Литва приєдналася до Глобального Акту Магнітського

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олександр Хара

дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"


«Верховенство права та повага до прав людини є невід'ємною частиною правового суспільства. Ті, хто топчуть загальновизнані права та свободи людини, повинні знати, що вони небажані в демократичному світі». З такими словами у понеділок президент Литовської Республіки Даля Грибаускайте підписала одноголосно прийнятий Сеймом Закон «Про внесення змін до Закону про правовий статус іноземців», що передбачає заборону на в’їзд до країни тим, хто причетний до порушень прав людини, корупції та відмивання грошей. Раніше під таке обмеження потрапляли лише ті, хто становить загрозу національній безпеці Литви.

Литва стала п’ятою країною (після США, Естонії, Сполученого Королівства та Канади), яка запровадила подібні обмеження в дусі так званого Акту Магнітського, що був прийнятий у Сполучених Штатах у 2012 році у зв’язку з убивством у в’язниці адвоката Сергія Магнітського, який розслідував факти корупції у вищих ешелонах російської влади.

В американському чорному списку містяться прізвища безпосередньо причетних до справи Магнітського, зокрема голови слідчого комітету РФ, члена комітету Державної думи з боротьби з корупцією, а також колишнього офіцера КДБ, що має стосунок до вбивства Олександра Литвиненка в Лондоні. Реакцією російської влади на прийняття Акту стала заборона на усиновлення дітей американськими громадянами (т. зв. Закон Дмитра Яковлева), а також заборона на в’їзд до РФ низці американських суддів та посадових осіб. До речі, одним з епізодів російського втручання в американські президентські вибори, яке розслідують спеціальний радник Роберт Мюллер та комісія Конгресу США, є зустрічі Трампа-молодшого з російським юристом, яка мала сприяти отриманню компромату на Гілларі Клінтон. Втім, за її словами, вона зустрічалася з ним виключно з метою лобіювання скасування Акту Магнітського.

Із прийняттям Глобального Акту Магнітського у 2016 році американські конгресмени розширили як коло тих, хто підпадає під дію закону, так і можливі санкції. Президент Трамп підписав закон та у своєму першому звіті перед Конгресом висловив «підтримку цьому важливому законодавчому акту», а також «відданість його надійному та ретельному виконанню».

Отже, Глобальний Акт Магнітського дає повноваження виконавчій владі США забороняти в’їзд на територію США та арештовувати власність не лише причетних до самої справи Магнітського, а й відповідальних за позасудові вбивства, тортури та інші порушення міжнародно визнаних прав людини щодо громадянина будь-якої країни, який виявляв незаконну діяльність влади, реалізовував, пропагував чи захищав права та свободи людини, зокрема релігійну свободу, свободу слова, право на висловлювання чи зібрання, на справедливий суд та демократичні вибори. Під санкції також підпадають посадовці та афілійовані з ними особи, відповідальні за значні корупційні вчинки, у тому числі використання приватної чи державної власності з метою особистого збагачення, корупційні дії, пов’язані з державними закупівлями та використанням надр, хабарями, а також ті, хто надає сприяння отриманню та виведенню активів у іноземні юрисдикції.

Безумовно, корумпований путінський режим якнайкраще підпадає під такі визначення. Недаремно РФ посідає 131-ше місце за індексом сприйняття корупції організації Transparency International. Втім, Україна посідає те ж саме місце, а зволікання зі створенням дієвої судової системи, що викорінюватиме корупцію, відсутність відчутних зрушень у протидії цьому явищу вже знайшли своє відображення в офіційних заявах та документах США та ЄС. Недарма Литва прирівняла порушників прав людини та корупціонерів до загроз національній безпеці, адже головним зовнішньополітичним інструментом Росії на пострадянському (та й не тільки) просторі є корупція.

Очевидно, що Україна, яка пройшла через народне повстання проти кримінальної диктатури, має бути серед перших держав, що приймають аналогічні закони. Це не на словах, а на ділі засвідчить відданість європейським та демократичним цінностям, а також захисту прав і свобод людини.

Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації