Олександр Поліщук
експерт Фонду "Майдан Закордонних Справ"
Йде дев’ята доба від запровадження воєнного стану в Україні.
Спливла майже третина часу відведеного Указом Президента № 393 на «створення умов для здійснення органами державної влади, військовим командуванням, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями наданих їм повноважень, необхідних для відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки».
Що виконано за цей час? Наскільки ми стали сильнішими та готовими до безпосередніх бойових дій з московською ордою, яка розгорнута вздовж нашого кордону та готова до вторгнення?
Підпунктом 1 пункту 4 вищезгаданого Указу Кабінету Міністрів України визначено завдання ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні. Для цивільних потрібно пояснити, що ввести в дію означає наступне. План (розроблений і затверджений) зберігається у таємних надрах Міноборони і чекає свого часу. І ось тепер за рішенням президента він активується з 26 листопада. І полетіли бойові літаки, загуркотіли танки, бойові кораблі вийшли в море, ракети націлилися в небо вишукуючи ворога!
Так би мало бути. Але виявляється такого плану просто не існує в природі! Лише 3 грудня (восьма доба воєнного стану) Міністерство оборони зібрало спільну нараду для обговорення проекту плану За її підсумками прийнято рішення у найкоротший (!) термін доопрацювати проект плану та встановленим порядком винести його для розгляду на найближчому засіданні Уряду (!!!).
А чим же тоді займався цілий тиждень Кабінет Міністрів України? Які пріоритетні завдання вирішував?
Судячи із порядку денного засідання, яке відбулося 28 листопада міністри переймалися зміною меж території національного природного парку «Олешківські піски», призначенням державних стипендій видатним діячам, внесенням змін до бюджету Фонду соціального страхування України на 2018 рік, питанням проведення гендерно-правової експертизи і т.п.
Коротше кажучи всім, крім воєнного стану. Опоненти можуть зауважити, що у порядку денному було 6 – таємне питання. Не будемо розкривати державних таємниць. Просто включаємо логіку. Раз готового плану не має, то і розглядати його не могли.
От хто сьогодні має бути точно готовим до війни, так це Верховна Рада України!
Досить пригадати палкі патріотичні заклики президента та депутатські пристрасті, які вирували під куполом на Грушевського 26 листопада. Правда закон, який затверджує Указ президента А.Парубій підписав лише на другий день після засідання.
А що ж тут такого? Була поважна причина – перебував у закордонному відрядженні, консолідував світову спільноту на боротьбу з Кремлем. І таки недаремно їздив!
На жаль, додаткові кораблі НАТО не прийдуть нам на допомогу. Зате маємо дві заяви від ЄС та НАТО із засудженням дій Кремля та закликом звільнити українських моряків і кораблі негайно! Внаслідок цього сумнівного за результатами закордонного вояжу Голови ВРУ створена правова колізія, коли закон про затвердження Указу президента яким воєнний стан запроваджено з 26 листопада, набув чинності лише 28 листопада.
На цьому тижні Верховна Рада працює в сесійному режимі. Хоча відповідно до статті 12 Закону «Про правовий режим воєнного стану» мала б засідати безперервно, починаючи з 14 години 26 листопада. Голова Верховної Ради, який згідно із статтею 88 Конституції України організовує роботу Верховної Ради України та координує діяльність її органів мабуть не знав про це, або забув, або не знав та забув.
Були сподівання, що минулий тиждень був використаний на ревізію всієї нормативно-правової бази у сфері оборони. За результатами якої підготовлено потужний пакет доленосних для обороноздатності законопроектів, які будуть внесені Верховним Головнокомандувачем та військовим командуванням на розгляд Парламенту. Адже йому тепер належить вся повнота влади у країні.
Наприклад, звернення президента до Верховної Ради за дозволом на застосування Збройних Сил за межами України. Вважаєте це буде занадто?
