Розслідування проти Манафорта: наслідки для США та України

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олександр Хара

дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"


У той час як у Росії продовжується буфонада з кандидатами, що вдаватимуть із себе альтернативу Володимиру Путіну у шоу «Вибори-2018», у Сполучених Штатах розгортається справжній політичний трилер, хвилі якого можуть накрити і РФ, і Україну.

Реакцією на факти російського втручання у президентські вибори у США стали розслідування, що їх проводять різноманітні комісії Конгресу Сполучених Штатів та ФБР. І якщо результати роботи конгресових структур можуть мати здебільшого політичні наслідки, то слідство, яке очолює спеціальний радник, колишній директор ФБР Роберт Мюллер, має всі шанси обернутися термінами ув’язнення для фігурантів та, не виключено, руйнівними політичними наслідками для Дональда Трампа, якщо зв'язок між ним та його командою з росіянами буде доведено. Пан Мюллер має надзвичайні повноваження та доступ до інформації з найвищими грифами секретності американських спецслужб, а до його команди входять професіонали з великим досвідом розв’язання складних справ, зокрема фінансових злочинів.

Власне, два перших звинувачення (які оголосив у суді прокурор після погодження з «великим журі» – групою обраних громадян, що оцінюють вагомість доказів скоєння злочину, а відтак доцільність направлення справи до суду) потрапили до категорії «прямуй за грошима», тобто, розплутавши клубок фінансових транзакцій, розкриєш і злочин. Ріку Гейтсу та його старшому бізнес-компаньйону Полу Манафорту, який тривалий час був політтехнологом Віктора Януковича й «Партії регіонів», а у 2016 році (певний час)_очолював передвиборчу кампанію Дональда Трампа, було висунуто 12 пунктів звинувачення. Зокрема, їм інкримінують відмивання грошей, приховування рахунків у іноземних (офшорних) банках, нереєстрацію як іноземних агентів (тобто тих, хто лобіює в США інтереси урядів інших країн), лжесвідчення, а також змову проти Сполучених Штатів. Так, звертає на себе увагу любов Манафорта до шикарного стилю життя, своєрідний синдром Януковича-Пшонки, який проявився, зокрема, у величезних тратах із незадекларованих прибутків на предмети розкоші та одяг. Поза тим, звинувачення торкаються «українського епізоду» діяльності цих осіб, тобто того часу, коли вони почали брати участь у кампанії кандидата Трампа, про що він радо написав у своєму Твіттері.

Намагаючись заглушити інформаційну хвилю, республіканці знову почали «розганяти» справу щодо дозволу адміністрації Обами російському «Росатому» придбати компанію, що контролює 20% видобутку американського урану. За їхньою версією, за погодження цієї угоди фундація Гілларі Клінтон отримала 145 млн дол., а її чоловік, колишній президент, – 500 тис. дол. Отже, Росія стала настільки токсичним чинником, що його використовують обидві сторони у своїй внутрішньополітичній боротьбі.

Втім, перший крок Мюллера, схоже, мав на меті дві речі. Передусім, якщо буде доведено провину бодай за якийсь із названих пунктів, то за помилування можна буде добитися від Манафорта та його компаньйона свідчень у головній справі, де надзвичайно непросто довести склад злочину. Крім того, висування звинувачень «великій рибі» скерувало медійне висвітлення у певному руслі та створило сприятливий фон для третьої судової справи проти «маленької рибки».

На відміну від двох вищеназваних фігурантів, Джордж Пападопулос не лише визнав себе винним у лжесвідченні, а й погодився з червня на співробітництво зі слідством, що може означати виконання проактивних (читай: агентурних) завдань зі збору доказів. 30-річний бідака приховав від ФБР, що, будучи зовнішньополітичним радником кандидата в президенти Трампа, він контактував з особою, що видавала себе за племінницю Володимира Путіна, та професором, який обіцяв сприяти організації зустрічі Трампа з російським президентом, а також надати матеріали, що компрометують головного опонента – Гілларі Клінтон. До речі, на той час уже було відомо про російську хакерську атаку на сервери Демократичного національного комітету, однак ще не набула публічності інформація стосовно викрадення електронної пошти Клінтон з її приватного сервера.

Марк Ворнер, один із впливових демократів у сенатському Комітеті з розвідки, що проводить власне розслідування ролі Росії у виборах, закликав Конгрес вжити заходів, спрямованих на захист незалежності спеціального радника та його розслідування. Він також вважає за потрібне досягти двопартійного консенсусу стосовно того, що будь-яке помилування (з боку Дональда Трампа) фігурантів є неприйнятним. Втім, деякі справи, включаючи справу проти Манафорта, можуть бути скеровані не до федерального, а до суду штату Нью-Йорк, на який не поширюється право президента щодо помилування.

Складаючи свою мозаїку, Роберт Мюллер робить виважені кроки з урахуванням політичних нюансів та розумінням вірогідної реакції суспільства. Реєстр судових справ, де між прізвищами Манафорт, Гейтс та Пападопулос є шість наразі прихованих фігурантів, дає підстави вважати, що невдовзі ми спостерігатимемо за новим витком високої напруги у Вашингтоні. Додадуть жару й незабаром очікувані передбачені Законом про санкції звіти спецслужб, Державного департаменту та міністерства фінансів щодо діяльності спецслужб РФ, російських грошей та інших впливів на Сполучені Штати, їхніх союзників та інші європейські країни. Як і у справі Манафорта, там звучатимуть прізвища українських високопосадовців. І мова може йти не лише про колишніх, зокрема, вже пролунала назва Європейського центру сучасної України, який очолював екс-депутат-регіонал, колишній міністр закордонних справ, а нині голова партії «Соціалісти» Леонід Кожара. Отже, ураган на ім’я Мюллер лише набирає сили, а його ймовірні руйнівні наслідки складно передбачити.

 

Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації