Трамп ухиляється від надання Конгресу податкової звітності
Починаючи з передвиборчої кампанії, Дональд Трамп відмовляється оприлюднити чи надати Бюджетному комітету Палати представників свої податкові звіти, посилаючись на те, що вони перебувають у процесі аудиту. У неділю голова комітету вдруге звернувся до податкової служби з вимогою надати відповідні дані. Коментуючи це, прес-секретарка Білого дому висловила думку про те, що конгресмени недостатньо розумні, аби розібратись у складних документах…
Що сподіваються побачити в цих документах конгресмени-демократи? Передусім, вони потенційно можуть засвідчити, що Трамп ухилявся від податків та маніпулював звітністю. По-друге, дані можуть засвідчити, що мільярдер не є аж таким успішним бізнесменом, яким Трамп хоче здаватися. Його імперія нерухомості має величезні борги, зокрема й перед Deutsche Bank, який у 2017 році був оштрафований на майже 700 млн. дол. у зв’язку з відмиванням у тому числі й російських грошей. Отже, на останок, податкові документи можуть засвідчити й те, чого не вдалося виявити спеціальному прокурору Мюллеру, який шукав зв’язок Трампа з Кремлем. Опоненти незвичного президента наводять безліч аргументів, зокрема, той, що у 1987 році Трамп здійснив візит до Москви за рахунок радянського уряду, у 2006 році 18% прибутків його будівельних проектів були пов’язані з вихідцями з СРСР, у 2008 році російський олігарх Дмитро Риболовлєв уклав дивну угоду на 55 млн. дол., у 2008 році син бізнесмена пояснював, що їхній бізнес залежить від росіян тощо. Таким чином демократи ще більше використовуватимуть податковий епізод як інструмент політичної боротьби напередодні президентської кампанії 2020 року.
Кінець «сильної людини» Судану
14 квітня в Судані військові заарештували деяких членів колишнього уряду. Що ж відбувається наразі в цій африканській країні?
Як відомо, 11 квітня в Судані стався військовий переворот. Очевидно, таке втручання військових стало можливим в результаті тривалих і масових акцій протесту з вимогою відставки президента Омара аль-Башира. Сам одіозний аль-Башир, який диктаторськими методами правив Суданом з 1989 року, із 2009 року обвинувачувся Міжнародним кримінальним судом у геноциді проти населення західної провінції Судану – Дарфуру. Він також призвів економіку країни, що трималася лише завдяки надвисоким цінам на нафту, до справжньої руїни. Саме високі ціни, гіперінфляція і корупція стали першопричинами народного невдоволення. Також є інформація, що в останні роки Омар аль-Башир отримував фінансову допомогу від низки країн Перської затоки і налагодив доволі тісні зв’язки з Росією.
Ще в лютому суданська влада оголосила про запровадження надзвичайного стану. Однак демонстранти, проти яких співробітники Національної служби розвідки та безпеки (NISS) використовували сльозогінний газ та вогнепальну зброю, не розходилися. Більш того, після 6 квітня спостерігалася суттєва активізація народних протестів. Ймовірно, армія втрутилася, аби запобігти кровопролиттю.
Саме 11 квітня було оголошено, що військові беруть владу і встановлюють дворічний перехідний період. Водночас Суданська професійна асоціація (СПА), до якої входять лікарі, вчителі та юристи, вимагає арешту головних корупціонерів, запровадження цивільного правління, звільнення затриманих, скасування цензури і забезпечення поваги до прав людини. Сьогодні ж головне питання для Судану звучить так: чи знайдуть спільну мову військові, що прийшли до влади, і громадські активісти.
Олег Бєлоколос, Олександр Хара з фонду «Майдан закордонних справ»