Ну добре, тоді може затвердження нової воєнно-медичної доктрини України, нового закону про територіальну оборону України, або про давно назрілі зміни до закону про державний матеріальний резерв (керівництво якого погрузло у корупції), або про особливості фінансування потреб оборони в умовах воєнного стану, або про Державне бюро військової юстиції, чи може хоча б про запровадження служби військових капеланів.
Якщо цього замало, було б логічним згадати про річну національну програму під егідою Комісії Україна – НАТО на 2018 рік (РНП-2018). І тоді, до вищезазначеного переліку додалися б завдання приведення національного законодавства у відповідність із вимогами Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та документів Європейського Парламенту, чи удосконалення законодавства з питань боротьби з тероризмом щодо забезпечення участі України в антитерористичних операціях, які проводяться під егідою міжнародних організацій. Та ціла низка інших законопроектів, які так і не були розроблені владою відповідно до РНП-2018 впродовж цього року.
Натомість, ознайомившись із порядком денним засідань Верховної Ради і законопроектами, які передбачені для розгляду на цьому тижні, стає зрозумілим, що воєнний стан ніяк не вплинув на свідомість нардепів і рутину парламентського життя.
Подібно до Кабміну нардепи опікувалися питаннями захисту осіб з інвалідністю, аграрною політикою, відзначенням пам'ятних дат і ювілеїв у 2019 році, забезпеченням реалізації житлових прав мешканців гуртожитків, переміщення через державний кордон України культурних цінностей (дуже важливо, якщо готуватися драпати з України).
Досить умовно можна прив’язати до першочергових заходи зі створення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі військових комісаріатів, здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом та захисту інформаційного простору. Причому останні два – не що інше, як спроба І.Вінника пропхнути питання, які були зняті з розгляду Парламенту 20.11.2018.
Однак одне питання у порядку денному сесії дійсно важливе в умовах воєнного стану - перейменуванням населених пунктів. Особливо тих, що знаходяться на територіях, де оголошено воєнний стан. Оце так хитрість! Пам’ятаєте: «Поки противник малює наступальні дії на своїх картах, ми змінюємо ландшафт. Причому вручну» (вибачте за не зовсім політкоректну цитату).
І це все, на що спромігся профільний комітет Верховної Ради на чолі з С.Пашинським. Скажемо прямо - слабувато буде, як для воєнного стану.
Може все так погано лише у верхніх ешелонах влади? А на місцях, в регіонах де діє воєнний стан, всі мобілізувались та перебувають у вищій ступені готовності до відбиття агресії.
Відповідно до пункту 6 Указу Президента № 393/2018 обласним державним адміністраціям визначено завдання утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.
За результатами вибіркової перевірки, судячи із офіційних нормативно-правових актів, оприлюднених на інтернет-сторінках Одеської, Миколаївської та Харківської облдержадміністрацій у цих областях завдання президента навіть не починали виконувати.
На відміну від Херсонської та еталонної для всієї країни Вінницької області. Правда у Вінницькій області правоохоронці виконують службово-бойові завдання на п’яти мобільних блок-постах, які очевидно розгорнуті для кругової оборони самої Вінниці. Зверніть увагу, що розгорнуті блок-пости приблизно у 120 км від кордону з невизнаним Придністров’ям.
Цією вакханалією керує Рада національної безпеки і оборони України, яка відповідно до закону координує та здійснює контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.
Загалом уся ця профанація виконання завдань підтримання режиму воєнного стану як у центрі, так і на місцях наштовхує на одну думку.
Досить вже вчити цих невігласів. Час вимагати створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з числа патріотично налаштованих депутатів (у жодному разі ні з БПП, ні з Народного Фронту, ні з Опоблоку і т.п.) для розслідування бездіяльності відповідальних посадових осіб органів державної влади в умовах воєнного стану!
А за результатами розслідування, як колись це було прийнято: «за законами воєнного часу…»
Photo: Український репортер
