Світ за тиждень. 28 січня - 02 лютого 2017 року

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Фонд «Майдан закордонних справ» продовжує спільний з політичною партією «Українське об'єднання патріотів – УКРОП» проект «Світ за тиждень».

Головні події: Трамп звернувся до нації з промовою про стан країни; «тітонька Мей» у Піднебесній; «Кремлівська доповідь», або Зло названо поіменно.

Олександр Хара

дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"


Безумовно, звернення Дональда Трампа до американської нації було головною медійною подією тижня. Якщо оминути згадку про його президентські досягнення, зокрема створення 2,4 млн робочих місць (найменший показник безробіття за 17 років), зниження податкового навантаження та найвищий показник ділової активності, то є такі цікаві моменти. Передусім, Трамп просував свою більш жорстку програму реформування імміграційної системи, яка неодмінно зіткнеться з протидією демократичної меншості Конгресу. Розвиваючи власну передвиборчу обіцянку, Трамп ініціював створення фонду в розмірі 1,5 трлн дол. задля реалізації широкомасштабних інфраструктурних проектів. Не забув він згадати й ворогів США (Іран та КНДР), терористичні угруповання, а також суперників – Китай і Росію. «Слабкість – це прямий шлях до конфліктів, а неперевершена потуга – найнадійніший засіб нашої оборони», – зазначив він, маючи плани щодо суттєвого посилення воєнного компоненту американської сили.

Метою триденного візиту до Китаю британського прем´єр-міністра Терези Мей було налагодження нового типу відносин з глобальною потугою, що обумовлено необхідністю пошуку свого місця під сонцем після Брекзиту. Терезу Мей супроводжувала делегація з 50 підприємців, які уклали з китайськими партнерами угоди на суму понад 13 млрд дол., що обіцяє створення на Туманному Альбіоні 2,5 тис. робочих місць. Лише лондонське Сіті – фінансове серце Європи – реалізуватиме контракти на 1 млрд дол. Задоволені візитом китайці почали називати її «тітонька», у той час як удома мовчання пані Мей щодо незадовільного стану з правами людини викликало обурення. Навіть екс-прем´єр Джон Мейджор, який був одним з перших західних політиків, що відвідали Китай після кривавого придушення протестів на площі Тяньаньмень у 1989 році, публічно гостро критикував керівництво країни. До того ж, критикуючи обмін прав людини на контракти, оглядачі згадують, що під час візиту Сі Цзіньпіна до Лондона було укладено угод на суму, у 4,5 разу більшу. «Прагматичний» підхід обумовлено бажанням англійської влади мати впевненість у можливості досягнення кращих умов торгівлі після виходу з ЄС. Китайці залишилися задоволені готовністю Британії підтримувати реалізацію амбітного проекту «Один пояс, один шлях», що має на меті з’єднати Піднебесну через транзитні країни з Європою.

Виконуючи положення Закону про «Протидію супротивникам Америки через санкції», мінфін США опублікував список російської номенклатури та олігархів, які можуть потрапити під санкції. «Санкційний король», колишній високопоставлений дипломат Деніел Фрід сформулював мету списку так: «щоб змінити поведінку, простимулювати російську еліту як окремих осіб триматися на відстані від Путіна, а також примусити їх як клас усвідомити, що всім було б краще, якби Путін не розв´язував війн зі своїми сусідами або не атакував США чи Європу виборчими махінаціями або дезінформацією».

Попри те що удару формально ще не завдано, де-факто санкції почали діяти на другий день після прийняття закону, адже тоді російські олігархи втратили 3,2 млрд дол., а з оприлюдненням доповіді – ще 1,1 млрд дол. Торік було зафіксовано декілька хвиль закриття банківських рахунків у США без жодних пояснень, заморожувалися фінансові транзакції до Росії та України, банки почали вимагати додаткові дані. ВТБ був змушений закрити венчурний фонд вартістю понад 50 млн дол.

Готуючись до невідворотного, російський бізнес потягнувся за океан задля проведення стрес-тесту на вірогідність потрапляння під санкційний молот – проведення консультацій з посадовими особами та колишніми державними службовцями, рекрутування лобістських структур або (менш щасливі) – з метою екстреного виведення своїх активів.

Найбільші державний та приватний банки Росії – «Сбербанк» та «Альфа-банк» (активи – 418 млрд дол. та 37 млрд дол.) виявили надзвичайну обережність, аби не потрапити під санкції. Перший сторониться будь-яких банківсько-фінансових операцій з Кримом, а другий відмовився від обслуговування підприємств ОПК. Уряд був вимушений створити спеціальний банк для фінансування оборонки та оперативний штаб її розвитку в умовах посилення санкцій. Також було поширено режим секретності на низку фінансових послуг та даних діяльності держпідприємств. «Роснефть» на п´ять років призупинила геологорозвідку та буріння на Південно-Чорноморській ділянці.

Перед бізнесом постає дилема: чи тримати свій капітал у високодохідній західній, передусім американській економіці, в умовах хоча й ризику замороження, але точно не втрати активів, чи відгукнутися на заклики російської влади повертати гроші у «рідну гавань». На додачу до того, що ініційований урядом випуск валютних облігацій для репатріації капіталу не виглядає привабливим інструментом, бізнесменів не тішать перспективи його втрати, адже Росія посідає 106-те місце зі 137 за показником захисту приватної власності у Глобальному індексі конкурентоспроможності. Саме це було й залишається причиною масової скупки закордонних паспортів Кіпру й Мальти, а також отримання дозволів на проживання у Греції, Італії, Іспанії та Португалії.

Нові санкції можуть посилити загальний акумулюючий ефект. Так, за даними ЦБ РФ, чистий відплив капіталу за чотири роки санкцій становить 258 млрд дол. Після рекордних 150 млрд дол. у 2014 році він має тенденцію до зниження, але чи може це заспокоювати, коли минулорічний показник сягнув 31,3 млрд дол.? При цьому прямі закордонні інвестиції скоротилися у сім разів та становлять 10 млрд дол. на рік.

Імовірне запровадження обмежень на операції із зовнішнім боргом (530 млрд дол.) не лише прикриє лазівку, що дозволяла запозичувати на зовнішніх ринках, а й може утворити діру розміром щонайменше у 4-8 млрд дол. (в цілому іноземці володіють борговими зобов´язаннями на суму 38 млрд дол.), а рубль може втратити до 20% вартості.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації