Олег Бєлоколос
експерт фонду «Майдан закордонних справ»
Після того як ще у 1668 році голландський географ і мандрівник Олферт Даппер написав, що «в королівстві Конго водяться ведмеді набагато більші за європейських», у публікаціях на африканську тематику час від часу з’являються сенсаційні публікації на кшталт: «Чи є в Африці ведмеді?». Більш того, в різних джерелах можна знайти цікаві свідчення про таємничих африканських ведмедів, яких начебто бачили у віддалених куточках земель племені нанді і які в англійців отримали назву «нанді-бер», а тубільці з острахом називають їх «чімісет» і вважають злими духами ночі. Між тим сьогоднішня інформація свідчить про те, що ведмеді в Африці справді є, однак вони мають явно російське походження...
Одним з найбільш екзотичних гостей на нещодавньому економічному форумі в Санкт-Петербурзі був президент Центральноафриканської Республіки (ЦАР) Фостен-Аршанж Туадера, який мав зустріч з Володимиром Путіним. За офіційними даними, президенти обговорили питання економічної та гуманітарної співпраці. Однак нам, звичайно, цікаво, про що ще йшлося в ході розмови і які саме напрями взаємодії Росії й ЦАР є дійсно найбільш актуальними.
Отже, аналіз наявної інформації дає підстави вважати, що Москву в цій бідній країні, що знаходиться у віддаленій і вкрай нестабільній частині Африканського континенту, насамперед цікавлять поклади нафти, урану, золота та діамантів.
Очевидно, задля отримання доступу до цих цінних природних ресурсів Москва, за повідомленнями ЗМІ, в січні поточного року поставила до ЦАР партію легкого озброєння і стрілецької зброї (ЛОСЗ). При цьому сама поставка була здійснена як начебто виняток з діючого ембарго ООН і за погодженням зі штаб-кватирою організації.
У пресі також ідеться про плани щодо направлення до Центральноафриканської Республіки великої групи російських цивільних експертів – 170 осіб. Цікаво, що в повідомленнях їх чомусь називають «інструкторами», що також може вказувати на їхнє головне завдання: підготовку місцевих військових, лояльних до президента Туадери.
Крім того, є інформація, що Росія не лише надала Фостен-Аршанжу особисту охорону, а й відрядила до ЦАР щонайменше 40 російських спецпризначенців і (нібито) найманців. Зокрема, йдеться про пов’язану з Кремлем і знану в Україні та Сирії горезвісну приватну військову компанію «Вагнер». Очевидно, що найманці, які перебувають у країні, виконують не лише специфічні функції, а й захищають інтереси осіб, наближених до Кремля.
Як відомо, у цій центральноафриканській країні вже декілька років триває конфлікт, у якому беруть участь різні угруповання на релігійній основі, численні кримінальні банди та зграї мародерів з числа колишніх військових. Виправити ситуацію намагаються близько 13 тис. миротворців зі спеціальної місії ООН у ЦАР (MINUSCA), а бюджет операції становить 882 мільйони доларів США на рік.
Показово, що за наявними даними Росія також активно контактує з трьома лідерами повстанців у цій країні, двоє з яких перебувають під санкціями ООН. Очевидно, йдеться про території, де розташовані цінні копалини, що їх уже майже традиційно не контролює центральний уряд, – за різними оцінками, під його контролем перебуває лише близько 30% території країни. Докладно про непросту ситуацію в цьому багатостраждальному регіоні ми писали в нашому матеріалі від 20 червня 2017 року. Зокрема, йшлося про те, що підрозділи збройних сил Уганди та американські спецпризначенці йдуть із Центральної Африки, так і не спіймавши одіозного Джозефа Коні.
Очевидно, Росія наразі хотіла б:
- зміцнити свої позиції в регіоні (є дані про те, що Москва також не проти отримати військову базу в Судані) та збільшити постачання озброєння до ЦАР;
- отримати визначальний політичній вплив на Центральноафриканську Республіку й переваги над конкурентами, якими сьогодні є Франція, США та Китай;
- забезпечити безперешкодний доступ до цінних природних ресурсів ЦАР, що досі традиційно мала прозахідну орієнтацію.
Цікаво, якою є наразі реакція Франції, яка завжди вважала себе «неофіційним патроном Центральноафриканської Республіки», на таке відчутне збільшення впливу Росії, і чи порушував це питання президент Макрон під час зустрічі з Путіним на вже згаданому економічному форумі?..
