Олександр Поліщук

експерт Фонду "Майдан закордонних справ"

Кінець цьогорічного літнього сезону ознаменований по-справжньому тектонічними деформаціями системи міжнародної безпеки, що спровоковані порушенням Росією своїх зобов’язань в рамках Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (далі – РСМД). Кремлівські вожді, сп’янілі від власного цинізму та заохочувані безпринципністю окремих європейських очільників з 2016 року послідовно розробляють та проводять випробування крилатих ракет 9М729 (SSC-8 за класифікацією НАТО), мобільних ракетних комплексів стратегічного призначення РС-26 «Рубіж» з міжконтинентальною ракетою (SS-X-31), а також покращують бойові характеристики оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер-М» з квазібалістичною ракетою. До речі випробування останнього Росія провела під час військових навчань у окупованому Криму у березні цього року.

Попри попередження Вашингтону про неприпустимість такої поведінки, путінський режим свідомо проігнорував запропонований шестимісячний термін для врегулювання проблемних питань щодо дотримання Договору про РСМД. Тому, з 2 серпня 2019 року цей договір, який був одним із «наріжних каменів» глобального контролю над озброєннями та міжнародної безпеки в цілому, припинив своє існування.

Надзвичайна ситуація, що виникла внаслідок вибуху 8 серпня на полігоні поблизу Сєвєродвінска прототипу міжконтинентальної крилатої ракети з ядерною установкою «Буревісник» (анімаційний ролик якої демонстрував Путін у 2018 році) лише підтвердила готовність російського керівництва до ескалації гонки озброєнь.

У кращих радянських традиціях заради ефемерних цілей світового панування кремлівського карлика не зупиняють навіть людські жертви та загроза можливого радіоактивного забруднення більшості території Європи. Масштаби катастрофи приховуються росіянами, які у порушення правил встановлених Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань, відключили 4 міжнародні станції моніторингу радіаційного фону, що розташовані на їх території. Західні засоби масової інформації вже назвали цю подію «Чорнобилем 2.0».

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин очевидно вирішив також не відставати від свого російського друга та провів у серпні серію випробувань нових видів ракетного озброєння, як "адекватне попередження" спільному військовому вченню, яке наразі проводять США і Південна Корея.

Так, 2 серпня нова реактивна система залпового вогню провела пуск великокаліберних керованих ракет, які подолали близько 220 кілометрів над Японським морем, сягнувши максимальної висоти 25 кілометрів. А 6 серпня КНДР провела запуск двох ракет невідомого типу (але схожих на балістичні ракети малої дальності) зі східного узбережжя країни в провінції Хванке-Намдо над Японським морем.

Президент Сполучених Штатів Д.Трамп вважає, що ці ракетні випробування є порушенням угоди, підписаної ним і північнокорейським лідером у Сінгапурі. Наче у відповідь на кинутий російсько-північнокорейський «челендж» Пентагон у ніч проти неділі 18 серпня провів на полігоні, розташованому на острові Сан-Ніколас у Каліфорнії випробування нової крилатої ракети середньої дальності.

Одночасно Міноборони США анонсувало прийняте рішення щодо посилення протиракетних спроможностей сухопутних військ за рахунок модернізації протиракетних комплексів висотного заатмосферного перехоплення ракет середньої дальності THAAD та мобільних наземних зенітно-ракетних комплексів RIM-161 із ракетою SM-3, призначеною для знищення балістичних ракет та боєголовок.

Крім того, Голова Об’єднаного комітету начальників штабів ЗС США генерал Джо Данфорд під час виступу на засіданні Національної космічної ради при Президентові США 20 серпня оголосив про відновлення з 29 серпня діяльності Космічного командування, як окремого виду збройних сил США. Нове командування, яке очолить досвідчений генерал ВПС Джон Раймонд об’єднає під спільним керівництвом 87 підрозділів загальною чисельністю 642 особи.

Водночас, з 8 серпня приступив до своїх обов’язків новий директор Агентства протиракетної оборони віце-адмірал Джон Хілл перед яким стоять непрості завдання щодо удосконалення підходів щодо забезпечення глобальної, багатошарової протиракетної оборони США, подолання нових викликів і загроз, таких як гіперзвукові ракети та новітні балістичні ракети, розробка та встановлення нових просторових сенсорів ідентифікації цілей.

Завершальним елементом нової архітектури керівництва військово-космічною галуззю США є створене у березні цього року Агентство космічного розвитку, яке відповідає за об’єднані закупівлі, а також розробку і випробування прототипів продукції космічного призначення. Таким чином, США за відносно короткий проміжок часу (фактично з початку 2018 року) створили потужний механізм забезпечення технологічної та військової переваги у космічному просторі, здатний до адекватного і своєчасного реагування на поточні і майбутні виклики і загрози у цій сфері.

У цьому зв’язку не можливо залишити поза увагою, ще одну подію серпня, а саме запуск 17 серпня Китаєм з космодрому Цзюцюань, розташованому на краю пустелі Бадин-Джаран, першої у серії ракети Smart Dragon-1 (SD-1), яка вивела на навколоземну орбіту три комерційних супутники.

Однак, таке «мирне» освоєння космосу Китаєм не повинно нікого вводити в оману. Варто пам’ятати, що рівно рік тому Пекін повідомив про успішні випробування гіперзвукової ракети DF-ZF/WU-14 та гіперзвукового літального апарату Star Sky-2, спроектованого та виготовленого за технологією Waverider.

Росія і Китай наразі ситуативно об’єднують свої політичні та дипломатичні зусилля у боротьбі зі зростаючими космічними спроможностями США. У четвер 22 серпня вони скликають Раду Безпеки ООН для обговорення планів США щодо розробки та розміщення ракет середнього радіусу дії.

Слід очікувати, що це засідання завершиться без жодних серйозних наслідків для усіх сторін «ракетних перегонів» або досягненням згоди щодо укладення нового договору по РСМД. Скоріше у такий спосіб буде зафіксовано початок нового етапу гонки ракетних озброєнь у якій Росії уготована доля СРСР. Не варто було провокувати «дядька Сема».

Яка позиція України у цих нових геополітичних реаліях? Поки традиційно ніяка. Можливо новий Уряд України скористається сприятливими умовами для посилення свого ракетного потенціалу і буде більш рішучим у відстоюванні національних інтересів. Час покаже…

Фото: Universal History Archive

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації