Російсько-японські переговори
Сьогодні, 22 січня, до Росії прибуває прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе. Головна мета візиту – проведення переговорів щодо укладення мирного договору з Російською Федерацією та обговорення питання територіальної суперечки навколо Південних Курил.
Як би не завершилися ці перемовини, сама готовність Кремля обговорювати Спільну декларацію 1956 року, у якій було зафіксовано згоду Радянського Союзу передати Японії острови Хабомаї та острів Шикотан після укладення мирного договору, переконливо свідчить про явно непросте зовнішньополітичне становище, у якому опинилася Росія після окупації Криму та агресії на сході України.
Як відомо, ще зовсім нещодавно в Москві стверджували, що укладення мирного договору з Токіо зовсім не є пріоритетом, і взагалі відмовлялися торкатися курильської проблематики.
Цей раунд японсько-російських переговорів також має стати предметом серйозної уваги з боку офіційного Києва, адже є підстави стверджувати, що Москва, безсумнівно, переконуватиме Токіо вийти з антиросійської санкційної коаліції, яка утворилася в світі за останні роки.
Теракт в Афганістані
Понад 100 представників афганських сил безпеки загинуло внаслідок терористичної атаки угруповання «Талібан» на тренувально-навчальний центр неподалік столиці Афганістану, міста Кабула.
Сам напад експерти розглядають як можливу відповідь «Талібану» на невдачу у переговорах з американською стороною, що спорадично проходять у різних країнах Близького Сходу.
Брекзит спонукає фінансові гіганти переміщуватись в інші місця
У понеділок Тереза Мей виступила у стінах палати представників. Попри очікування нових конкретних пропозицій щодо угоди про вихід з ЄС, виступ прем’єр-міністра та відповіді на запитання парламентарів були зосереджені на досягненні згоди з документом, який вона пропонує, в цілому. Очевидно, Тереза Мей вирішила докласти зусиль до здобуття консенсусу навколо питання, що найбільше розколює політиків, – щодо кордону з Ірландією.
Наче їй на допомогу прийшов польський міністр закордонних справ, який висунув пропозицію обмежити тимчасовий статус північноірландського кордону п’ятьма роками. Це є відходом від спільної позиції країн-членів, які вважали, що допоки не буде підписано нову торговельну угоду між Сполученим Королівством та ЄС, режим перетину кордону Північної Ірландії залишатиметься без змін, а остання матиме доступ до спільного ринку. Такий підхід не влаштовував прихильників «жорсткого виходу».
Тим часом ще два фінансових гіганти полишають Британські острови. CME Group, компанія зі щоденним обертом валютних та свопових операцій у 15 млрд дол., переводить свою штаб-квартиру до Амстердама. До данської столиці буде перенесено більшу частину операцій з торгівлі акціями Cboe Global Markets зі щоденним обертом у 8 млрд дол. За даними The Economist, кількість громадян ЄС, які шукають роботу в Лондоні, зменшилась з 15% до 12,6%.
Втім, на тлі заяв, що свідчать про намагання уряду упередити вихід з ЄС без угоди, Goldman Sachs прогнозує зміцнення фунта стерлінгів до ключових валют до кінця року. Брекзит вплинув на ціни на нерухомість, які з 2014 року впали майже на 20%. І поки дехто покидає Туманний Альбіон, інші користуються ситуацією. Так, Кен Гріффін придбав у самому серці Лондона за 122 млн дол. 200-річний маєток, де в часи Другої світової розташовувався офіс Шарля де Голля.
Тест системи протиракетної оборони Ізраїлю
Сьогодні, 22 січня о 6:45 на авіабазі ВПС Ізраїлю «Пальмахім» відбулося успішне випробування системи протиракетної оборони «Хец-3» (Arrow-3), призначеної для перехоплення у стратосфері балістичних ракет з дальністю польоту від 400 км до 2000 км (на кшталт іранських «Шахаб-3» і «Садж»), а також ракет середньої дальності – від 3000 км до 5500 км.
Розробку й тестування нової системи ПРО здійснює з 2009 року міністерство оборони Ізраїлю спільно з агентством протиракетної оборони США. У перспективі «Хец-3» розглядається як один з п'яти компонентів у багатошаровій системі ПРО Ізраїлю, до якої вже включено комплекси «Залізний купол», «Хец-2» та «Чарівна паличка/Праща Давида». А також тактична система «Залізний промінь», призначена для знищення ракет надмалої дальності (до 7 км), артилерійських та мінометних снарядів.
Підписання Угоди про вільну торгівлю між Україною й Ізраїлем та підтримка з боку Єрусалимського патріархату автокефалії Української православної церкви є важливими для двосторонніх стосунків. Але чого Україні дійсно варто повчитись у Ізраїлю, так це того, як за неповних 33 роки створити одну з найкращих у світі систем ПРО (з огляду на високу точність і великий радіус дії).
Олександр Хара, Олег Бєлоколос та Олександр Поліщук, Фонду «Майдан закордонних справ»
