Світ щодня. 4 березня

В Єврозоні створюється новий фіскальний інструмент для розвитку

Країни-члени Єврозони під проводом Франції та Німеччини  прагнуть посилити  конкурентоздатність та економічну ефективність Європи шляхом вирівнювання показників розвитку економік та посилення внутрішньої конкуренції через реалізацію спільних інвестиційних проектів. Проблемою стало створення джерела фінансування цих проектів – окремого бюджету Єврозони як доповнення до загального бюджету Євросоюзу. Ще 14 грудня 2018 року вони досягли принципової домовленості про створення спеціального бюджету Єврозони як джерела фінансування таких трансформацій. Проте поки що Франція та Єврокомісія не переконали усіх країн-членів у необхідності створення стабілізаційного фонду («механізму») на випадок економічних негараздів та криз. Однак навіть у скороченому вигляді Єврозона, як економічне ядро Євросоюзу, стає більш централізованою.  

21 лютого Франція та Німеччина внесли на розгляд ЄС конкретні пропозиції щодо нового бюджетного інструменту для Єврозони, який має підтримати національні реформи та інвестиції. Країнам-членам Єврозони пропонується співфінансувати частину інвестиційних проектів, а у випадку економічних проблем конкретна країна зменшить свою частку. Документ Франції та Німеччини не визначає  конкретний бюджет Єврозони, лише пропонує започаткувати його створення із символічних внесків кран-членів. Єврокомісія бачить бюджет у розмірі 55 млрд. євро завдяки запровадженню окремого податку на трансакцію. Країни-скептики на чолі із Нідерландами вважають, що бюджет Єврозони має стати частиною загального бюджету ЄС. Питання залишається дискусійним і буде визначатися протягом року, але загальною тенденцією Євросоюзу є подальша його централізація, передача додаткових повноважень країн-членів до Брюсселю.

Співробітник шведської високотехнологічної компанії заарештований за шпигунство на користь Росії

У Стокгольмі заарештовано співробітника однієї з компаній, що спеціалізуються на високих технологіях. За інформацією шведської контррозвідки, він діяв в інтересах російського шпигуна під дипломатичним прикриттям, якого поліція була вимушена відпустити з огляду на дипломатичний імунітет. За словами шефа спецслужби, останні декілька років у Швеції збільшилася шпигунська активність та спроби втручання у внутрішню політику. «Найбільшу загрозу у цьому відношенні становить Росія», – зазначив він.

Swedbank визнав свою участь у відмиванні російських брудних грошей

Після оприлюднення журналістського розслідування Swedbank – найбільший банк, що працює в Балтійських країнах, визнав, що через свою естонську «доньку» розширював персонал, задіяний в операціях із грошима російських клієнтів. Щонайменше 4,3 млрд. дол. російських грошей було влито в західну фінансову систему за допомогою підозрілих транзакцій. Розслідування Мінюста США щодо відмивання через естонські банки 230 млрд. дол. вже спричинило втрату Swedbank п’ятої частини його ринкової вартості (близько 5 млрд. дол.).

Індія-Пакистан: що далі?

Цими днями відносини між Індією та Пакистаном дещо розрядились після того, як у п’ятницю ввечері пакистанська влада передала Делі індійського пілота літака, збитого 27 лютого. Пакистанські військові зазначили, що даний жест є демонстрацією доброї волі «з метою деескалації відносин з Індією».

Водночас небезпека конфлікту між цими двома ядерними державами залишається. І хоча військова потуга Індії виглядає солідніше, ніж  Пакистану, кількість ядерних боєголовок, що знаходяться в розпорядженні обох держав, є практично рівною – за оцінками Стокгольмського інститут миру – приблизно по 140. 

Між тим, до врегулювання індійсько-пакистанських відносин настійливо закликають США, стурбовані забезпеченням миру й безпеки в регіоні. 

Олексій Куроп’ятник, Олег Бєлоколос та Олександр Хара з Фонду «Майдан закордонних справ»

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації