Світ за тиждень 23 - 27 липня 2018 року

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олександр Хара

експерт фонду "Майдан закордонних справ"


Нещодавно в мережі глузували з начебто нетверезого Жан-Клода Юнкера, якого на саміті НАТО зненацька прихопив радикуліт, а сьогодні його славлять як героя. Намагаючись вирішити проблему дефіциту торгівельного балансу з ЄС (торік він становив 151 мільярд доларів) та просунути американські бізнес-інтереси на європейському континенті, американський президент погрожував європейцям тарифними перепонами. Але старому та досвідченому євробюрократу вдалося відвернути торгівельну війну з США та й ще малою ціною. Як і в ситуації з Кім Чен Ином, Трамп припинив свої нападки на Євросоюз, отримавши доволі розмиті гарантії. За результатами перемовин, не тільки не буде введено обмежувальних тарифів, а навпаки – сторони домовились «працювати разом у напрямку нульових тарифів, скасування нетарифних обмежень та субсидій». Утім, усе це не стосуватиметься автоіндустрії – болючого для Трампа питання, адже лише три німецьких компанії (Mercedes, BMW, Audi) контролюють 42% американського ринку престижних авто. Як перемогу Трамп може записати собі «зменшення бар’єрів та збільшення обсягів надання послуг, торгівлі хімічною, фармакологічною та медичною продукцією, а також сої», яку в ЄС взагалі не вирощують. Пообіцяли європейці й збільшити закупки американського скрапленого газу, хоча це навряд означатиме, що німці відмоляться від «Північного потоку 2», а обсяги імпорту будуть відчутно збільшеними, адже в Європі ще не створено достатньої інфраструктури, у тій-таки Німеччині взагалі немає LNG-терміналу.

Допис Трампа в Твіттері капслоком, де він пригрозив Ірану наслідками, «ВІД ЯКИХ МАЛО ХТО В ІСТОРІЇ СТРАЖДАВ», викликав зворотну войовничу риторику. Тегеран погрожує прикриттям Ормузської протоки (її найменша ширина– 55 метрів), через яку експортується 40% світової нафти, що постачається морем. Такий сценарій означатиме енергетичний шок глобального масштабу та збройне протистояння з непередбачуваними наслідками не лише для регіону.

У середу сенатори «підсмажували» державного секретаря Майка Помпео, який давав свідчення щодо гельсінського саміту Путіна та Трампа, а також актуальних аспектів зовнішньої політики Білого дому, зокрема Ірану. Йому вдалося уникнути питань, на які, схоже, він і сам не знав відповіді. Фраза Помпео, що «не за словами президента, а за практичними справами слід оцінювати Адміністрацію», означала не що інше, як очевидну різницю в поглядах, підходах та діях президента та членів кабінету й бюрократів. Утім, згодом він виправився, кажучи, що розбіжностей з президентом, який формулює політику, насправді не існує.

Те, що напередодні зустрічі з Путіним Трамп не відкидав можливості визнання Криму російським, підштовхнуло конгресменів зареєструвати законопроект щодо визначення політики невизнання анексії. Після повернення з Фінляндії його піддали жорсткій критиці за м’яку поведінку з Путіним. І ось, немовби виправляючись, перед виступом у комітеті з питань зовнішніх відносин Помпео оголошує Кримську декларацію – офіційну позицію США щодо невизнання незаконної анексії Криму. Попри слова речниці російського МЗС, що не слід серйозно ставитися до таких документів, адже сам Трамп показав, що може розривати угоди. Це більше, ніж неприємний сюрприз Росії, оскільки за ним матимуть місце й інші дії, зокрема, санкції. На додаток до цього майже синхронно подібні документи оприлюднили міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та Польщі, а за ними й інші європейські країни. Навіть голова італійського зовнішньополітичного відомства дружньої до Росії Італії дезавуював попередню заяву віце-прем’єра та міністра внутрішніх справ щодо начебто готовності уряду визнати анексію.

Міністр закордонних справ у супроводі начальника генерального штабу РФ здійснили вояж до Берліна та Парижа. Заявленою метою були Сирія та Україна, але присутність Гєрасімова свідчить про приховані мотиви візиту. Річ у тому, що Німеччина взагалі «не присутня» в Сирії, ані у військовому плані, ані в переговорних конфігураціях, а щодо питання введення миротворців на Донбас точно не потрібен начальних генштабу. Тим більше, що російські «миротворчо»-окупаційні війська присутні і в Криму, і на Донбасі з 2014 року. Очевидно, Москва намагається використати протиріччя між обома берегами Атлантики, що випливли під час брюссельського самміту НАТО, а також утаємничені домовленості між Трампом і Путіним. Якщо Лавров і казав щось про Україну, то це було попередження, мовляв, її за жодних умов не можна приймати до НАТО.

Колишній адвокат Трампа, у якого знайшли аудіозаписи розмов зі своїм клієнтом, зокрема й щодо питання здійснення платежу за мовчання колишній порнозірці, що повністю заперечує невгомонний Дональд, знов створив привід, вартий передовиць. Майкл Коєн стверджує, що Трампу було відомо про плановану зустріч його сина, зятя та керівника виборчої кампанії з пов’язаною із Кремлем російською адвокатесою, яка обіцяла компромат на Гіларі Клінтон. Дотепер Трамп та решта його команди заперечували це, дехто навіть під присягою. Такі докази можуть стати важливим елементом у розслідуванні спецпрокурора Мюллера щодо зв’язків Трампа та його команди з Кремлем. Тим часом 11 конгресменів-республіканців, за дивним збігом обставин вісім із них нещодавно їздили до Москви, розпочали процедуру відкликання заступника міністра юстиції Розенштейна, який курує розслідування спецпрокурора…

Департамент державної безпеки США повідомив про факти атак з боку російських хакерів на державні установи, елементи авіаційної, атомної та енергетичної інфраструктури.

Тисячі поляків вийшли на вулиці понад двадцяти міст по всій країні на знак протесту проти підписаного президентом Дудою закону, що посилює його вплив на судову гілку влади. На початку місяця під тиском «на пенсію» було випроваджено 22 судді Вищого суду, а його голова відмовилась від такої участі. За новим законом правляча партія буде здатна призначити більш лояльного суддю, адже процедуру задля цього було значно спрощено. Польща перебуває під розслідуванням Єврокомісії, що загрожує їй позбавленням голосу, до того ж, щодо дій Варшави до судів подано декілька справ.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації