Олександр Хара
експерт фонду "Майдан закордонних справ"
Головні події: прісні результати саміту Україна – ЄС; американський каталізатор у європейському болоті; якби Україна була членом НАТО; Росія посідає завойоване місце серед викликів трансатлантичній безпеці; пригоди Трампа на туманному Альбіоні.
Тиждень виявився насиченим міжнародними подіями, адже відбулися саміти Україна – ЄС і НАТО, очільник США відвідав Сполучене Королівство перед зустріччю з російським президентом у понеділок у Гельсінкі.
Попри ювілейний характер, 20-й саміт Україна – ЄС пройшов радше в робочому режимі. Безперечним плюсом є те, що після вступу в дію угод про асоціацію та зону вільної торгівлі спостерігається певна позитивна динаміка в торговельно-економічній галузі. Частка ЄС в українському експорті становить 40%, товарообіг за рік збільшився на чверть (3,3 млрд євро) і сягнув 33 млрд євро. При цьому експорт українських товарів зріс майже на третину. Втім, частка України в торгівлі ЄС ще не перетнула позначки в 1% і навряд чи може суттєво збільшитись, враховуючи сировинний характер експорту.
Заява за результатами саміту містить згадки про підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, «визнання європейських прагнень України та вітання її європейського вибору», засудження дій Росії на Донбасі, у Криму і, вперше, в Азовському морі. Сторони «закликали до негайного звільнення всіх незаконно затриманих та ув’язнених громадян України на Кримському півострові та в Росії». Європейці «підсумували результати широкомасштабного процесу реформ», висловивши сподівання на їхнє продовження. Представники ЄС «підтвердили роль України як стратегічної країни у транзиті газу» та висловили готовність сприяти переговорам з Москвою.
Газова тема спалахнула на саміті НАТО, де під час зустрічі з генсеком Альянсу Дональд Трамп піддав нищівній критиці Німеччину. Його обурило те, що німці, дозволяючи будівництво стратегічного газогону «Північний потік – 2», що збільшить залежність країни від російського газу майже до 70%, водночас очікують, що США захищатимуть їх від Росії. Його слова про те, що Росія повністю контролює Німеччину, примусили Ангелу Меркель згадати, що колись її країна перебувала під радянською окупацією, але зараз вона є незалежною. Окрім майбутніх мільярдів євро, що їх отримає путінський режим від німців, Трампа непокоїть і те, що найпотужніша економіка Європи витрачає лише 1,2% ВВП на оборону і збирається підвищити видатки лише до 1,5% до 2025 року, а не до погоджених на Уельському саміті 2%. Взагалі, тема справедливого розподілу «фінансової ноші» була для американського президента ключовою, що є зрозумілим з огляду на те, що частка Сполучених Штатів у бюджеті НАТО становить 67%. Трамп приголомшив учасників заходу, заявивши, що європейські союзники взагалі мають подвоїти свої внески до спільного бюджету, тобто довести їх до 4% ВВП! Поки що незрозуміло, чи він справді мав це на увазі, чи просто вдався до свого улюбленого бізнес-трюку, коли завищені вимоги й тиск сприяють отриманню від іншої сторони більш вигідних умов.
До речі, якби Україна була членом НАТО, то посіла б друге після США (3,6% ВВП) місце за видатками на оборону, адже витрачає 3% ВВП. При цьому у спільний бюджет Альянсу ми мали б сплатити орієнтовно 76 млн дол. Втім, Україна на шляху до НАТО потрапила в фарватер Грузії, що означає менш швидкий, ніж у дружньої країни, поступ до членства…
Попередні нападки Дональда Трампа на Альянс, навіть вдавані наміри вийти з нього або принаймні не захищати ті країни, що не платять за свою безпеку, спричинили появу Брюссельської декларації щодо трансатлантичної безпеки та солідарності. Документ підтверджує гарантію колективної відповіді у разі нападу на одну з країн – членів НАТО (5-та стаття Вашингтонського договору).
В іншому документі – Декларації Брюссельського саміту – значну увагу приділено Росії та її деструктивній політиці. Власне, російський фактор сприяв низці рішень Альянсу, як-от зростання видатків на оборону, включаючи збільшення частки на придбання нової та модернізацію існуючої зброї й техніки, більш тісну взаємодію з безпекових питань із ЄС, посилення натовського «кулака» – забезпечення спроможності упродовж 30 днів або раніше зібрати 30 механізованих батальйонів, 30 повітряних ескадрилей і 30 військових кораблів. Підтверджуючи політику «відкритих дверей», НАТО запрошує приєднатись до себе колишню югославську республіку Македонію, яка досягла компромісу з Грецією щодо своєї назви. Напевно, за аналогією з Чорногорією Північній Македонії слід очікувати спроби перевороту з боку російських спецслужб, адже у Кремлі Балкани вважають слабким місцем Заходу, що доцільно використати для підриву його єдності.
Сполучені Штати відмовили ЄС у отриманні винятку з санкцій, що почали діяти у зв’язку з розірванням з боку Вашингтона «ядерної угоди» з Іраном. Мова йде про значні кошти, адже торік товарообіг між ЄС та Іраном сягнув майже 21 млрд євро, що удвічі більше, ніж у 2016-му. Білий дім здійснює максимально можливий тиск на режим аятол і не збирається зважати на інтереси своїх союзників, допоки не доб’ється більш прийнятної угоди з іранцями.
Перебування Дональда Трампа у Сполученому Королівстві супроводжувалось акціями протестів і декількома конфузами, що трапились із заїжджим американцем. Почалося з того, що президент США висловив думку, що колишній міністр закордонних справ Борис Джонсон був би гарним прем’єр-міністром. Втім, він віддав належне й Терезі Мей, відзначивши її потужні переговорні навички та висловивши бажання залишатися радше «її другом, ніж ворогом». Критикуючи нещодавно узгоджену урядову позицію щодо Брекзиту, Трамп висловив скепсис стосовно можливості укладення з Британією угоди про вільну торгівлю, адже, на його думку, вигідніше буде підписати її з ЄС. Однак пізніше він спростував свою ж тезу. Американський президент порадив британському прем’єру… подати в суд на ЄС, при цьому залишаючись у переговорному процесі. І, наостанок, Трамп буквально заслонив Її Величність під час огляду почесної варти, примусивши жінку в поважному віці маневрувати за спиною велетня. Задоволений офіційною частиною, Трамп перемістився до свого гольф-клубу в Шотландії.
У п’ятницю за результатами розслідування спеціального радника Роберта Мюллера щодо втручання Кремля в президентські вибори було оголошено звинувачення 12 співробітникам російських спецслужб, причетним до зламу серверів національного демократичного комітету та комп’ютерів близько 300 осіб, задіяних у президентській кампанії Гілларі Клінтон. Дональд Трамп відповів звинуваченнями на адресу свого попередника, що начебто той, очікуючи перемоги однопартійця, не вжив належних заходів і лише після перемоги Трампа розпочав розслідування, переслідуючи політичну мету. Як би там не було, факт оголошення підозри забезпечив потрапляння цієї теми в перемовини між Трампом і Путіним, які наразі не мають погодженого порядку денного…
