Витік «Документів райських островів»: що відбувається насправді?

Світ за тиждень Спільний проект з політичною партією «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

Олексій Куроп'ятник

дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ"


Шостого листопада цього року незалежний міжнародний консорціум журналістів (International Consortium of Investigative Journalists, ICIJ) зі штаб-квартирою у столиці США, який уже тривалий час веде розслідування, оприлюднив чергову доповідь під іронічною назвою «Документи райських островів» (Paradise Papers). І таким чином продовжили серію «витоків» юридичних документів про непрозору діяльність офшорних компаній з ухилення від справедливої сплати податків, що стосуються не якоїсь окремо взятої країни або компанії, а мають традиційно міжнародний характер, призводять до гучних політичних скандалів, зміни законодавства, публічних дебатів про моральність поведінки правлячого класу. Хоча ще не ясно, які будуть наслідки цього разу, уже зараз можна окреслити кілька принципових моментів.

По-перше, йдеться про регулярну та методичну серію витоків, публікацій, розслідувань і скандалів, які все частіше завершуються звільненням з посад провідних політиків та поступовою зміною правил оподаткування в офшорах. «Витік із офшорів» (Offshore Leaks) у квітні 2013 року вперше розкрив діяльність 130 тисяч офшорних рахунків. Luxembourg Leaks, (LuxLeaks) у листопаді 2014-го призвів до розслідування діяльності 300 міжнародних компаній, які діяли в рамках офшорного законодавства Люксембургу, та судового вироку для двох викривальників, які оприлюднили документи. Уже тоді постало питання про законність існуючих податкових норм, які суперечать правилам чесної конкуренції: у 2015 році Єврокомісія почала переглядати законодавство ЄС про конкуренцію та порушила низку розслідувань проти певних корпорацій-порушників. Наступний витік, SwissLeaks у лютому 2015 року був пов`язаний зі швейцарською філією крупного британського банку HSBC Private Bank (Suisse), який скомпрометував офшори Швейцарії.

«Панамські документи» (Panama Papers) юридичної фірми Mossack Fonseca про сумнівні офшорні рахунки, оприлюднені у 2016 році, завдали шкоди репутації ще однієї «схованки для податків», але Bahama Leaks (вересень-2016) уже торкався офшорів британської юрисдикції, тобто найбільш шанованих «зон» у цій сфері прихованої індустрії. Вочевидь, після «Документів райських островів» (листопад-2017) будуть подальші витоки, скандали, розслідування та звільнення з посад, поступове відновлення правил чесної конкуренції. Наразі ще не зрозуміло, чи пов'язаний останній витік документів про офшори з Брекзитом, але він відбувається на тлі підготовки з боку британської податкової служби значних змін у податковому законодавстві для офшорів, які мають упроваджуватися в жовтні 2019 року як результат попередніх скандалів.

По-друге, всі витоки інформації про офшори пов`язані з діяльністю однієї недержавної організації – журналістського консорціуму ICIJ, яка діє в рамках проекту під назвою «Атена» (Athena). Попри скандальний характер своєї діяльності, який інколи веде до юридичних наслідків, консорціум не розкриває походження документів, просто посилаючись на політику захисту своїх джерел, яка практикується на Заході для ЗМІ. Тут привертає до себе увагу той факт, що доступ до приватних юридичних документів на серверах реєстраційних компаній і навіть банків здійснюється переважно шляхом хакерських атак. А далі – найцікавіше: попри те що банки, консалтингові, юридичні та реєстраційні фірми використовують найсучасніші засоби кіберзахисту, незалежним журналістам вдається регулярно їх долати, причому їх практично ніколи (крім випадку з LuxLeaks) ніхто не притягує до кримінальної відповідальності, хоча їхні дії явно суперечать закону. До того ж власники приватних документів не ставлять під сумнів їхню достовірність, а самі документи в подальшому служать підставою для політичного реагування (відставок вищих керівників): оприлюднення в «Панамських документах» дискредитуючої інформації про сплату податків родинами привели до відставок прем`єр-міністра Ісландії Сігмюндора Гюннлейгссона (Sigmundur Gunnlaugsson) та прем’єра Пакистану Наваза Шарифа (Nawaz Sharif).

По-третє, відбуваються зміни у сприйнятті громадськістю документів про діяльність офшорних фірм. На початку низки скандалів їхні фігуранти акцентували легальний характер діяльності як клієнтів офшорного бізнесу, так і посередницьких структур, ставилася під сумнів лише моральна сторона такого бізнесу. Пізніше публічна увага зосередилась на тому, що така діяльність руйнує принципи існування будь-якого процвітаючого суспільства, зокрема справедливої конкуренції як однієї з рушійних сил прогресу при капіталізмі. Це стало особливо помітно у справах  LuxLeaks та SwissLeaks, до яких виявилися причетними виконавчі органи Єврокомісії, які відповідають саме за конкуренцію в ЄС.

