8).
Результати цих дебатів стали досить неочікуваними – уряд надав перевагу придбанню нових винищувачів F-16s безпосередньо у США. Очевидно, затвердження цього рішення болгарським парламентом має покласти край багаторічній дискусії. Закон про оборону та збройні сили передбачає, що, коли вартість інвестиційних проектів перевищує 50 мільйонів левів (29,4 млн дол. США), вони потребують урядового затвердження, а більше 100 мільйонів левів (близько 59,4 млн дол. США) – у парламенті країни.
Тому 16 січня Національна Асамблея Болгарії після розгляду пропозиції прем’єр-міністра Бойко Борисова надала дозвіл на початок переговорів із США стосовно закупівлі нових бойових літаків F-16s.
Досвід Болгарії є дуже повчальним для України. Насамперед, зважаючи на невпинне наближення терміну прийняття стратегічного рішення щодо заміни парку бойових літаків у ВПС ЗС України. За розрахунками фахівців, граничні терміни служби літаків типу Су-27, МиГ-29, Су-25, які перебувають у бойовому складі ВПС України, збігають у період з 2025 по 2030 роки.
З урахуванням можливих проблем із забезпеченням ремонту літаків (через закінчення запасів агрегатів, блоків, застарілості елементної бази та ін.), а також через зниження технічного рівня (бойового потенціалу) літаків парку в порівнянні з парками бойових літаків суміжних з Україною країн потреба в заміні парку може настати навіть раніше – у 2020–2025 роках.
На відміну від Болгарії, в Україні наразі немає чітко сформульованих процедур щодо закупівлі за кордоном озброєння і військової техніки. У національне законодавство не впроваджена Директива ЄС № 81/2009, яка встановлює прозорі правила та процедури придбання оборонних товарів та послуг. Про справжні причини зволікання можливо здогадатися, з огляду на найвищий рівень корупції у цій галузі державних закупівель.
