Уряд Сполученого Королівства виносить на розгляд парламенту угоду про Брекзит
Палата представників розпочинає п’ятиденне обговорення угоди щодо виходу Сполученого Королівства з Європейського Союзу, який має відбутись вже 29 березня. У документі описано умови виходу країни з об’єднання, зокрема, гарантування прав громадян ЄС у Сполученому Королівстві, компенсаційну виплату в розмірі 39 млрд фунтів, а також продовження транзитного (адаптаційного) періоду до 2020 року. Політична декларація, без якої угода не набуде чинності, визначає загальні параметри майбутніх взаємин у сферах безпеки та торгівлі.
Найбільш спірним питанням виходу Британії з ЄС залишається кордон з Північною Ірландією. Річ у тім, що саме там проходить єдиний наземний кордон з ЄС (Республікою Ірландія). З одного боку, Лондон не може запровадити різні режими безпеки кордонів – одне з ключових питань під час голосування британців на референдумі. З іншого – розмиття кордонів у зв’язку зі вступом до ЄС уможливило припинення тривалого конфлікту в Північній Ірландії. Отже, невірне рішення здатне дестабілізувати ситуацію та спричинити спалахи насильства. Уряд планує опублікувати додаткові гарантії врахування інтересів щодо кордону та провести наступного тижня голосування за угоду та відповідні документи.
Усе це відбувається на тлі зміни громадської думки щодо виходу з ЄС. Так, згідно з опитуваннями YouGov у листопаді минулого року, майже половина британців (47%) упевнена, що повторне голосування було б на користь того, щоб залишитись у Євросоюзі. Водночас лише третина переконана, що британці знову проголосували б за вихід. Чверть опитаних не визначилась зі своєю позицією.
Затонулий «Волго-Балт»
Вранці 7 січня 2019 року в Чорному морі в умовах сильного шторму на шляху з російського порту Азов на річці Дон до порту Самсун (Туреччина) затонув черговий фігурант «Кримського чорного списку» морських суден – порушників українських та міжнародних санкцій, що запроваджені в зв’язку з окупацією Криму, турецький суховантаж VOLGO BALT 214 з азербайджансько-українським екіпажем. Трагедія сталася приблизно о 7:10 за київським часом у 77 милях (142 км) на північ від Самсуна. Суховантаж розламався навпіл. Вірогідні причини – зміщення сипучого вантажу (3 тис. т вугілля) та застарілість судна. Майже половина екіпажу, шестеро з 13 осіб, загинули, зокрема двоє громадян Азербайджану, капітан і старший помічник капітана судна, а також четверо моряків – громадян України. Турецькі рятувальники зберегли життя сімох членів екіпажу за допомогою гелікоптерів та підняли тіла шістьох загиблих. Старе судно типу «річка-море», вік якого становить 40 років, з 2014-го належить турецькій фірмі ORBITAL SHIP MANAGEMENT.
Це вже восьме судно зі списку кримських порушників, що затонуло за майже п’ять років окупації півострова. Така кількість суден, що загинули, є наслідком того, що через дефіцит суховантажів у російських судновласників РФ змушена залучати на кримські маршрути старі, зношені морські транспорти, що належать судновласникам Туреччини, Лівану, Сирії, Єгипту. Вік 60% суден з майже 350 порушників становить від 30 до 60 років. Тобто для перевезень використовуються морські судна, «яких не шкода».
Відзначимо, що списки кримських порушників, які складає Моніторингова група «Майдану закордонних справ» та редакції BlackSeaNews, з 2015 року публікуються на міжнародних сайтах з працевлаштування моряків як попередження щодо великого ризику роботи на цих суднах, однак деякі українські крюїнгові компанії продовжують запрошувати фахівців для роботи на таких суднах. Це свідчить про необхідність посилення контролю за подібними випадками з боку державних органів та нагальну потребу жорстких публічних рекомендацій численним українським морякам щодо великих ризиків працевлаштування на суднах з «Кримського списку».
США та Китай продовжать торговельні переговори
Американці й китайці вирішили продовжити явно непрості торговельні переговори, які розпочалися днями в Пекіні згідно з домовленостями, досягнутими на минулорічному саміті «Великої двадцятки» у столиці Аргентини Буенос-Айресі.
Як відомо, тоді сторонам усе ж таки вдалося домовитися про те, що запровадження нових торговельних тарифів буде відкладено на 90 днів, і погодитись на продовження переговорів з цього питання (уже запроваджені тарифи на китайський імпорт у Сполучені Штати на сьогодні становлять 250 мільярдів доларів, а імпорт зі США в КНР обкладено тарифами на солідну суму 130 мільярдів доларів).
