«Іскандери» вже не сміються

2 лютого США офіційно оголосили про свій вихід з американсько-радянського Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності в Європі (РСМД). Було зазначено про спрямування Росії повідомлення про те, що, згідно зі статтею 15-ю цього Договору, США припинять свою участь у ньому через шість місяців.    

Водночас, упродовж останніх місяців реакція Москви на раніше озвучене рішення Вашингтона вийти з РСМД коливалася від істерики до погроз, що й не дивно: тепер слід пояснювати свою недолугу політику союзникам по Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) та дещо дезорієнтованому власному населенню, яке ще пам’ятає патріотичний угар після окупації Криму і футболки із хвацькими написами «Не смішить мої Іскандери», де  оперативно-тактичні ракетні комплекси «Іскандер», вочевидь, мали символізувати «нову потужну Росію»...

Американсько-китайська зустріч у В’єтнамі

Як зазначають медіа, президент США Дональд Трамп і лідер КНР Сі Цзіньпін можуть провести переговори у в’єтнамському Данангу 27–28 лютого. Очевидно, йтиметься насамперед про торговельно-економічні відносини.

Як відомо, на саміті «Великої двадцятки» в Аргентині 1 грудня 2018 року американській і китайській сторонам вдалося домовитися про те, що запровадження нових торговельних тарифів буде відтерміновано на 90 днів (до 1 березня 2019 року), і погодитись на продовження переговорів з цього приводу.

Успіх або провал згаданих перемовин, безперечно, визначатиме не лише головні економічні тренди 2019 року і позначатиметься на курсах валют багатьох країн, а й впливатиме на міжнародний мир і безпеку в цілому.

Старого пса не навчити новим трюкам

Росія намагається модернізувати свою ядерну тріаду для досягнення стратегічної переваги над США. На додаток до розпіарених Кремлем ракетних комплексів «Авангард» і безпілотних підводних дронів «Посейдон», здатних нести на борту ядерну зброю, російське оборонне відомство намагається тепер залякати світ модернізованим стратегічним бомбардувальником Ту-160М.

Згідно з інформацією, оприлюдненою МО РФ наприкінці січня, «новий-старий» літак має надійти у війська у 2021 році. Він матиме збільшену дальність і тривалість польоту, новітній бортовий комплекс захисту, сучасну надійну систему зв’язку та унікальне озброєння. Бойові можливості літака щодо застосування звичайних і ядерних засобів ураження планується покращити за рахунок встановлення комплексу крилатих ракет KH-101/102 із дальністю польоту до 4500–5500 км.

Щоправда, Казанський авіазавод, на модернізацію виробництва якого витрачено понад 33 млрд. руб., може до 2024 року передати у війська лише 4 Ту-160М при потребі у 50 літаках. «Старого пса не навчити новим трюкам», – так висловлюються американські фахівці щодо цих планів Росії. Наразі на озброєнні у ВПС Росії перебуває 27 серійних Ту-160, у той час як ВПС США використовують понад 100 бомбардувальників В-1, котрі є конкурентом Ту-160. Спроба Росії побудувати стратегічний бомбардувальник-ракетоносець нового покоління ПАК ДА (Перспективний авіаційний комплекс дальньої авіації) через відсутність ресурсів навряд чи буде успішною. Санкції за український Крим таки працюють!

Керівництво Франції відчайдушно шукає вихід із політичної кризи

1 лютого цього року Президент Франції Е. Макрон під час зустрічі із мерами заморських територій заявив про намір організувати референдум як частину відповіді правлячого класу на протест «жовтих жилетів» у рамках запропонованих «національних дискусій». Річ у тім, що в травні 2017 року Макрон виграв вибори на обіцянках серйозно реформувати ЄС, і ці обіцянки він намагається виконати.

Протестний рух «жовтих жилетів», що розпочався в листопаді 2018 року, створив для Президента справді серйозні проблеми. На відміну від українських політиків, Е. Макрон почав шукати способи не так для розгону протестувальників, як для їхнього вгамування. Уже в грудні він оголосив про «пакет заходів» підтримки родин із низькими доходами, підвищення рівня мінімальної зарплатні, податкові пільги. Із 15 січня поточного року він ініціював двомісячну серію «великих національних дискусій» по всій країні для обговорення політики уряду з широкого кола питань державного управління: податків, публічних послуг, захисту навколишнього середовища та перехід на більш пряму демократію. Заключну «дискусію» президент має намір влаштувати в середині березня для пошуку виходу із кризи, а референдум розглядається як завершальний захід завершення «дискусій».

Однак референдум у Франції – це крок політично ризикований. Конституція 1958 року дозволяє президенту оголошувати референдуми, це право використовувалося 9 разів, востаннє в 2005 році для схвалення нової конституції ЄС, результат якого виявився негативним і викликав шок в уряді Жака Ширака. Тому зараз Макрон планує провести референдум 26 травня, що збігається із днем виборів у Європарламент (у Франції). Його поточні пропозиції фокусуються на парламенті: скороченні чисельності депутатів було частиною його передвиборних обіцянок. Макрон пропонує обмежити кількість термінів для депутатів для того, аби дати їм можливість залишатися при владі тривалий час. Проблем президенту додає занизькй рівень підтримки його проєвропейської партії «Республіка на марші», яка дорівнює підтримці «Національного зібрання» Марін Ле Пен (в рамках 19 – 21%). Остання сподівається виграти вибори до Європарламенту і розглядає пропозиції президента як відволікання уваги виборців.

Олександр Поліщук, Олег Бєлоколос та Олексій Куроп’ятник, Фонд «Майдан закордонних справ»

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації