Олександр Поліщук
військовий дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ»
Головні події: балтійсько-американський саміт; майбутнє миротворчої діяльності ООН; Facebook як інструмент виборчих маніпуляцій; «справа Пола Манафорта»; світ на порозі нової війни.
Під час балтійсько-американського саміту з нагоди сторіччя здобуття незалежності трьома країнами Балтії президенти Даля Грібаускайте (Литва), Керсті Кальюлайд (Естонія) та Раймондс Вейоніс (Латвія) намагалися переконати Дональда Трампа в необхідності розгортання додаткових військових сил на територіях цих країн заради зміцнення східного флангу НАТО та протидії агресивній політиці Росії. Зокрема, лідери Балтійських держав просять США розширити «протиракетну парасольку» НАТО на їхні країни. Реакція очільника Білого дому на ці пропозиції була більш ніж стриманою, вочевидь через заплановану на найближчий час зустріч з Володимиром Путіним у Вашингтоні.
У контексті вірогідного розгортання миротворчої місії в Україні викликає інтерес принципова дискусія щодо модальності операцій з підтримання миру та безпеки, що триває у штаб-квартирі ООН. Основні розбіжності у позиціях членів Ради безпеки полягають у тому, що Росія, КНР та Рух неприєднання розглядають такі операції як інструмент сприяння приймаючій країні у вирішенні конфлікту, де миротворчі контингенти діють виключно в рамках наданих такою країною дозволів.
Інші держави – члени Ради безпеки, передусім США, Франція та Сполучене Королівство, намагаються надати операціям з підтримання миру та безпеки набагато ширшого значення. Вони вважають, що основне завдання таких операцій полягає у сприянні виконанню досягнутих мирних домовленостей між сторонами конфлікту та захисті мирного населення за будь-яких обставин, зокрема від протиправних дій. При цьому ООН з метою підвищення ефективності операцій повинна впроваджувати новітні технології задля удосконалення розвідувальних можливостей миротворчих контингентів.
Виходячи з цього, Україні вкрай важливо наполягати на міжнародному визнанні Росії учасником збройного конфлікту на Донбасі, що даватиме змогу першочергово захистити населення тимчасово непідконтрольних територій ОРДЛО від свавілля проросійських маріонеткових режимів.
Набирає обертів та обростає новими подробицями скандал з використанням файлів Cambridge Analytica для оплачуваних групами на кшталт BeLeave маніпуляцій думками користувачів соцмереж, особисті дані яких, можливо, були отримані від Facebook.
Розслідування цього скандалу здійснюється тепер обабіч Атлантики – у Великій Британії та США. Британські видання Observer та Guardian протягом року досліджували, яким чином можуть використовуватися персональні дані в епоху цифрових технологій з метою впливу на проведення політичних кампаній – від виборів у США до референдуму щодо Брекзиту. Результати журналістських розслідувань шокували публіку та викликали швидку реакцію у владних структурах цих країн.
Слідом за свідченнями у британському парламенті колишнього директора з досліджень компанії Cambridge Analytica Крістофера Вайлі щодо «обдурювання» виборців Сполученого Королівства в ході підготовки до референдуму про вихід з Європейського Союзу Конгрес США вимагає свідчень про витік особистих даних від Марка Цукерберга – засновника соціальної мережі Facebook.
Попередньо керівництво Facebook інформувало, що кількість акаунтів, до яких нелегально отримала доступ британська компанія Cambridge Analytica, перевищує заявлені раніше 50 мільйонів та насправді охоплює близько 87 мільйонів користувачів. Їхні персональні дані могли бути використані для ведення політичної реклами.
На слухання у Конгресі, заплановані на 10 годину 11 квітня 2018 року, будуть також викликані головний виконавчий директор Google Сундар Пічаї та гендиректор Twitter Джек Дорсі. Із результатів цього розслідування стане зрозумілим, чи можливі подібні маніпуляції з українськими виборцями на наступних президентських і парламентських виборах.
Розслідування спеціального прокурора США Роберта Мюллера виявило, що партнер Пола Манафорта Рік Гейтс в останні тижні перед президентськими виборами в США 2016 року мав контакти з екс-офіцером російської розвідки Костянтином Килимником. Килимник працював з Манафортом під час його роботи в Україні на «Партію регіонів». Пол Манафорт заперечує, що Килимник мав зв’язки з російською розвідкою, однак у судових документах офісу спеціального прокурора вказується, що Рік Гейтс знав, що Костянтин Килимник був екс-офіцером ГРУ ГШ РФ. Водночас Роберт Мюллер заявив, що наразі не розглядає президента США Дональда Трампа як суб’єкта обвинувачення. Однак наголосив, що розслідування ще не закінчено, і наразі він готує доповідь про дії президента під час перебування на посаді та його можливе перешкоджання правосуддю.
На тлі бурхливого обговорення масового видворення російських дипломатів з європейських країн поза публічною увагою залишилося більш важливе рішення Лондона щодо адаптації засад безпекової та оборонної політики до нових реалій. Зокрема, 28 березня ц. р. під назвою «Доктрина об’єднання» було оприлюднено зміни до Стратегії національної безпеки Великої Британії. З цього приводу міністр оборони Великої Британії Гевін Вільямсон у заяві від 2 квітня оголосив, що «Велика Британія вступила в нову епоху ведення війни й повинна посилювати оборонну спроможність для відповіді російській загрозі та глобальній нестабільності. Президент Путін використовує зростаючі гібридні можливості для підриву та дестабілізації, здійснення деструктивного впливу на країни в усьому світі».
Практично за два місяці до того, 21 січня, США опублікували оновлену стратегію національної безпеки, яка також не виключає можливості виникнення у довгостроковій перспективі широкомасштабної війни або збройного конфлікту. Міністр оборони США Джеймс Меттіс, анонсуючи оновлену стратегію в Університеті Гопкінса, наголосив, що світ повертається до суперництва між основними гравцями. Спричинена цим глобальна нестабільність та невизначеність із викликами, які кидають світові Росія та Китай, поряд із загрозами від країн-ізгоїв, таких як Північна Корея та Іран, набувають першочергового значення для національної безпеки Сполучених Штатів.
Таким чином, два найбільш впливових світових гравці починають готуватися до можливої глобальної війни.
