Світ щодня. 18 лютого

Нова «маленька червона книжечка»

У 1964 році було надруковано першу копію цитатника Мао Цзедуна, яка відтоді розійшлася тиражем у близько 900 млн. копій. Цей рекорд скоро може бути побитий новим мобільним додатком, який вже посів перше місце у Apple Store серед завантажених програм, передусім китайських клонів світових бестселерів на кшталт Facebook, YouTube та ін., що заборонені в Китаї. На додаток до цитат із доповіді очільника КНР під назвою «Думки Сі Цзіньпіня про соціалізм із китайськими особливостями для нової ери», програма слугує агрегатором новин про чергові досягнення великої країни. У 2018 році ім’я та думки Сі Цзіньпіня стали частиною китайської конституції. Не стане несподіванкою, якщо в Росії вирішать запозичити «передовий» досвід китайців та закарбувати слова свого лідера у подібний спосіб. Остання ода Путіну та пророцтво вічного путінізму, авторства пана Суркова, не залишає інших варіантів. Утім, сподіватися на таку ж популярність та продажі не варто, адже на відміну від Піднебесної – другої економічної потуги у світі із номінальним ВВП у 12 трлн. дол., де мешкають 1,3 млрд. осіб, у Росії виживають у десять разів менше людей (144 млн.), а її номінальний ВВП дещо перебільшує 1,5 трлн. дол.

Євросоюз рухається до ухвалення рішень простою більшістю голосів

12 лютого цього року вкотре провалилася спроба Єврокомісії ухвалити на Раді Європи (міністрів фінансів) свої пропозиції щодо справедливого оподаткування цифрової індустрії, які вона просуває з вересня 2017 року. Відтак, з кінця минулого року Єврокомісія активно просуває ідею поступового скасування консенсусного голосування в цій сфері та переходу на ухвалення рішень кваліфікованою більшістю голосів (які представляють щонайменше 16 країни та 65% населення ЄС). Єврокомісія аргументує свою позицію тим, що консенсусне голосування тривалий час блокує ухвалення важливих податкових законів, включаючи гармонізацію «оподаткування цифрової промисловості» (digital tax), ухилення від оподаткування та шахрайства в цій сфері, як перший крок. Другим кроком в цьому напрямку Єврокомісія бачить поширення такого принципу ухвалення рішень на політику кліматичних змін та охорону здоров`я, третім – перегляд уже гармонізованого законодавства ЄС, зокрема щодо сплати ПДВ та корпоративного консолідованого податку, а також відмову від консенсусного принципу в політиці безпеки та оборони.

Доля пропозицій Єврокомісії залежить від лідерів країн-членів. Ідею Єврокомісії підтримують тільки великі країни-члени: Франція, Німеччина та Іспанія, яка вважає, що нові правила варто застосовувати до країн, які блокують ухвалення бюджету ЄС. Італія також підтримала ідею у загальних підходах, але вважає її реалізацію передчасною. Однак більшість країн-членів поки виступають проти, зокрема малі країни-члени, включно з Ірландією, яка будує своє процвітання на низьких ставках оподаткування. Ці країни вважають, що скасування консенсусного голосування веде до повної втрати державного суверенітету, оскільки в такий спосіб їх примушуватимуть ухвалювати рішення, які не підтримуються населенням. Такі країни як Румунія, Мальта, Швеція, Нідерланди та Люксембург продовжують захищати право національного вето в сфері оподаткування. 

Напруга між Індією та Пакистаном

Напруга у традиційно непростих відносинах між Індією і Пакистаном не спадає після того, як наприкінці минулого тижня внаслідок терористичного акту, скоєного смертником в штаті Кашмір, було вбито 44 індійських військових.

Як відомо, з 1947 року між Індією та Пакистаном триває конфлікт, у центрі якого перебуває питання приналежності території Кашміру. Наразі Делі звинувачує Ісламабад у підтримці кашмірських сепаратистів. Натомість, Пакистан ці звинувачення рішуче відкидає. Разом з тим, деякі медіа повідомляють, що за згаданим терористичним нападом може стояти угруповання Jaish-e-Muhammad – «Армія Магомета» – що було сформоване ще у 2000 році, наразі базується у Пакистані й оголошує своєю метою «звільнення Кашміру від контролю Індії». 

Олексій Куроп’ятник, Олександр  Хара та Олег Бєлоколос, Фонд «Майдан закордонних справ»

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Засновник Фонду, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації