Олександр Хара
експерт фонду "Майдан закордонних справ"
Перше закордонне турне Дональда Трампа було сповнене символізмом, адже президент США відвідав три країни – центри авраамічних релігій.
Так, у Домі Саудів, які оберігають дві найбільші ісламські святині, президент США запропонував своє бачення припинення конфліктів на Близькому Сході через боротьбу з міжнародним тероризмом, співіснування релігій, а також позитивний порядок денний для суспільств регіону. У Ватикані ж Трамп перейнявся словами понтифіка щодо соціальної справедливості та екології.
Безперечно, особливе місце в програмі президента мав і візит до Ізраїлю. Справді, неможливо уявити кращого подарунка для ізраїльтян, ніж створення широкої коаліції ісламських держав у боротьбі не лише з транснаціональними загрозами (ІДІЛ, «Аль-Каїда», ХАМАС та «Хезболла»), а й з Іраном. Бурхливими оплесками були зустрінуті слова американського президента про те, що «Іранські лідери закликають до знищення Ізраїлю. Але цього не станеться за Дональда Трампа!»
І це зовсім не випадково: сьогодні в Тель-Авіві повністю поділяють оцінки Вашингтона та Ер-Ріяда, що Іран є одним із ключових факторів дестабілізації в регіоні, адже іранські військові воюють проти США та союзників у Сирії, Тегеран фінансує шиїтських бойовиків у Іраку, надає зброю терористам у Ємені та Бахрейні, а також підтримує угрупування у Секторі Гази, що становлять загрозу Ізраїлю.
Відхід від політики Обами, який вербально був активним прихильником вирішення палестинського питання, але не приділяв належної уваги життєво важливим потребам Тель-Авіва, а також допустив хаос у Сирії та Лівії, не кажучи вже про «ядерну угоду» з Іраном, офіційний Ізраїль наразі сприймає позитивно.
Разом із цим проізраїльські публічні промови не свідчать про повну відсутність побоювань сторін. Тісна взаємодія Дональда Трампа із саудівським королем Салманом вочевидь викликає певне занепокоєння в Ізраїлі. Втім, це було задумкою, зокрема, й радника президента, у тому числі з арабо-ізраїльської проблематики, – його зятя Джареда Кушнера, вихованого в сучасній ортодоксальній єврейські родині. Отже, розуміючи погляди та характер Трампа, годі собі й уявити кращої гарантії того, що ізраїльські життєві інтереси будуть враховані. Але це не виключатиме й непорозумінь у майбутньому. Прем’єр Нетаньяху точно не в захваті від того, що одним із чинників викорчовування Ісламської держави та «Аль-Каїди» Трамп вважає створення давно обіцяної Палестинської держави. Хоча, перебуваючи на Святій землі, очільник Білого дому й оминув питання незаконних поселень, це не означає, що воно зникне з порядку денного переговорів. Не відбулося обіцяного у передвиборних перегонах перенесення американського посольства із Тель-Авіва в Єрусалим, що, безумовно, могло б іще більше ускладнити ситуацію.
Безперечно, Ізраїль залишатиметься в полі зору адміністрації Трампа не лише через питання боротьби з тероризмом та інтереси США на Близькому Сході – цього вимагає й християнська електоральна база, що привела Трампа до найвищої посади у Сполучених Штатах (понад половину голосів усіх християнських конфесій).
Відповідно, на ключового союзника на Близькому Сході не поширюватиметься скорочення допомоги. Так, упродовж десятиліття Ізраїль отримає військову допомогу на 38 млрд доларів, залишаючись найбільшим її одержувачем (за весь час – 127 млрд доларів). Зокрема, цього року лише на системи протиракетної оборони виділено 600 млн доларів. Ізраїль став першою країною в світі, якій було дозволено придбати (за надану фінансову допомогу) найсучасніші американські літаки F-35. Взагалі, угодами передбачено можливість придбання до 75 літаків.
Певним підсумком візиту Дональда Трампа до Ізраїлю може стати жарт газети «Гаарец», яка уявила, як, повернувшись до Білого дому, Трамп написав би у своєму «Твіттері»: «Прийшов. Розповів. Переміг».
Вочевидь, залишається зачекати й подивитися, чи вдасться Дональду Трампу реалізувати свої поки що не зовсім чітко окреслені, але амбітні плани в регіоні, де «ламало списи» не одне покоління міжнародних переговірників.
Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».
