Непевна денуклеаризація
Нещодавнє випробовування Північною Кореєю ракет малої дальності та масштабні військові навчання, проведені 4 травня, за якими начебто спостерігав особисто лідер КНДР Кім Чен Ин, знов зробили непевними перспективи можливої денуклеаризації Корейського півострова. Водночас, багато хто у світі поціновує таку поведінку Пхеньяна як своєрідний тиск на Вашингтон.
У Сполучених Штатах, де, згідно з наявною інформацією, уважно спостерігають за розвитком ситуації в КНДР, вочевидь, не змогли не звернути увагу на те, що агресивні настрої Північної Кореї посилилися саме після зустрічі Кім Чен Ина і Володимира Путіна у Владивостоку 24 квітня.
Навряд чи змінить ситуацію й телефонна розмова американського і російського президентів, що відбулася 3 травня, під час якої обговорювалася й північно-корейська проблематика. Адміністрація Трампа наразі явно не готова йти на поступки Кім Чен Ину, який до того ж ще й не полишає провокацій на кшталт згаданих навчань.
В Північній Македонії президентські вибори виграв урядовий кандидат
Стево Пендаровський, прозахідний кандидат, виграв із 51,7% голосів президентські вибори в Північній Македонії, які відбулися в неділю, 5 травня. Пендаровський представляв правлячу коаліцію. Він є науковцем із тривалим досвідом держслужбовця на високих посадах. Його опонентом була Гордана Сільяновська-Давкова, представник партії націоналістів VMRO-DPMNE, яка набрала 44,7% голосів. Два тижні тому, 21 квітня, ці два кандидати вийшли до другого туру виборів із майже однаковими результатами. У Північній Македонії посада Президента є церемоніальною, однак це головнокомандувач збройних сил та підписант законів, ухвалених парламентом.
Сільяновська-Давкова також є прозахідним політиком, професором університету, але вона виступає проти зміни назви країни. Ця тема стала на виборах основною в політичних дискусіях, оскільки відбулася на вимогу Греції під приводом того, що попередня назва містить територіальні претензії до її північних територій. Зміна назви Македонії відбулася на початку поточного року, вона відкрила країні перспективу членства в ЄС та НАТО, однак продовжує розколювати мешканців країни.
Опозиція звинувачує уряд у зволіканні із проведенням економічних реформ, що стало причиною доволі низької явки на виборах – 46,6% (при мінімумі 40%). Більше того, партія націоналістів звинуватила уряд у фальсифікації виборів, зокрема у підкупі та залякуванні виборців.
Олексій Куроп’ятник та Олег Бєлоколос з Фонду «Майдан закордонних справ»
