Олександр Хара
дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ»
2 жовтня до приміщення генерального консульства Саудівської Аравії у Стамбулі зайшов журналіст Джамал Хашоггі, аби отримати документ про розлучення. Після цього його більше ніхто не бачив, а офіційна інформація саудівців не викликає довіри.
Спочатку офіційні представники Саудівської Аравії стверджували, що пан Хашоггі згодом полишив приміщення. Турецькі спецслужби зробили виток до ЗМІ, що володіють доказами того, що журналіста катували, вбили, а його розчленоване тіло вивезли до резиденції генерального консула, щоб пізніше його позбутися. Для цієї «витонченої» роботи приїхав навіть голова ради з судової медицини країни! Після завершення операції ліквідації 15 саудівських спецпризначенців, які прилетіли виключно для її виконання, спішно покинули Туреччину на приватному літаку. Розголос цієї справи змусив Ер-Ріяд змінити легенду. Генпрокурор повідомив, що у генконсульстві сталася «дискусія між ним [журналістом] та особами, яких він зустрів… що призвело до кулачного бою, який забрав життя громадянина Джамала Хашоггі, хай його душа спочиває з миром». Втім, питання, де знаходиться тіло та чи катували журналіста, залишились без відповідей. А якщо сталася «трагічна помилка», чому камери спостереження зафіксували схожого за зовнішністю чоловіка в одязі Хашоггі, який, імовірно, виконував легенду-прикриття? Очевидно, що всі зусилля спрямовані на виведення з-під удару правлячого принца. На роль офірного цапа, який буцімто без дозволу членів правлячої родини або навмисно, щоб її опорочити, організував цей злочин, можуть погодитись і 18 заарештованих громадян Саудівської Аравії, вірогідно – виконавців варварського наказу, і зміщені з посад радник королівської сім’ї та один з очільників спецслужб. До речі, саме усунутий заступник шефа розвідки є (напевно, за фатальним збігом обставин) найближчим радником правлячого принца…
Міжнародне право не дозволяє здійснення функцій держави, якщо можна таким чином визначити позасудове вбивство, на території іншої держави. Для цього існує механізм екстрадиції. Якщо викрадення одного з ідеологів голокосту Ейхмана з Аргентини у 1960-му чи ліквідація лідера Хамасу в ОАЕ у 2010 році спричинили певне напруження відносин з Ізраїлем, то вбивство у Норвегії невинної особи, яку агенти Моссаду сплутали з терористом, що брав участь у масовому вбивстві під час Олімпійських ігор у Мюнхені 1972 року, дорого коштувало у політичному плані та ускладнило роботу ізраїльських спецслужб на території цілком дружніх країн. Тобто від особистості жертви залежить гострота реакції. Хашоггі був людиною, знаною на Заході, вхожою до американської політичної тусовки, адже писав статті для газети «Вашингтон пост». Але понад те, обурення викликало місце скоєння злочину, адже навіть шпигуни, що діють під прикриттям «зелених паспортів», уникають ситуацій, коли репутація дипломатичної установи підпадає під удар.
Попри те що Дональд Трамп одразу ж повідомив про своє небажання припиняти продажі зброї Королівству (адже контракти на 110 млрд дол. – це значні кошти, та й 600 тис. робочих місць, задіяних у їхній реалізації, є вагомим чинником напередодні проміжних виборів до Конгресу), він висловив незадоволення офіційним поясненням того, що сталось. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем дав зрозуміти, що співпраця з Королівством призупиниться, допоки при владі залишатиметься МБС (від акроніму імені правлячого принца – Мухаммеда бін Салмана). Держсекретар США з коротким візитом відвідав Ер-Ріяд та очікує на результати розслідування. При цьому він наголошує, що Білий дім розглядає широкий набір відповідей на ситуацію, вочевидь не виключаючи санкційних кроків. Ангела Меркель повідомила, що Німеччина призупиняє експорт зброї та у спільній заяві з британцями та французами вимагає підкріплення фактами офіційної версії Ер-Ріяда, яку поки що розділяють лише Кувейт, Єгипет, Бахрейн та ОАЕ. Президент Путін, як завжди, скаржився на «безпідставні» звинувачення та «незаконні» санкції проти нього, очікуючи оприлюднення доказів проти саудівців та об’єктивного розслідування, яке вони мають провести. Справді, подібні вбивства всередині Росії (Бориса Нємцова за офіційною версією теж вбили «неконтрольовані» особи) та поза її межами (отруєння Скрипалів у Британії) стали мало не буденною справою. Отже, без належної реакції ця ганебна практика може стати нормою й для інших, м’яко кажучи, не дуже демократичних режимів.