Останній витік відрізняється від попередніх тим, що викриває значно більше сфер діяльності офшорних компаній та має потенціал завдати більш потужного удару по тіньовій сфері економіки, політики, спорту, оскільки позбавляє її утаємниченості. Схоже на те, що такі викриття поклали край цьому бізнесу взагалі. Сама практика витоків довела не лише те, що їхній ініціатор може передавати до незалежних ЗМІ незаконно отриману, але суспільно важливу інформацію, а й те, що ці медіа мають змогу працювати над отриманими документами у партнерстві з численними ЗМІ по всьому світу (партнером консорціуму в РФ виступила «Новая газета», про партнерів в Україні нічого не відомо). При цьому ініціатор залишається захищеним та анонімним. Вдалі витоки спонукають ініціювати нові викриття.

Остання хакерська атака та подальша публікація отриманих у такий спосіб приватних документів вказує на дві речі: офшорний бізнес змінюватиметься, а викрадення та оприлюднення приватних юридичних документів з серверів реєстраційних компаній відбуватимуться й надалі. Скандали започаткували дебати про етичність існування привілейованих податкових зон, а зараз дебати ведуться вже щодо змін законодавства про справедливу конкуренцію.

Важливо те, що оприлюднена інформація про офшорний бізнес поступово веде до політичної оцінки цього явища як такого, що дискредитує існуючу на Заході політичну систему представницького управління, яка начебто ґрунтується на цінностях та високих принципах і є маяком для зростання решти недорозвиненого світу, включно з Україною. Але на практиці виходить, що астрономічні суми грошей, які проходять через цей утаємничений фінансовий сектор (до 10 трлн дол. США на рік), повністю змінюють наше уявлення про те, як насправді функціонує світова економіка, оскільки це не співпадає з тим, що написано в підручниках про політичну економіку ліберальної демократії.

Стає зрозумілим, що будь-який «податковий рай» веде до створення окремого вузького класу вищих урядовців та політиків як на Заході, так і в інших регіонах світу, що повністю вийшов з-під контролю націй, які їх обрали на посади, діє поза межами етики та моралі, спотворює фундаментальні принципи функціонування економіки процвітання, консервує відсталість країн та цілих континентів.

Більш того, з «Документів райських островів» випливає, що офшорні компанії виводять у тінь значні кошти міжнародних крупних корпорацій, які належним чином не оподатковуються та потім інвестуються в неконкурентний спосіб, чим завдають шкоди як платникам податків, так і легально працюючому бізнесу, оскільки той опиняється в умовах нечесної конкуренції. Ці документи вкотре виявляють, що представники правлячого класу провідних країн світу, від США до Росії, з Україною включно, які фігурують в оприлюднених документах, входять у неприпустимий конфлікт інтересів, відтак їхня діяльність на вищих державних посадах є скомпрометованою й неприйнятною. Особливо небезпечним є конфлікт інтересів вищих державних посадовців при реалізації політики національної безпеки (Вілбур Росс, міністр торгівлі США) або при впровадженні санкцій проти агресивної держави – їхні дії за подібних обставин апріорі не можуть бути успішними.

Викриття справжньої діяльності офшорного бізнесу показало ще одну небезпеку – цей сектор економіки є сховищем для активів міжнародної організованої злочинності, до того ж спецслужби, зокрема російські, використовують його з ворожими намірами, хоча ця тема поки що мало досліджена.

Нарешті про реакцію на це явище українських можновладців: «Документи райських островів», як і попередні «Панамські документи», викрили аморальну поведінку вищого керівництва України, яке виправдовується тим, що практика ухилення від національного оподаткування, у рамках якої вони діють, є цілком законною, тобто легальною. Проте при такій постановці питання стає зрозумілим, що правова база існування «податкового раю» створена саме правлячим класом на свій запит, вона не відповідає інтересам націй, відтак у національних державах, таких як Україна, поняття «законність» та «легальність» перестають бути синонімами таких понять, як «справедливість» і «правильність».

 

Матеріал підготовано в рамках спільних інформаційних проектів партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та фонду «Майдан закордонних справ».

Експерти
Андрій Клименко

Андрій Клименко

Голова спостережної ради Фонду, експерт з питань Криму, головний редактор сайту http://www.blackseanews.net/ Публікації
Богдан Яременко

Богдан Яременко

Голова правління, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Дмитро Новак

Дмитро Новак

Заступник голови правління, фінансовий директор Публікації
Олег Бєлоколос

Олег Бєлоколос

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Олександр Хара

Олександр Хара

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО «Інститут стратегічних чорноморських досліджень» Публікації
Олексій Куроп’ятник

Олексій Куроп’ятник

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Публікації
Ольга Корбут

Ольга Корбут

Фахівець-аналітик з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Тетяна Гучакова

Тетяна Гучакова

Експерт з питань тимчасово окупованих територій Публікації
Юрій Смєлянський

Юрій Смєлянський

Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» Публікації