9 травня 2014 року набув чинності Федеральний закон Російської Федерації від 28 грудня 2013 року N 43-ФЗ "Про внесення зміни до Кримінального кодексу Російської Федерації" (прийнятий Державною Думою 20 грудня 2013 року, схвалений Радою Федерації 25 грудня 2013 року), який говорить: Стаття 1Внести до Кримінального кодексу Російської Федерації (Зібрання законодавства Російської Федерації, 1996, N 25, ст. 2954; 1998, N 26, ст. 3012; 1999, N 28, ст. 3489; 2002, N 30, ст. 3029; 2003, N 50, ст. 4848; 2004, N 30, ст. 3091; 2006, N 31, ст. 3452; 2007, N 31, ст. 4008; 2009, N 1, ст. 29; N 52, ст. 6453; 2010, N 31, ст. 4164; 2011, N 30, ст. 4598; N 50, ст. 7362; 2012, N 47, ст. 6401; 2013, N 44, ст. 5641) зміну, доповнивши його статтею 2801 наступного змісту: "Стаття 2801.Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації 1 . Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації, - караються штрафом у розмірі до трьохсот тисяч рублів або в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період до двох років, або обов'язковими роботами на строк до трьохсот годин, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2 . Ті самі діяння, вчинені з використанням засобів масової інформації, в тому числі інформаційно-телекомунікаційних мереж (включаючи мережу "Інтернет"), - караються обов'язковими роботами на строк до чотирьохсот вісімдесяти годин або позбавленням волі на строк до п'яти років ". Стаття 2Цей Закон набирає чинності з 9 травня 2014 року. Президент Російської Федерації В. Путін У цьому зв'язку МЗС України на брифінгу 8 травня 2014 констатувало чергове застосування Росією політики подвійних стандартів, а саме, що Москва, всіляко заохочуючи сепаратистів в Україні і погрожуючи можливістю застосування російських збройних сил для їх захисту, в самій Росії вживає заходів для посилення кримінальної відповідальності за сепаратизм.
Підтримуючи цей висновок, «Майдан закордонних справ», разом з тим, вважає за необхідне заявити про серйозні наслідки набуття чинності цим правовим актом для громадян України, які перебувають на території окупованого і анексованого Російською Федерацією Кримського півострова, а також на території РФ.
З одного боку, невизнання Генеральною Асамблеєю ООН та іншими міжнародними організаціями окупації і анексії Криму та прийняття Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» роблять згаданий «закон 9 травня» на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя юридично нікчемним з точки зору міжнародного права та законодавства України.
З іншого боку, реальна практика «освоєння» структурами РФ окупованій території України дає підстави прогнозувати виникнення серйозних загроз - включаючи позбавлення волі - для громадян України, які проживають на окупованій РФ території України або в регіонах РФ, а також громадян Росії, які висловлюють незгоду з окупацією і анексією Криму. Неважко передбачити, що в обстановці антиукраїнської істерії та великодержавного шовінізму, яка нагнітається в РФ, цей закон стане для спецслужб РФ інструментом для жорстокого придушення інакомислення і масових політичних репресій щодо ЗМІ, журналістів, блогерів, користувачів соціальних мереж і в цілому - для всіх, хто буде публічно говорити або писати про необхідність повернути Крим до складу України. Крім того, легко припустити, що прийняття цього «закону» стимулює хвилю доносів і наклепів на людей, що не згодні з окупацією і анексією Криму, в цілях демонстрації політичної лояльності окупаційній владі або для заволодіння бізнесом і майном українських громадян. Особливу тривогу у цьому зв'язку викликає можливе використання цього «закону» щодо представників кримськотатарського народу та його представницьких органів, які не визнали окупацію Криму, і громадян України різних національностей, які проживають в Криму та Севастополі та відмовилися отримувати громадянство РФ. Не викликає сумнівів, що трактування статті 280.1 КК РФ залежатиме від розсуду конкретних представників правоохоронних органів РФ. Цілком зрозуміло, що для політичної розправи ніяких проблем з трактуванням не виникне. Таким чином, Російська Федерація фактично повернула до життя сумно відому статтю 58-10 Кримінального кодексу РРФСР про «контрреволюційну агітацію та пропаганду», по якій у роки сталінських репресій були оклеветані, незаконно засуджені або фізично знищені сотні тисяч людей. У зв'язку з викладеним вище «Майдан закордонних справ»: • продовжить здійснення моніторингу прав людини на тимчасово окупованих Росією територіях України; • закликає Верховну Раду та Уряд України ввести в практику регулярну підготовку офіційних доповідей про стан прав людини на окупованих територіях; • закликає українські та міжнародні неурядові та правозахисні організації активізувати відповідну діяльність, координувати її між собою, публікувати її результати, направляти їх у відповідні міжнародні організації; • вважає за необхідне в цій роботі приділяти особливу увагу дотриманню передбачених міжнародним правом громадянських прав українців і кримських татар, що проживають на тимчасово окупованих територіях України; • ініціюватиме питання про персональні міжнародні санкції щодо представників правоохоронних органів РФ, які будуть використовувати « закон 9-го травня» для репресій відносно громадян України, які проживають в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
