Світ за тиждень. 7-11 травня 2018 року

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олег Бєлоколос

експерт фонду «Майдан закордонних справ»


Фонд «Майдан закордонних справ» продовжує спільний з політичною партією «Українське об'єднання патріотів – УКРОП» проект «Світ за тиждень».

Головні події: інавгурація президента Росії; вихід США з багатосторонньої ядерної угоди з Іраном; оприлюднено час і місце майбутнього саміту США – КНДР; Ізраїль завдав ракетних ударів по позиціях іранських військових у Сирії.

Цілком імовірно, що найголовніші події цього тижня у світі визначатимуть долю окремих країн та цілих регіонів на роки вперед.

7 травня керманич Росії Путін виступив з інавгураційною промовою та виклав своє публічне бачення нового президентського терміну. Чому саме публічне? Тому, що він і втаємничене коло наближених до нього осіб чудово розуміють, що адресатом усіх цих гасел є пересічні росіяни. Адже після останньої хвилі поглиблення міжнародної ізоляції Росії саме вони сьогодні є головною аудиторією президента Путіна.

Можна констатувати, що за час правління Путіна Росія пройшла шлях від так званої ліберальної імперії до класичного авторитаризму, де будь-які демократичні процеси підмінені їхньої імітацією, ЗМІ перебувають під повним контролем влади, а населення посилено обробляється потужною пропагандою.

Водночас, попри бравурні реляції керівництва Росії, ситуація в країні, де перестали працювати майже всі «соціальні ліфти», а кількість бідних становить 22 млн осіб зі 146 млн населення, явно далека від оптимістичної.

Однак найбільш загрозливим для Російської Федерації є втрата необхідної динаміки оновлення виробничої бази на тлі відповідних темпів у світі (наразі це максимум чотири роки), що спрямує її в пастку постійного технологічного відставання. Інакше кажучи, сьогодні російська економіка мала б створювати обладнання для «імпортозаміщення» того, що користуватиметься попитом у 2020 році, зокрема штучний інтелект. А цього не видно навіть на горизонті.

Очевидно, найбільш вірогідний сценарій подальшого розвитку Росії на найближчу перспективу – це розбудова на базі авторитаризму повноцінної диктатури, квола стагнація в економіці з ознаками депресії в окремих сферах.

Як відомо, 8 травня, попри численні заклики звідусіль щодо «продовження діалогу з Тегераном», президент Трамп прийняв рішення, що США мають вийти з багатосторонньої ядерної угоди з Іраном від 14 липня 2015 року. Угодою, яку тоді підписали США, Китай, Британія, Франція, Німеччина, Росія та Іран, зокрема, передбачено зменшення кількості іранських центрифуг для збагачення урану; перетворення реактора Арак на дослідницький; заборона на поставки Тегерану деяких видів зброї; особливий доступ МАГАТЕ до всіх ядерних об’єктів Ірану та поступове скасування антиіранських санкцій.

Лише час покаже, наскільки вдалим є цей рішучий поворот зовнішньої політики США. Та й європейці, які раніше трималися спільної позиції з Вашингтоном, поки насамперед турбуються про гарантії для своїх підприємств, що ведуть бізнес з Іраном.

У четвер, 10 травня, сталася інша важлива подія – президент Сполучених Штатів Дональд Трамп поінформував, що його зустріч з північнокорейським лідером Кім Чен Ином відбудеться в Сінгапурі 12 червня. Якщо президент США знайде таку форму угоди, яка дозволить КНДР позбутися ядерного арсеналу, – це означатиме безперечний успіх американської зовнішньої політики й Трампа особисто.

Наприкінці тижня вкотре загострилася ситуація на Близькому Сході. Так, 10 травня Ізраїль завдав ракетних ударів по позиціях іранських військових у Сирії. За повідомленнями ЗМІ, армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) вразила 35 цілей у Південно-Західній Сирії, зокрема сховища озброєнь, ракетні установки, інфраструктуру та центри розвідки. Деякі джерела не виключають, що серед знищеної військової техніки були поставлені раніше до Сирії комплекси протиповітряної оборони «Бук-М1-2», С-200, С-75 російського виробництва. Зазначалося, що цей крок, названий у Вашингтоні «правом Ізраїлю на самозахист», став відповіддю на нічний удар по ізраїльських позиціях на Голанських висотах 9 травня.

За повідомленнями інформагенцій, ізраїльський міністр оборони Авігдор Ліберман вранці в четвер, 10 травня, зробив недвозначне попередження Ірану. «Якщо в Ізраїлі йде дощ, в Ірані буде злива», – наголосив він. Проте пан Ліберман зазначив, що про початок великої конфронтації не йдеться.

Відомо, що Тегеран є одним з головних союзників сирійського режиму Башара Асада й фінансує добровольців з ліванського руху Хізболла, бойовиків з Іраку, Афганістану та Ємену, які воюють на боці сирійського уряду. Між тим, ця остання атака, яку засудили деякі країни, скидається на вкрай невдалий крок Ірану, котрий, увійшовши до Сирії й де-факто отримавши спільний кордон з ненависною йому країною, має або тримати там війська в бездіяльності, або проводити напади на Ізраїль, ризикуючи одержати нищівний удар у відповідь.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації