Французький політичний клас дослухається до своїх громадян
25 квітня Президент Франції Е. Макрон планує оголосити свій план реформ, які є реакцією на піврічні вуличні протести «жовтих жилетів». Цей план дій може стати вирішальним для його політичного майбутнього і вже отримав в ЗМІ назву «Другий акт» президентства Макрона. Влада готувалася зробити це раніше, 15 квітня, однак жахлива пожежа кафедрального собору Нотр Дам в Парижі змусила її відкласти свої плани.
41-річний Макрон прийшов до влади в 2017 році на сподіваннях виборців оновити політичні процеси в країні. Однак після листопаду 2018 року з початком вуличних протестів проти зростаючої нерівності ці очікування вичерпалися. Рейтинг його популярності за два роки знизився з понад 60% до менше 30%. Під загрозою опинились амбітні плани модернізації країни та підняття її престижу.
Тепер Макрон планує оголосити про низку важливих, хоча нереволюційних реформ, які підготував його уряд для того, аби виправити ситуацію. Ідеться про скорочення податків для середнього класу та закриття елітної Вищої школи національного управління в Страсбурзі, яка стала наочним прикладом нерівності в сфері освіти. Дефіцит бюджету Макрон планує компенсувати жорсткими заходами проти тих, хто ухиляється від сплати податків. Передбачається перегляд до 2020 року непопулярного рішення президента від 2017 року про скорочення «солідарного податку на багатство» для найбільш заможних громадян.
Чи можна було запобігти терористичним нападам на Шрі-Ланці?
Світ продовжує обговорювати нещодавні терористичні атаки на Шрі-Ланці, що сталися в неділю на Великдень. За останніми даними кількість жертв фанатиків перевищила 350, близько 500 людей дістали поранення.
Разом із тим, уже в понеділок почали з’являтися підозри, що за нападами на невинних людей можуть стояти організовані ісламісти, а 23 квітня ціла низка міжнародних медіа повідомила про те, що Індія попереджала владу Шрі-Ланки про ймовірність терористичного нападу. Відповідна інформація була отримана індійськими спецслужбами від одного з бойовиків, що належав до угруповання Ісламська держава. Більш того, Делі начебто навіть передав правоохоронцям Шрі-Ланки ім’я тамтешнього екстреміста, якого раніше готував заарештований бойовик-ісламіст. Також учора, 23 квітня, Ісламська держава оприлюднила відео, де заявила про свою участь у здійсненні нападу «на християн у Шрі-Ланці».
За наявною інформацією, група прибічників Ісламської держави у кількості 100-150 осіб сформувалася на Шрі-Ланці за певний час перед нападами, проходила ідеологічну підготовку, відзначалася актами вандалізму проти буддистських культових споруд і лише очікувала на прибуття бойовика, який мав би досвід військових дій у лавах ісламістів і міг би організувати серію терористичних нападів.
Отже, припущення деяких експертів про те, що після розгрому угруповання Ісламська держава в Сирії та Іраку бойовики, які повертаються до своїх країн, можуть створювати серйозну небезпеку, отримали криваве підтвердження. Тепер спеціальним службам держав, громадяни яких воювали на боці бузувірів з Ісламської держави і наразі прагнуть дістатися додому, є над чим замислитися...
Олексій Куроп’ятник та Олег Бєлоколос з Фонду «Майдан закордонних справ»