Як і у випадку з путінською агресією проти України, що відбулась одразу після проведення вельми недешевої Олімпіади в Сочі, покликаної посилити імідж Росії у світі, вбивство журналіста співпало з важливим економічним заходом. «Давосом у пустелі» мала стати інвестиційна бізнес-конференція, планована на цей тиждень. Втім, низка впливових керівників глобального бізнесу, таких як виконавчі директори JP Morgan Chase та Siemens, керівники вищої ланки HSBC, Uber та інших компаній, скасували свою участь у заході. Упродовж тижня іноземні інвестори позбулись акцій саудівських компаній на 1 млрд дол. У понеділок веб-сайт форуму зламали хакери, які закликали Саудівську Аравію взяти «відповідальність за варварські, нелюдські дії, як-от вбивство свого громадянина Джамала Хашоггі та тисячі невинних людей у Ємені». Звинувачення уряду у фінансуванні тероризму ілюстровано колажем, де МБС власноруч тримає меч над головою Хашоггі, а також низкою відеороликів зі свідченнями про злочини та порушення прав людини.
А планувалось усе інакше. Прихід до влади Мухаммеда бін Салмана два роки тому сприймався як крок, спрямований на покращення іміджу та модернізацію країни. Кронпринц вклав чималі гроші у власний імідж та фактично став одноосібним втіленням влади та уряду Королівства. До нього королівська сім’я розмивала контури влади між собою та своєю бюрократією. МБС запропонував своє бачення країни на десятиліття наперед, що визначає утвердження Королівства як центру ісламського світу, перетворення країни на потужний глобальний інвестиційний центр, а також розвиток потенціалу регіону, розташованого на перехресті шляхів до Європи, Азії та Африки.
Разом з тим за привабливою обгорткою та поодинокими проявами модернізації, на кшталт дозволу жінкам отримувати посвідчення водія, відбувались менш приємні речі, про що й писав нині вже убієнний Хашоггі, який донедавна був наближеним до королівського двору. Брутальні методи саудівських збройних сил, що беруть участь у єменському конфлікті, є причиною гострої критики міжнародної спільноти. Із дотриманням прав людини та свобод у самому Королівстві справи не набагато кращі. Влітку міністр закордонних справ Канади піддала критиці порушення прав жінок-активістів, одній з яких загрожує смертна кара – обезголовлення. Це спричинило небувале погіршення відносин – висилку канадського посла, заморозку торговельних та інвестиційних проектів, припинення повітряного сполучення, продаж центробанком та пенсійним фондом усіх канадських активів, відкликання 16 тис. студентів, що були направлені на навчання до Канади. Торік ліванський прем’єр-міністр, який перебував з візитом у Саудівській Аравії, був змушений подати у відставку. Втім, повернувшись на батьківщину, він змінив своє рішення. Влітку минулого року Королівство сформувало коаліцію держав затоки проти Катару, з яким Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн, Єгипет, Йорданія та декілька інших держав не лише розірвали дипломатичні взаємини, а й заборонили катарським повітряним та морським суднам використання свого повітряного та морського простору. Формальною претензією було начебто фінансування тероризму (Катар дійсно сплатив 700 млн дол. проіранським бойовикам в Іраку та ще 200 млн дол. – сирійським групам за звільнення членів королівської родини, що понад 16 місяців перебували у заручниках). Втім, насправді Ер-Ріяд був роздратований незалежною зовнішньою політикою Дохи, особливо телеканалом «Аль-Джазіра», який не утримується від критики політики Саудівської Аравії та з початку «Арабської весни» підтримував антиконсервативні сили. Наближеність королівської сім’ї до Трампа та його зятя (бізнес-зв’язки), ставка Вашингтона у своїй близькосхідній стратегії на Саудівську Аравію (стратегічні розрахунки) та економічна вага Королівства (найбільший покупець американської зброї та ключова нафтодобувна країна) посилили у його молодого керівництва (принцу лише 33 роки) відчуття вседозволеності та виключності. Видається, що, не розрахувавши ймовірних наслідків, МБС вдався до безглуздого кроку, підставивши під загрозу інтереси свого королівства, ключового союзника – США та його союзників, зокрема Ізраїль. Те, що його не зупинило найближче оточення, свідчить про відсутність бодай найменшої системи стримувань і противаг. Напевно, намагаючись унеможливити повторення такої помилки, король Абудл-Азіз наказав реформувати безпекову архітектуру, якою де-юре керує Мухаммед бін Салман. Чи вдасться монарху нівелювати негативні наслідки кризи та відновити довіру до країни як ключового союзника США без усунення свого спадкоємця – покаже лише час…
