Світ за тиждень. 25 червня – 1 липня 2018 року

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олександр Хара

дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ»


Головні події: Крим – не «гамбургер»?; чи стане Гельсінський саміт Дональда Трампа з Володимиром Путіним більш результативним, ніж Сінгапурський з Кім Чен Ином?; нафтовий «подарунок» президента США Тегерану та Москві; тихоокеанський вояж очільника Пентагону; кенгуру озброюються проти дракона; проблема біженців розвалює правлячу коаліцію у ФРН; Канада запровадила дзеркальні тарифні обмеження проти США.

Слова Дональда Трампа, що він не виключає ймовірності визнання Криму російським, сколихнули не лише українську громадськість (офіційна реакція традиційно відсутня). Такий поворот риторики став шоком для політиків, експертів та журналістів по обидва боки Атлантики, адже фактично підтверджує повну руйнацію архітектури європейської безпеки, що склалась після Другої світової війни, спаплюження міжнародного права, а також повертає світ до часів, коли надпотуги вирішували долю малих країн. Розтлумачуючи слова свого боса, Джон Болтон наголосив, що «визнання не є позицією США». Втім, він також зазначив, що саме президент Сполучених Штатів формує політику, а не він.

Через тиждень у Гельсінкі планується проведення американсько-російського саміту, де Трамп намагатиметься повторити успіх зустрічі з північнокорейським диктатором, принаймні щоб усе скидалося на успіх. Навіть Дмитро Кисельов з каналу «Росія-1» глузував з саміту Трампа та Кім Чен Ина, назвавши його «історичною порожнечею». Можливо, цього разу господар Білого дому отримує й той самий результат, а ось у Кремлі сподіваються на щось більше. Зустріч дасть можливість Путіну вдавати з себе лідера глобального масштабу, зі світоглядом якого краще погодитись. У Москві сподіваються зафіксувати на папері, можливо, у вигляді спільної заяви, кроки, спрямовані на покращення російсько-американських взаємин, а також спільні дії з тих питань, де немає антагонізму. Невідомо, чи потрапить до документа українська проблематика, адже за словами радника президента США з питань національної безпеки Болтона, який перебував у Москві з метою підготовки саміту, американці «збираються погодитися з тим, що мають розбіжності [з Росією] щодо України».

Неприємним подарунком Путіну напередодні саміту стала домовленість американського президента з королем Саудівської Аравії щодо нарощення видобутку нафти до 2 млн барелів за добу. І це на додаток до збільшення видобутку до 1 млн барелів, яке погодили країни ОПЕК та РФ двома тижнями раніше. Попри те що падіння цін на нафту зачепить прибутки «бензоколонки», націлене воно передусім на здійснення тиску на союзника Москви – Тегеран. Індійське міністерство енергетики поінформувало національні компанії про ймовірність повного припинення імпорту іранської нафти (друге за обсягами імпорту місце після Китаю), адже малоймовірно, що уряду не вдасться отримати виняток з санкційної заборони Сполучених Штатів імпортувати іранську нафту. Схоже, у Вашингтоні вважають, що дисципліновані союзники (Індію американці позиціонують як одного з ключових союзників у Індо-Тихоокеанському регіоні) для того й потрібні, щоб з їхньою допомогою боротися з супротивниками.

Міністр оборони США Джеймс Меттіс здійснив візити до Китаю, Південної Кореї та Японії. Головною метою зустрічей у Пекіні було «зменшення ризику стратегічної невизначеності», а також «усвідомлення потенційних сфер для співпраці, включаючи спільний інтерес у ядерному роззброєнні Північної Кореї». Втім, вислів Сі Цзіньпіна, що Китай «не може втратити ані дюйму території, переданої нашими предками. Тим часом ми нічого не хочемо від інших», явно не додав бажаної стратегічної визначеності. Вочевидь це означає те, що Китай нарощуватиме військові потужності задля майбутнього поглинання Тайваню, а також розширюватиме вплив на спірні території в Південно-Китайському морі.

Місією Меттіса в Сеулі було заспокоєння союзника після необережних заяв Трампа та скасування спільних військових навчань. Міністр оборони США підтвердив, що відносини з Корейською Республікою будуються на спільних цінностях та безпекових інтересах, гарантії безпеки – як дипломатичні, так і воєнні – залишаються непорушними, отже, кількість американських військових на півострові не зменшуватиметься (28,5 тис. осіб).

У Токіо міністри оборони обговорили «можливості для розширення спроможностей Альянсу, поглиблення співпраці та посилення регіональної безпеки». Йшлося як про короткотермінові загрози, як-от ядерна та ракетна програми КНДР, так і про довготермінові виклики – Китай. Разом з цим відбулася дискусія й щодо чутливих питань, зокрема, передислокації американських морпіхів з Окінави, а також переміщення авіаційного пункту у менш заселену частину острова.

Тим часом Вашингтон розглядає питання модернізації системи протиракетної оборони «Іджіс» (на суму 185 млн дол.) свого іншого регіонального союзника – Австралії, а Лондон уклав з Канберрою угоду на будівництво дев’ятьох фрегатів (вартість контракту – 26 млрд дол.). Ці кроки явно покликані знизити занепокоєння австралійських союзників зростаючою міццю Китаю в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Схоже, ЄС пройшов випробування біженцями, адже на саміті з цієї проблематики було знайдено складний компроміс. Питання полягає в тому, скільки цього рішення триматимуться та чи збережеться правляча коаліція в Німеччині. Ангела Меркель наполягає на загальноєвропейському підході та більшій гнучкості у питанні прийняття мігрантів та біженців, у той час як міністр внутрішніх справ від коаліційного Християнсько-соціального союзу обіймає більш жорстку позицію – обмеження потоку до країни в цілому. Понеділок визначено як крайній термін досягнення компромісу, інакше з відставкою міністра й без того хитка політична стабільність зазнає удару, що може призвести й до позачергових виборів. Навряд чи такий перебіг подій задовольнить канцлера, яка з великими складнощами ледь зібрала докупи нинішню коаліцію…

У відповідь на дискримінаційні тарифи адміністрації США (25% на сталь та 10% на алюміній), у День Канади (1 липня) уряд цієї країни запровадив симетричні обмеження на товари загальною вартістю 12,6 млрд дол. Окрім 25% на імпорт американської сталі, 10% мито стягуватиметься зі споживчих товарів та продуктів харчування.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації