Брекзит підштовхнув європейців замислитися над майбутнім Європи
Брекзит спричинив необхідність переосмислити майбутнє об’єднаної Європи. 14-15 березня 2019 року у Бухаресті, напередодні неформального засідання Європейської Ради в Сібіу щодо майбутнього Європи та опрацювання Стратегічного порядку денного на 2019-2024 роки, відбувся VIII Європейський саміт лідерів регіонів та міст Євросоюзу, який закликав до повної перебудови Євросоюзу.
Підписаний документ став результатом місячних консультацій на рівні Європейського комітету регіонів – консультативного органу ЄС. На думку учасників саміту, глобалізація, цифрова революція, кліматичні та демографічні зміни трансформують Європу із шаленою швидкістю, що виявляє соціальну, економічну та територіальну нерівність, яка веде до розвалу ЄС. В умовах зростання недовіри та посилення розбіжностей довіра населення до територіальних громад переважає довіру до національних урядів та наднаціональних інституцій ЄС. Об’єднаній Європі варто діяти спільно на усіх рівнях управління в умовах, коли третина бюджетних витрат та майже половина публічних інвестицій здійснюються на рівні територіальних громад. Роль субсидій та децентралізації в Європі має бути посилена, прозорість, підзвітність та більше залучення громадян до опрацювання внутрішньої політики посилюють легітимність та якість влади. Система управління в ЄС має працювати на трьох рівнях: місцевому, національному та рівні ЄС.
Протиборство сенаторів-республіканців із президентом Трампом
12 сенаторів-республіканців проголосували за законопроект, що скасовує запроваджений президентом Трампом надзвичайний стан на південному кордоні. Намагання президента відгородитися від Мексики стіною призвело до припинення фінансування уряду. Під тиском Конгресу та громадськості Трамп відступив, погодившись шукати компроміс. Утім, одразу після прийняття федерального бюджету, який передбачав невеличке збільшення фондів на фінансування безпеки кордону, Трамп оголосив надзвичайний стан, що дає можливість використати гроші Пентагону. Не лише демократи, а й більшість республіканців вважають, що підстав для надзвичайного стану немає, а спроба в обхід Конгресу отримати гроші на жадану стіну є перевищенням повноважень. Отже Сенат і проголосував за закон, що скасовує надзвичайний стан. Очікувано президент наклав на нього вето, розуміючи, що опоненти не зможуть забезпечити його подолання, для чого необхідно дві третини голосів. Сенат також проголосував за законопроект, що вимагає припинити підтримку Саудівської Аравії в її кривавій військовій кампанії в Ємені. Немає сумнівів, що контрольована демократами Палата представників також проголосує за цю ініціативу. Отже президенту доведеться вдруге скористатися правом вето. Небажання Трампа шукати компроміси навіть зі своїми однопартійцями може зіграти з ним злий жарт, адже наступний рік – виборчий.
Президент Казахстану: як піти і залишитись
19 березня довголітній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв заявив про складання повноважень глави держави. При цьому, як наразі можна зрозуміти з медіа-повідомлень, Назарбаєв після відставки на довічній основі очолить Раду безпеки Казахстану зі значними повноваженнями і таким чином фактично продовжить визначати внутрішню і зовнішню політику країни.
Олексій Куроп’ятник, Олександр Хара та Олег Бєлоколос з фонду «Майдан закордонних справ»