Стан відносин між цими двома наддержавами і, зокрема, успіх або провал згаданих перемовин, безперечно визначатиме не лише головні економічні тренди 2019 року й позначатиметься на курсах валют багатьох країн, а й впливатиме на міжнародний мир і безпеку в цілому.
Відомий китайський гігант у сфері інтернет-торгівлі купує німецький високотехнологічний стартап
Відомий китайський гігант у сфері торгівлі в Інтернеті Alibaba Group Holding за 90 мільйонів євро купує німецький високотехнологічний стартап Data Artisans, що займається обробкою інформації.
За наявними даними, протягом останніх 10 років китайські компанії вже придбали в Європі активи вартістю щонайменше 318 мільярдів доларів, що свідчить про намагання КНР отримати доступ до передових європейських технологій. Китайські компанії також частково або повністю володіють у ЄС чотирма аеропортами, шістьма морськими портами, вітряними електростанціями у дев’яти країнах та 13 командами професійного футболу.
У Європі наразі по-різному ставляться до китайських інвестицій. У той час як Німеччина, Франція та Італія наполягають на запровадженні механізму всебічної оцінки інвестиційного впливу КНР, уряди Греції, Португалії та Кіпру стверджують, що це може зашкодити можливостям цих країн залучати необхідний капітал. Останнє має бути цікавим і для Києва в контексті здійснення інвестиційної співпраці з Пекіном.
Нова Єлисейська угода
Канцлер Німеччини Меркель та президент Франції Макрон планують 22 січня підписати нову двосторонню угоду про співпрацю та інтеграцію в прикордонному французькому містечку Екс-ла-Шапель (Aix-la-Chapelle) та на церемонії в міському залі Аахена, Німеччина. Парламенти обох держав мають ухвалити цю угоду того ж дня на спільній (по 50 депутатів) сесії. Обидва лідери двох найбільших економік єврозони мають намір поглиблювати безпеку та процвітання громадян разом із посиленням суверенної та демократичної Європи.
Новий документ стане продовженням т. зв. Єлисейської угоди 1963 року для поглиблення досягнутих міждержавних відносин в економічній, зовнішній та безпековій політиках, посилить економічне та соціальне зближення двох країн. Найбільш складними виявилися переговори щодо військового співробітництва, яке передбачатиме спільну культуру та спільні військові місії. Обговорюється навіть спільний експорт озброєнь, який наразі гальмується законодавством ФРН. Обидві країни заявляють про прагнення урядів тісніше діяти разом у Євросоюзі та єврозоні, де роль цих двох країн суттєво змінюється, передбачається координація зусиль двох урядів перед кожним самітом ЄС та проведення консультацій з усіх нагальних питань задля досягнення спільної позиції. Лідери центральноєвропейських країн уже занепокоєні такими тенденціями.
Попри Брекзит, провідні країни Європи продовжують рух у напрямку подальшої міждержавної інтеграції, фактично злиття в єдину економічну та безпекову зону зі спільними правилами. Курс України до інтеграції з ЄС врешті має значно послабити існуючі олігархічні монополії, оскільки країни-члени надалі втрачатимуть суверенітет та повноваження в ключових сферах національної політики.
Агресія з боку Туреччини
На початку 2019 року Туреччина опинилася в центрі політичних подій, які визначають довгостроковий стратегічний наратив для регіону.
Україна на Фанарі (район міста) у Стамбулі отримала з рук Константинопольського патріарха свою духовну незалежність від Москви.
Водночас майбутнє Сирії вирішувалося під час візиту 8-9 січня до Анкари високопосадовців зі США на чолі з помічником президента з національної безпеки Джоном Болтоном. У контексті рішення Дональда Трампа про виведення американських військ з Сирії, США намагаються убезпечити своїх союзників – загони самооборони курдів (YPG) від агресивних дій з боку Туреччини.
Натомість президент Туреччини Ердоган вважає позицію Сполучених Штатів щодо ситуації у Північній Сирії неприйнятною, а загони курдів – терористичними організаціями, які підлягають знищенню. Про це він у жорсткій формі заявив під час виступу перед однопартійцями з правлячої Партії справедливості та розвитку, демонстративно відмовившись від зустрічі з американською делегацією. Таку поведінку й заяву очільника Туреччини оцінили у Вашингтоні як образливі. Однак всередині країни суспільна більшість підтримує політичний демарш Ердогана, вважаючи його ознакою турецької могутності. Це, у свою чергу, додає його політичній силі додаткових дивідендів напередодні виборів до місцевих органів влади, спланованих на березень цього року.
Андрій Клименко, Олексій Куроп’ятник, Олександр Хара, Олег Бєлоколос та Олександр Поліщук з Фонду «Майдан закордонних справ»
