Світовий океан стає полем нового протистояння наддержав: чи готові до нього США?

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олег Бєлоколос

експерт Фонду "Майдан закордонних справ"

Як повідомили світові медіа, 8 жовтня під час обміну короткими ремарками з міністром закордонних справ Китаю держсекретар США Майк Помпео оголосив про наявність «фундаментальних розбіжностей» між Сполученими Штатами та КНР. Огляд повідомлень ЗМІ дає можливість зробити висновок, що одним з гострих моментів є ситуація у Південнокитайському морі, де США розмістили бойові кораблі, щоб стримувати претензії Піднебесної на акваторію в означеному регіоні.

Більш того, складається враження, що Світовий океан стає полем нового протистояння наддержав. Що ж відбувається насправді?

Відомо, що 1 жовтня китайський військовий корабель небезпечно наблизився до американського ескадреного міноносця USS Decatur у спірних водах Південнокитайського моря. За словами речника Тихоокеанського флоту США Чарльза Брауна, китайський есмінець Luyang здійснив небезпечний маневр, через що американський корабель мав ухилитись від зіткнення. Браун заявив, що китайське судно рухалось украй агресивно й наблизилось до американського есмінця на надзвичайно коротку відстань у сорок метрів.

Цей випадок можна було б розглядати як окремий інцидент у Південнокитайському морі, якби згодом у медіа не з’явились повідомлення про те, що міністр оборони США Джеймс Меттіс скасував свій візит до Китаю цього місяця. Як наголосили ЗМІ, таке рішення вочевидь було прийнято на тлі нещодавнього загострення американсько-китайських відносин, пов’язаного з відмовою 26 вересня з боку Пекіна надати дозвіл на перебування в Гонконгу корабля військово-морських сил США USS Wasp, а також вищезгаданого інциденту, що набув неабиякого резонансу у міжнародному інформаційному просторі.

Те, що це є свідченням чергового посилення протистояння наддержав, підтвердив 1 жовтня голова об’єднаного комітету начальників штабів збройних сил США Джо Данфорд, який зазначив: «Те, що намагається робити Росія, це саме те, що Китай намагається робити щодо наших союзників та стосовно нашої спроможності проявляти силу. У випадку з КНР ми можемо говорити про ерозію порядку, що базується на праві. Сполучені Штати та їхні союзники мають зобов’язання забезпечувати вільне та безперешкодне судноплавство в Тихому океані. Але це вимагає послідовних і колективних дій».

Особливо це відчувається сьогодні у Світовому океані, зокрема в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР), де КНР діє доволі агресивно. Не випадково відомий американський експерт з безпекової політики Китаю Роберт Росс у одному з нещодавніх випусків видання The National Interest звернув увагу на те, що з 2010 по 2017 рік кількість китайських військових кораблів зросла з 210 до 320, а також прогнозує зростання їхньої чисельності до 430 (плюс близько 100 субмарин) упродовж наступних п’ятнадцяти років. Крім того, на його думку, навіть збільшення кількості американських ВМС до 355 бойових кораблів (наразі США мають десь 282), яке анонсувала адміністрація Трампа, не дозволить стримувати Китай.

Причому для Вашингтона це є особливо чутливим питанням, адже там вважають (і явно небезпідставно), що саме американська перевага на морі дозволила забезпечити мир і стабільність в АТР, сприяла бурхливому економічному розвитку регіону, чим і скористалась Піднебесна для нарощування своїх можливостей в усіх сферах, включаючи військову.

Окрім загрози з боку Китаю, США із занепокоєнням спостерігають за зростанням агресивності Москви у Світовому океані, зокрема а Арктиці. За наявною інформацією, особливу тривогу у Сполучених Штатах викликають нові російські багатоцільові підводні човни проекту 885 «Ясень». Саме з огляду на суттєве зростання активності військо-морського флоту Росії, у серпні 2018 року у США було прийнято рішення щодо відновлення структури та оперативної діяльності 2-го флоту, відповідального за Атлантику. Як нещодавно наголосив командувач ВМС США в Європі та Африці адмірал Джеймс Фоґґо: «Росія відновила свої можливості в Північній Атлантиці й Арктиці в масштабах, небачених з часів холодної війни», а також додав, що «військово-морська присутність Сполучених Штатів у Північній Атлантиці сьогодні важливіша, ніж коли-небудь з моменту розпаду Радянського Союзу». Джеймс Фоґґо вважає, що російський флот, який діє на морській поверхні, включаючи застарілий авіаносець, наразі не становить значної загрози. Однак він серйозно занепокоєний іншими можливостями ВМС РФ. «Мене більше хвилюють можливі бойові дії за участю підводних човнів», – заявив адмірал під час нещодавнього спілкування з журналістами в Пентагоні.

З перших днів свого існування Сполучені Штати покладалися на морську торгівлю як джерело добробуту і процвітання країни. За різними оцінками у прибережних районах США наразі проживають близько 125 мільйонів американців, 80% експорту та до 90% зовнішньої торгівлі країни здійснюється морськими шляхами. Не випадково американський сенатор і голова конгресового підкомітету з морських питань Роджер Вікер та директор оборонних програм Центру нової американської безпеки Джеррі Гендрікс наголошують: «Захист свободи навігації є найважливішим і першочерговим інтересом США». Вони також вважають, що Сполучені Штати мають зберегти свою перевагу на морі шляхом збільшення кількості військових кораблів (щонайменше до 355), здійснювати постійну модернізацію флоту та підтримувати адекватну присутність в усіх важливих для Америки районах Світового океану (за деякими даними, повномасштабні маневри ВМС США заплановані на листопад цього року в районі острова Тайвань).

Отже, скидається на те, що сьогодні для дієвого протистояння Китаю та Росії Сполученим Штатам необхідно не лише посилити свою увагу до військово-морського флоту та його потреб, а й зміцнювати на постійній основі відносини зі своїми союзниками.

Експерти
Олександр Поліщук

Олександр Поліщук

Військовий дипломат, експерт з питань оборонного будівництва та безпеки. Публікації
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації